Практичне заняття №1

ТЕМА: “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” Е.Т.А. Гофмана - романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом

ПЛАН

1. Сатирико-метафоричний зміст казки.

2. Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.

3. Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Моша Терпін, князь, барони).

4. Образ князя Панфутія.

5. Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).

6. Антипросвітницькі мотиви у творі.

7. Специфіка романтизму Гофмана.

Завдання для підготовчого періоду

1. Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.

2. Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість-казка як жанр романтичної літератури.

3. Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, реферандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.

4. Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.

Література

1. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. – Л., 1973, гл. Э.Т.А.Гофман

2. История немецкой литературы, Т.3. – М., 1966

3. Художественный мир Гофмана. Сб. статей. – М., 1983

4. Остапчук В. Е.Т.А.Гофман „Малюк Цахеса на прізвисько Ціннобер”. Урок-загадка // „ЗЛ”. – 2001. - №11 (219). – С.3

5. Платонова С.О. Граматика фантазії. Конспект уроку з вивчення твору Гофмана „Малюк Цахес” // Зарубіжна література. – 2006. - №1. – С.63-64

6. Поколодний Л., Вечірко О. Е.Т.А.Гофман „Малюк Цахеса на прізвисько Ціннобер” (Матеріали до одного з варіантів уроку) // Всесвітня література. – 2002. - №1. – С.21-22

7. Савчук О. Фантастична історія злету та падіння Цахеса. Е.Т.А.Гофман „Крихітка Цахеса на прізвисько Ціннобер” // „ЗЛ”. – 2004. - №47. – С.8-9

8. Сердюк Т. Комічне в казці Е.Т.А.Гофмана „Крихітка Цахес” // „ЗЛ”. – 2001. - №40. – С.40

9. Камишанова Н.М. Фантастична історія злету та падіння Цахеса. Урок за повістю Гофмана // Всесвітня література та культура. – 2008. - №3. – С.30-31

10. Челомбітько Т. Як побачили учні «Крихітку Цахес…» Е.Т.А. Гомана. Про створену ними презентацію за цим твором // Всесвітня література. – 2009. - №5. – С.32-33

Інструктивно-методичний матеріал

Світ Гофмана – це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди в центрі уваги автора знаходиться протистояння двох світів – романтичного і буденного, ілюзорного і реального. Герої Гофмана теж поділяються на два табори – філістерів та ентузіастів.

Філістери – це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточує, не знають і не хочуть знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, де слід цінувати високі життєві блага, а все інше нічого не важить.

Філістерам Гофман протиставляє ентузіастів. Вони живуть наче в іншому вимірі, світ їх набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мають влади ті цінності ,що хвилюють філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси – ось їхні визначальні риси.

У казці “Крихітка…” дія відбувається у казковій країні – князівстві Керпес, серед героїв є маги, феї, які впливають на життя людей (фея Рожагожа подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору), чарівні речі і чарівні перетворення.

Автор використовує прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини (“мікрокнязівства”, німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).

Світ філістерів Гофман викриває за допомогою іронії:

• “просвітницька” діяльність Пафнуція Великого мала псевдо просвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;

• князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчать про обмеженість і пихатість правителя;

• професор Мош Терпін – жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою і освітою не мають;

• Кандіда (кохана Бальтазара) – вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.

Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні і обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве . Таке “хворе суспільство” і породжує “Цахесів”, що втратили духовні і моральні орієнтири. Таким чином занепад бездуховності веде до збільшення філістерського світу, а її відродження – навпаки до процвітання життя у суспільстві.