- •І.Й. Бочар
- •Передмова
- •Процес кристалізації солі.
- •Елементи навчально-дослідної роботи.
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретична частина
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Лабораторна робота № 6
- •Теоретична частина
- •Елементи навчально-дослідної роботи.
- •Лабораторна робота № 7
- •Лабораторна робота № 8
- •Лабораторна робота № 9
- •Лабораторна робота № 10
- •Лабораторна робота № 11
- •Лабораторна робота № 12
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 14
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 15
- •Додатки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •З м і с т
Елементи навчально-дослідної роботи.
При виконанні вказаної лабораторної роботи студентам необхідно звернути увагу на проблеми: вплив вмісту вуглецю на механічні властивості сталі; вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і вплив форми графіту на механічні властивості чавунів; структурна класифікація чавунів; одержання сталі і сплавів з особливими фізичними властивостями; вплив легуючих елементів на фізичні та хімічні властивості металів і сплавів.
Лабораторна робота № 7
Тема:Мікроаналіз кольорових металів і сплавів у литому, деформованому і термообробленому стані, мікроаналіз твердих сплавів.
Мета роботи:Навчитися самостійно проводити мікроаналіз кольорових металів і сплавів. Вивчити структуру деяких кольорових металів і сплавів.
Необхідні прилади, матеріали та інструменти:
Металографічний мікроскоп.
Колекція мікрошліфів.
Циркуль.
Лінійка.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Мікростуктура міді. Структура міді зерниста, з наявністю двійників. Кисень з міддю утворює з’єднання Cu2O. При наявності 0,39 % кисню утворюється евтектика Cu-Cu2О.
Рис.7.1 Діаграма стану мідь – цинк
Рис.7.2 Діаграма стану алюміній – мідь
Мікроструктура латуні. Практично застосовуються латуні: однофазні з вмістом цинку до 39 % (α-латуні) і двохфазні з вмістом цинку від 39 % до 45 % (α+β латуні) (Рис.7.1) Мікроструктура α латуні має дендритну будову. Світлі поля – дендрити, багаті міддю; темні міждендритні простори – багаті цинком. Мікроструктура латуні подібна на відманштетову структуру сталі.
Мікроструктура бронзи. При вмісті 6-7 % олова мікроструктура бронзи складається із неоднорідного твердого розчину (α – розчин), будова дендритна. Темні місця багаті міддю, а світлі - більш багаті оловом. Після відпалу дана структура набуває вигляду однорідних зерен твердого α – розчину.
При вмісті олова більше 6–7 %, але менше ніж 14 % лита бронза має двохфазну структуру – неднорідний твердий α – розчин + евтектика (α+ Сu3Sn8). Темні поля - α – розчин, світлі - евтектика.
Алюмінієві бронзи мають структуру (до 10 % вмісту алюмінію) однофазну структуру α – фаза, а з більшим вмістом алямінію утворюється α – фаза і евтектоїд α + γ (білі поля - α – фаза, темні - евтектоїд). (Рис.7.2).
Свинцеві бронзи мають структуру механічної суміші твердих фаз міді і свинцю (основний білий фон - мідь, темні включення - свинець).
Берилієва бронза в основному складається з двох фаз (α – фаза + γ – фаза) α – фаза – твердий розчин (світле поле), γ – фаза – хімічне з’єднання CuBe (темне вкраплення).
Мікроструктура силуміну. Силуміном називають сплави алюмінію з кремнієм (6 – 13 % Si). При вмісті кремнію 11,6 % утворюється евтектика з кристалів твердого розчину кремнію в алюмінію (α) і кристалів кремнію (Si) – (α + Si). Силумін доетектичного складу містить у собі евтектику і α – кристали. Силумін заевтектичного складу складається з евтектики (α + Si) крупної будови, в якій кремній перебуває у вигляді голок і кристалів кремнію (біле поле).
Мікроструктура дуралюміна. Дуралюмін характеризується таким складом: 4 % міді, приблизно по 0,5 % магнію, марганцю, кремнію і заліза, решта - алюміній (марка – Д1). Мікроструктура такого дуралюміна складається з твердого α – розчину і вкраплень різних фаз: (CuAl2, Mg2CuMg, FeAl3, Cu2FeAl, (M2Fe)Al6).
Мікроструктура олов’яного бабіту. Головним бабітом на основі олова є бабіт марки Б83 (83 % Sn, 11 % Sb, 6 % Cu). Мікроструктура бабіту Б83 складається з основного темного фону твердого розчину сурми у олові, світлих великих кристалів – з’єднання CuSn.
Мікроструктура свинцевого бабіту. Головним бабітом на основі свинцю є бабіт БС (82 % Pb, 17 % Sb, 1 % Cu).Мікроструктура свинцевого бабіту складається з евтектики - твердий α – розчин сурми у свинцю + твердий β розчин свинцю у сурмі (темні поля і маленькі білі вкраплення) сполуки Сu2Sb (частини мілких вкраплень і твердого розчину свинцю у сурмі (великі світлі кристали)).
Методика проведення мікроаналізу.
1. Підготовити мікрошліфи зразків кольорових металів і сплавів для досліджень (див. Лабораторна робота № 3)
2. Продивитися і зарисувати структури кольорових металів і сплавів.
3. Під кожною зарисованою структурою дати підпис: сплав, марка, хімічний склад, структура і збільшення.
Елементи навчально-дослідної роботи.
При виконанні вказаної лабораторної роботи студентам необхідно звернути увагу на проблеми: сплави на основі алюмінію, які зміцнюються термообробкою; промислові сплави на основі титану та їх використання; призначення міднонікелевих сплавів; виробництво виробів з порошкових матеріалів; жароміцні і жаростійкі металокерамічні матеріали; властивості антифрикційних матеріалів; суть ефекту пам’яті форми.