Освіта і наука на теренах України
З епохою Відродження на українські землі посилився поряд з релігійним і інтелектуальний вплив Заходу. Як наслідок, українське(руське) суспільство все гостріше відчувало потребу власного розвитку у цій сфері. З початку значна частина українців(русинів) активно шукала можливості здобуття європейської освіти, а згодом росло усвідомлення необхідності створення аналогічних навчальних закладів у себе, для поширення знань серед співвітчизників.
Юрій Дрогобич(1450-1494) перший українець(русин), який здобув загальноєвропейське визнання, як авторитетний вчений(астроном, астролог). Зумів стати першим слов’янином, який очолив один з провідних західноєвропейських університетів в Болоньї(Італія). Найвідомішим його учнем був польський астроном М.Коперник. Ввійшов в історію, як український Нострадамус, оскільки досить вдало займався прогнозуванням майбутнього.
Мелетій Смотрицький(бл.1578-1634) створив одну з кращих слов’янських граматик(на зразок латинських), яка одержала загальне визнання і на основі якої був розроблений правопис для усіх слов’ян, що користувались кирилицею, що суттєво посприяло поширенню освіти серед них.
Петро Могила(1596-1647) став засновником найбільшої і найавторитетнішої на той час освітньо-наукової установи всієї Східної Європи – Київської колегії(Києво-Могилянської академії), що формувалась на засадах європейських університетів, яка стала своєрідною кузнею кадрів для східних і південних слов’ян протягом майже двох століть. Серед знаменитих не українців, які здобували тут знання можна виділити білоруса Симеона Полоцького, який став ініціатором створення першого вищого учбового закладу на теренах Росії – слов’яно-греко-латинської академії у 1687 році, де тривалий час викладали переважно українці-«могилянці», засновника російської науки Михайла Ломоносова, який у свою чергу виступив організатором створення Московського університету у 1755 році.
XVII-XVIIIст.ст. взагалі стали періодом масової міграції освічених українців на терени Росії. За оцінкою історика церкви і митрополита(в Канаді) Івана Огієнка це був період, коли освітня(шкільна та вища гуманітарна) і релігійна сфери у цій державі практично повністю були монополізовані українцями, яких, після радикальних реформ Петра I широко залучали для європеїзації країни. Значною мірою праця українців на цій ниві підготувала культурний вибух у Росії з початку XIXст., коли тут з’являється велика кількість видатних поетів, письменників, художників, композиторів, вчених. Без перебільшення можна стверджувати, що російська гуманітарна інтелігенція була виплекана і одухотворена українськими світоглядом, ідеалами, цінностями. І тільки цим можна пояснити чому ставлення до пропагованих нею ідей російської влади, а почасти і самих росіян неоднозначне і суперечливе, у той час, коли українці виявляють співзвучність власних емоцій з ідеалами які утверджували у своїй творчості Ф.Достоєвський, А.Чехов, О.Грібоєдов, , М.Лєрмонтов, М.Салтиков-Щедрін та інші.
У той же час, з кінця XVIIIст. інтелектуальне і культурне життя в самій Україні поволі занепадає і українці з найосвіченішої частини населення імперії до кінця XIXст. за рівнем писемності виявляють гірші показники ніж в середньому по імперії(відповідно 16,3% і 23,3%). Україна втрачає свої позиції культурного, наукового і освітнього лідера у Східнїй Європі.
Незважаючи на це українські вчені, ще неодноразово виявлялись на вістрі розвитку світової науки. Зокрема, Володимир Вернадський(1863-1945) розвиває вчення про ноосферу(сферу розуму), як нову сходинку еволюції матерії і людства. Разом з ідеями економіста Михайла Туган-Барановського(1865-1919), який критикуючи матеріалізм К.Маркса доводив, що частка нематеріальної сфери виробництва постійно зростає, що з часом призведе до її домінування, чим фактично передбачили прихід постіндустріальної епохи. Цікаво, що згодом київські вчені Сєргій Лєбєдєв створивши перший комп’ютер в Європі та його учень Віктор Глушков - перший персональний комп’ютер і розробивши концепцію інтернету, ніби надають їх ідеям певного завершення. А американський українець, нобелівський лауреат Саймон Кузнець-Сміт(1901-1985) стає співзасновником теорії народного капіталізму, в руслі якої, останнім часом, розвиваються передові країни світу.