Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0

Мета роботи: засвоїти метод визначення групи крові, використовуючи стандартні сироватки, у яких знаходяться аглютиніни.

Хід роботи: в основі визначення групової АВ0 - приналежності крові лежить реакція аглютинації. Групова належність визначається за допомогою стандартних сироваток груп 0(I), А(II), В(Ш), АВ(ІV). Стандартними називаються сироватки точно відомої групи крові, що мають високий титр.

Визначення груп крові системи АВО необхідно проводити при температурі не нижче 5°С, не вище 25°С, при достатньому освітленні на фарфоровій або любій іншій білій пластинці. Тарілку або білу пластинку ділять на квадрати. Зверху кожного квадрата надписують групу крові: 0(I), А(II), В(Ш), АВ(ІV). Зліва пишуть прізвище обстежуваного. У квадрати, відповідно надпису, наносять по великій краплі стандартної сироватки двох серій кожної групи в два ряди. Поряд з кожною краплею сироватки скляною паличкою або кутом предметного скла наносять приблизно в 10 разів меншу краплю крові, взяту з пальця досліджуваної особи. Нанесені краплі змішують скляною паличкою або кутом предметного скла. З моменту початку змішування крапель зазначають час. Спостереження за реакцією аглюцинації ведуть протягом 5 хв. Пластинку періодично похитують. На 4-й хв до кожної краплі крові, в якій наступила аглюцинація, додають краплю фізіологічного розчину. Через 5 хв, відзначають результати реакції. При наявності аглюцинації в краплі спостерігається зернистість. У випадку відсутності аглюцинації видно рівномірно забарвлену гомогенну рідину (див. Табл. 3). У разі:

1. Якщо ні в одній краплі не пройшло аглютинації, це означає, що досліджувана кров не вміщує групових аглютиногенів, отже належить до групи 0(І).

2. Якщо сироватки групи 0(І) і В(ІІ) викликали аглютинацію еритроцитів, а сироватка групи А(ІІ) дала від'ємний результат, це означає, що досліджувана кров вміщує аглютиноген А і належить до групи А(ІІ).

3. Якщо сироватка групи 0(І) і А(ІІ) викликала аглютинацію еритроцитів, сироватка групи В(ІІІ) дала від'ємний результат, це означає, що досліджувана кров вміщує аглютиноген В і належить до групи В(ІІІ).

4. Якщо всі три сироватки дали аглютинацію, то можливо, що досліджувана кров належить до групи АВ(ІV). Однак, для виключення неспецифічної аглютинації необхідно повторити дослідження з сироваткою групи АВ(IV). Відсутність аглютинації в цій краплі за факту її в краплях, що вміщують сироватку груп О(І), А(ІІ), В(ІІІ), підтверджує групу АВ(ІV) досліджуваної крові. Результати приймаються за правдиві, якщо вони співпадають в обох серіях стандартних сироваток.

Таблиця 3

Схема трактування результатів визначення групової належності крові

Стандартні сироватки (аглютиніни)
Групи крові досліджуваного	0(I)	А(ІІ)	В(ІII)
О(І) А(ІІ) В(ІІІ) АВ(ІV)	- + + +	- - + +	- + - +

Примітка: значення "+" наявність аглютинації,

значення "-" відсутність аглютинації.

Окрім специфічних сироваток, групу крові можна визначити за допомогою специфічних лектинів. Лектини представляють собою білки рослинного або тваринного походження, які здатні аглютинувати еритроцити та інші клітини. Препарати деяких лектинів можна використовувати для визначення груп крові замість специфічних сироваток.

Найбільш специфічні і найчастіше використовуються наступні лектини: анти-0 з насіння ракитника сидячолистного (Сutissus sessilibolius), бобівника Ватетера (Laburnum wateterius), з плодів бузини трав'янистої (Sambucus ebulus) і листків чорноплодної бузини (Sambucus nigra).

Лектини анти-А одержують з лімскої квасолі (Phoseolus limensis) та залоз виноградного або городового слимака (Меlіх роmarta).

Лектини анти-В одержують з ікри деяких видів риб. Використовуючи замість діагностичних сироваток відповідний набір лектинів анти-О, анти-А і анти-В, можна визначити групу крові при допомозі звичайних методів гемаглютинації.