- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття n1 Тема: система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
- •Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
- •Робота з Визначити гематокритний показник
- •Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
- •Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
- •Логічні завдання та запитання до теми: "загальна характеристика системи крові. Функції крові, фізико-хімічні властивості крові"
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
- •1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
- •1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
- •Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
- •3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
- •Робота 4 Обчислення кольорового показника крові (кп)
- •Робота 5. Встановити швидкість осідання еритроцитів за методом Панченко
- •Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0
- •Помилки при визначенні груп крові
- •Робота 7. Використання цоліклонів анти-а і анти-в (діагностичних рідких препаратів) для визначення груп крові людини ав0 (антитіла моноклональні анти-а і анти-в)
- •Характеристика і основні властивості цоліклонів анти-а і анти-в
- •Робота 4. Визначення групи крові за системою сde (резус-належність) експрес-методом при допомозі стандартної сироватки анти-d
- •Логічні завдання та запитання до теми: «дослідження кількості еритроцитів, гемоглобіну, шое, кольорового показника крові. Антигенні властивості еритроцитів, групи крові»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів
- •1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
- •Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
- •Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
- •Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
- •Робота 5. Вивчити вплив антнкоагулянтних речовин на зсідання крові
- •Робота 6. Визначити час тривалості кровотечі (за методом Дюка)
- •Робота 7. Аналіз та розрахунок показників тромбоеластограми (тег)
- •Логічні задачі та питання по темі: «захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
- •Параклінічні дослідження крові
- •10. Мрv (mean platel volume) - середній об'єм тромбоцитів (в фемтолітрах).
- •Рекомендована література тлумачний словник
Зміст заняття
Еритроцити, їх будова, кількість, функції, значення для життєдіяльності організму. Вплив різних фізіологічних умов на кількість еритроцитів у крові.
Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), фактори, які впливають на неї.
Гемоглобін, його будова, властивості, кількість, види (фізіологічні НbА, НbF, патологічні) та сполуки. гемоглобіну, функції, властивості, структура. Види гемоглобіну. Особливості дихальної функції гемоглобіну (киснева ємність, алостеричний ефект, крива дисоціації оксигемоглобіну).
Критерії насичення еритроцитів гемоглобіном: середня концентрація, кольоровий показник (його величина, значення для клінічної практики).
Поняття про еритрон як фізіологічну систему, регуляція кількості еритроцитів у крові. Вікові особливості еритропоезу. Динаміка кількості еритроцитів, ШОЕ, гемоглобін у дітей в різні вікові періоди. Властивості гемоглобіну новонароджених.
Антигенні властивості еритроцитів, імунологічні реакції, які протікають при взаємодії антигену з антитілом (гемаглютиногени - гемаглютиніни). Поняття про ізогемаглютинацію. Групи крові системи АB0 та їхня характеристика. Система крові СDЕ (резус-приналежність), її характеристика, особливості, значення для клінічної медицини. Поняття про резус-конфлікт під час вагітності та під час переливання крові. Поняття про інші антигенні системи еритроцитів (Келл-Челано, Даффі, Левіс, Лютеран та інші).
Основні правила переливання крові. Умови сумісності крові донора і реципієнта. Послідовність і значення проб, які необхідно враховувати при переливанні крові. Поняття про препарати крові.
Хід виконання практичного заняття
Прилади та матеріали: мікроскоп, камера Н.К.Горяєва, змішувач для еритроцитів, 3% розчин N301, бюкси для розбавлення, гемометр Салі, 0,1 Н розчин НСІ, дистильована вода, прилад Панченко, градуйовані капілярні трубки, 5% розчин лимонокислого натрію, фарфорові чашечки, стандартні сироватки: 0(І); А(П); В(Ш); АВ(ІV) двох серій, стандартні сироватки для визначення резус-фактора, пластинки для визначення груп крові, фізіологічний розчин, предметні скла і скляні палички, стерильні скарифікатори, ефір, вата, набір тестових завдань та таблиць.
Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
Мета роботи: опанувати метод підрахунку кількості еритроцитів у крові людини, використовуючи камеру Горяєва.
1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
Форменні елементи крові підраховують у спеціальній сітці камери Горяєва. Камера складається з товстого прямокутного скла з градуйованими двома сітками, котрі розмежовані між собою глибокою поперечною канавкою. Збоку від сіток знаходяться прямокутні пластинки, до яких притирається шліфоване шкло. При ознайомленні з камерою Горяєва її необхідно помістити під мікроскоп і розглянути спочатку під малим, а потім під великим збільшенням. Під мікроскопом видно, що сітка складається з 225 великих квадратів. Сторона маленького квадрата 1/20 мм, а площа 1/400 мм2. Середня площадка з двома сітками знаходиться у заглибленні, що робить її більш низькою на 0,1 мм. Звідси випливає, що об'єм маленького квадратика дорівнює:
1/400 · 1/10=1/4000 мм3/мкл
Це важливо враховувати для підрахунку числа еритроцитів.