Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові

Мета роботи: ознайомлення з цільною та відцентрифугованою (розділеною на складові частини (плазма, форменні елементи) кров'ю.

Хід роботи: набрати цільну кров у пробірку (для контролю) і у центрифужну пробірку. Останню поставити в центрифугу і центрифугувати протягом 3-5 хв. Порівняти отриманий результат з контролем (цільна кров).

Оформити протокол.

У висновку зазначити, чим відрізняється цільна та відцентрифугована кров.

Робота з Визначити гематокритний показник

Мета роботи: навчитися встановлювати об'ємні співвідношення між плазмою та форменими елементами крові.

Хід роботи: гематокрит ний показник визначають за допомогою центрифуги Шкляра. Вимірювання проводять в гематокритній трубці, що являє собою скляну піпетку, розділену на 100 рівних частин. Перед забором крові з пальця, гематокритну трубку промивають розчином щавелокислого натрію, а потім заповнюють кров'ю, фіксують у гніздах спеціальної насадки. Насадка накладається на вісь мікроцентрифуги і проводиться центрифугування протягом 10 хв. Під час цього процесу формені елементи крові відштовхуються до обох країв піпетки. Відраховуючи поділки з відцентрифугованими осадами (висоту обох стовпів формених елементів), обчислюють процентний вміст формених елементів у плазмі досліджуваної крові.

Гематокритний показник - об'ємне співвідношення між об'ємом плазми та об'ємом формених елементів крові. Розрізняють артеріальний, венозний та капілярний гематокритні показники, оскільки об'єм еритроцитів у різних відділах кровоносного русла є різним.

У нормі загальний об'єм еритроцитів складає у чоловіків - 40-48%, у жінок 36-42%, у дітей до п'яти років - 35-40%. Згідно з системою СІ величина гематокритного показника виражається в літрах на літр, наприклад, 40-48 об'ємних одиниць дорівнює 0,40-0,48 л/л. Нормальні величини гематокриту і, відповідно, об'єму клітинних елементів, називають нормоцитемією. Збільшення об'єму, який займають клітини крові, називають поліцитемією, а зменшення - олігоцитемією.

Збільшення гематокритного числа спостерігається під час довготривалого перебування в горах, опіках, дегідратації, вадах серця, що супроводжуються ціанозом; зменшення - за анемій різного виду.

Оформити протокол, записати отримані дані.

У висновках занотувати отриманий результат та відповідність до фізіологічної норми, зазначити, які зміни в системі крові свідчить про збільшення або зменшення гематокритного показника.

Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра

Мета роботи: навчитись визначати в'язкість крові при допомозі методу порівняння швидкості переміщення крові та дистильованої води по капілярних трубках.

Хід роботи: віскозиметр складається з двох скляних капілярів, що мають поділки від 0 до 10. Капіляри з'єднані через скляний трійник з гумовою трубкою. Правий капіляр має кран. До поділки «0» необхідно набрати в правий капіляр води, закрити кран, а в лівий насмоктати кров. Потім відкрити кран, обережно втягуючи повітря через трійник, привести в рух обидві рідини. Довести рівень крові до поділки «1», закрити кран і відмітити, до якої поділки буде підніматися стовпчик води. Величина цього стовпчика буде характеризувати в'язкість крові.

У нормі у дорослої людини в'язкість крові дорівнює 4,0-5,0, а в новонародженого - 10,0-14,0 відносних одиниць.

Оформити протокол.

У висновках подати дані в'язкості досліджуваної крові.