3. Система криміналістики

Система – це сукупність якісно-визначених елементів між якими існує закономірний зв'язок або взаємодія.

Система науки криміналістики визначається її предметом. Традиційно систему криміналістики розглядають у вигляді чотирьох розділів: загальна теорія (або методологія) криміналістики; криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика (або методика розслідування окремих видів злочинів).

1. Загальна теорія (методологія) криміналістики включає не тільки вчення про її методи, але і теорію, понятійний апарат і проблеми розвитку даної галузі науки. Також до методології відносяться теорія взаємодії слідчого й оперативно-розшукових органів у процесі розкриття і розслідування злочинів, історія становлення і розвитку криміналістики.

2. Криміналістична техніка – розділ криміналістики який включає сукупність наукових положень і розроблювальних на їхній основі технічних (у широкому смислі) засобів, прийомів і методик, призначених для збирання, дослідження і використання доказів.

Криміналістична техніка включає систему спеціальних прийомів і НТЗ зі збирання, фіксації і дослідження доказів. У даний розділ входять такі галузі, як: криміналістична фотографія і відеозапис; криміналістичне дослідження документів; криміналістичне зброєзнавство; криміналістичне слідознавство; криміналістичне вчення про ознаки зовнішності людини; криміналістичні обліки.

Засобами криміналістичної техніки є: апаратура, устаткування і матеріали, використовувані в ході розкриття і розслідування злочинів.

3. Криміналістична тактика – система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій з організації і планування досудового слідства і судового розгляду, визначення лінії поведінки осіб, що збирають і досліджують докази, і прийомів проведення слідчих і судових дій.

До змісту криміналістичної тактики включають учення про криміналістичну версію і планування розслідування; криміналістичне учення про розшук; принципи взаємодії суб'єктів доказування, у т.ч. системи тактичних прийомів проведення окремих слідчих і судових дій.

4. Криміналістична методика (методика розслідування окремих видів злочинів) – система наукових положень і розроблювальних на їхній основі рекомендацій з організації і здійснення розслідування і запобігання окремих видів злочинів.

4. Криміналістично-значима інформація, її сутність, види та джерела

Наукові положення, що розробляються в рамках криміналістичної техніки, методики, технічні засоби направлені на забезпечення пошуку і фіксації криміналістично-значущої інформації.

Криміналістично-значима інформація - це відомості про матеріальні об'єкти та їх взаємодію, що мала місце у зв'язку з подією злочину, які мають значення для розслідування злочину та встановлення всіх обставин його вчинення.

При вчиненні злочину така інформація в будь-якому випадку з'являється в об'єктивної дійсності і продовжує існувати до того моменту, поки це можливо і вона принципово може бути виявлена.

Криміналістично-значима інформація поділяється на види: доказову і орієнтуючу.

Доказова інформація - це інформація, яка знаходиться в причинно-слідчому зв'язку з подією конкретного злочину (це інформація, яка характеризує спосіб злочину, час, місце, обстановку, осіб, які вчинили злочин, предмет злочинного посягання, знаряддя злочину, обставини злочину й т.д.), вона має безпосереднє відношення до предмету доказування.

Орієнтуюча інформація - це довідкова інформація, що характеризує ознаки різних об'єктів (людини, матеріалів, речовин, виробів та предметів), які не мають, як правило, причинно-слідчого зв'язку з подією конкретного злочину, і сприяє вирішенню різних другорядних завдань розслідування. Наприклад, орієнтуючою є інформація про джерела отримання доказів, яка характеризує особу злочинця і дозволяє прийняти рішення про обрання йому адекватного запобіжного заходу, яка дозволяє підготуватися і повноцінно провести ту чи іншу слідчу дію тощо.

Джерелами криміналістично-значимої інформації можуть бути предмети матеріальної обстановки місця злочину, тіло й одяг злочинця, потерпілого, пам'ять злочинця, потерпілого, свідків злочину тощо. Інформація про один і той же об'єкт може надходити у вигляді сигналів, різних за своєю фізичною природою. Для підвищення ефективності роботи з криміналістично-значимою інформацією та тієї або іншій її стадії можуть використовуватися різноманітні техніко-криміналістичні засоби.

Тези лекції на тему:

Загальні питання організації та проведення огляду місця події

(2 год.)

Мета лекції:

• освітня: ознайомити курсантів з загальними відомостями про сутність огляду місця події, завдання, які вирішуються під час його проведення, етапи огляду місця події та їх зміст, учасників огляду місця події, їх функції та взаємодію;

• розвивальна: отримати початкові вміння визначати послідовність дій співробітника, який першим прибув на місце події;

• виховна: формування у курсантів юридичної культури, підвищення їх ерудиції як фахівців, формування в них почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною у зв’язку з обов’язками, покладеними на них як на працівників органів внутрішніх справ.

Зміст:

1. Поняття, сутність і завдання огляду місця події.

2. Етапи проведення огляду місця події.

3. Невідкладні дії співробітників міліції на місці події до його огляду.

4. Особливості поводження на місці події з об’єктами-носіями криміналістично-значимої інформації до їх огляду.

Опорні поняття: криміналістично-значима інформація; носії криміналістично-значимої інформації; місце події; межі місця події; огляд місця події; етапи огляду місця події; невідкладні дії співробітників міліції на місці події до його огляду.

Рекомендована література:

1. Леви А.А. Осмотр места происшествия: Справ. следователя. - М.: Юрид. лит., 1982.

2. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: Наук.-практ. посібник / За ред. Н.І.Клименко.– К.: Юрінком Інтер, 2005.

3. Осмотр места происшествия: Практическое пособие / Под ред. А.И. Дворкина. — М.: Юристъ, 2001.

4. Попов В.И. Осмотр места происшествия.- М., 1959.

5. Чистова Л.Е. Технико-криминалистическое обеспечение осмотра места происшествия: Учеб. пособие / Моск. юрид. ин-т.- М., 1998.

6. Шепітько В.Ю. Тактика огляду місця події: Конспект лекції. — Х., 1994.