4. Поняття та підстави кримінальної відповідальності, форми її реалізації

У кожному випадку вчинення особою злочину, на неї здійснюється кримінально-правовий вплив.

Під заходами кримінально-правового характеру розуміють передбачені кримінальним законом заходи впливу на поведінку особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Заходи кримінально-правового впливу – це передусім (але не завжди) кримінальна відповідальність і її складова – кримінальне покарання. Замість покарання, до особи, яка вчинила злочин, може бути застосовано заходів, які обмежують його права і свободи. До таких заходів можна віднести, наприклад, примусові заходи виховного характеру (які суд може покласти на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням), примусові заходи медичного характеру тощо. Ці заходи, поряд з кримінальною відповідальністю, є формами реалізації охоронних кримінально-правових відносин, які виникають між державою і особою у зв’язку з вчиненням останньою злочину.

Під кримінальною відповідальністю мож­на розуміти особливий кримінально-правовий інститут, у межах якого здійснюється реагування держави на вчинений злочин і який полягає у здійснюваному судом осуді порушника, викладеному в обвинувальному вироку, та, як правило, у застосуванні до нього заходів кримінально-правового впливу.

Кримінальна відповідальність як вид юридичної відпові­дальності має всі ознаки, притаманні останній, а саме: забезпе­чується державним примусом; включає негативну оцінку (осуд) правопорушення та його суб’єкта; передбачає настання несприятливих наслідків для правопорушника.

Крім цих ознак, загальних для всіх видів юридичної відповідальності, кримінальній відповідальності притаманні й специфічні ознаки: 1) застосовується до особи, яка вчинила злочин, тобто неможливо притягнути до кримінальної відповідальності юридичну особу, правонаступ­ника юридичної або фізичної особи; 2) офіційна оцінка поведінки особи як злочину (а цієї особи як злочинця), здійснюється в обвинувальному вироку суду від імені держави; 3) державний примус у вигляді покарання та інших заходів кримінально-правового впливу визначається винному судом на підставі кримінального закону в порядку, закріпленому кримінально-процесуальним законодавством тощо.

Розрізняють фактичні та правові підстави кримінальної відповідальності.

Фактичною підставою кримінальної відповідальності слід вважати акт поведінки людини – вчинення нею в реальній дійсності умисно або через необережність суспільно небезпеч­ного діяння, яке чинним кримінальним законом визнається злочином. Негативна характеристика особи, а так само думки, бажання, наміри, ідеї, не підкріплені реальними злочинними діяннями, не здатні заподіяти шкоду об’єктам кримінально-правової охорони, не породжують охоронних кримінально-правових відносин, а, отже, і кримінальну відповідальність.

До правових підстав кримінальної відповідальності належать:

1) чинний Закон України про кримінальну відповідальність, яким, зокрема, закріплено ознаки конкрет­ного складу злочину і передбачено покарання за його вчи­нення;

2) наявність у діянні особи складу злочину, передбаче­ного Кримінальним кодексом;

3) обвинувальний вирок суду (що набрав законної си­ли), який визнає особу винною у вчиненні злочину та індивідуалізує (конкретизує) кримінальну відповідальність (так звана проце­суальна підстава кримінальної відповідальності).

Тези лекції на тему:

Наука криміналістика та її значення для розслідування злочинів

(2 год.)

Мета лекції:

• освітня: ознайомити курсантів з основними положеннями криміналістики як науки, її поняття, предмету, завдань, системи, її значення для розкриття та розслідування злочинів;

• розвивальна: отримати початкові вміння визначати можливості використання криміналістичних знань в розкритті та розслідуванні злочинів;

• виховна: формування у курсантів юридичної культури, підвищення їх ерудиції як фахівців, формування в них почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною у зв’язку з обов’язками, покладеними на них як на працівників органів внутрішніх справ.

Зміст:

1. Виникнення та розвиток криміналістики.

2. Поняття, предмет та завдання криміналістики.

3. Система криміналістики.

4. Криміналістично-значима інформація, її сутність, види та джерела.

Опорні поняття: криміналістика; предмет криміналістики; загальна, спеціальні й конкретні задачі криміналістики; криміналістична методологія; криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика; криміналістично-значима інформація: орієнтуюча та доказова; джерела криміналістично-значимої інформації.

Рекомендована література:

1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 990 с.

2. Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т.В. Варфоломеєва, В.Г. Гончаренко, В.І. Бояров, С.В. Гончаренко, В.О.Попелюшко; Акад. адвокатури України. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 495 с.

3. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник / МВС України, НАВСУ.– К.: Кондор, 2004.– 592 с.

4. Шепітько В.Ю. Криміналістика: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / В.Ю. Шепітько. – К.: Ін Юре, 2010. – 496 с.