3. Система і структура органів міністерства юстиції України

Мін'юст України очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України і звільняється з посади Президентом України.

Міністр має першого заступника та заступника Міністра – керівника апарату, які призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра України і звільняються з посад Президентом України.

Центральний апарат Міністерства складається з таких структурних підрозділів:

• Прес-служба Міністерства.

• Департамент взаємодії з органами влади.

• Департамент конституційного, адміністративного та соціального законодавства.

• Департамент цивільного, фінансового законодавства та законодавства з питань земельних відносин.

• Департамент судової роботи.

• Департамент реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності.

• Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя.

• Департамент міжнародного права та співробітництва.

• Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу.

• Департамент кадрової роботи та державної служби.

• Управління експертного забезпечення правосуддя.

• Департамент організаційного та ресурсного забезпечення.

• Управління бухгалтерського обліку та звітності.

• Контрольно-ревізійне управління.

• Відділ режимно-секретної та мобілізаційної роботи.

Мін'юст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції. Діяльність вказаних органів регламентується Наказом Мін'юсту від 23 червня 2011 року № 1707/5 «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України».

До системи установ та органів юстиції також відносяться:

• Державні нотаріальні контори;

• Органи реєстрації актів цивільного стану (РАЦС);

• Відділи Державної виконавчої служби;

• Науково-дослідні установи судових експертиз;

• Регіональні представництва Урядового уповноваженого у справах Євросуду

Підвідомчими установами та державними підприємствами Мін'юсту є:

• Державне підприємство «Українська правова інформація»;

• Державне підприємство "Інформаційний центр";

• Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України;

• Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції.

Крім того, через Міністра юстиції України координуються такі органи:

• Державна архівна служба України;

• Державна пенітенціарна служба України;

• Державна реєстраційна служба України;

• Державна служба України з питань захисту персональних даних.

Державна виконавча служба, її структура та повноваження

Державна виконавча служба України (далі – ДВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень) відповідно до законів.

Правовою основою діяльності ДВС є: Конституція України, Закон України „Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 року, Закон України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року, Положення про Державну виконавчу службу України, затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 385, та інші нормативно-правові акти.

Основними завданнями ДВС є:

1. реалізація державної політики у сфері організації примусового виконання рішень;

2. внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання рішень;

3. забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством;

4. здійснення освітньо-роз'яснювальної роботи з питань виконання рішень.

Відповідно до покладених завдань ДВС виконує такі повноваження:

1. організовує у межах своїх повноважень виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, додержання прав і свобод людини та громадянина, здійснює контроль за їх реалізацією;

2. узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру юстиції України;

3. забезпечує здійснення державними виконавцями заходів примусового виконання рішень, передбачених законами;

4. забезпечує доступ державних виконавців до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти;

5. забезпечує ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

6. здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями;

7. здійснює аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення роботи структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

8. організовує ведення обліково-статистичної звітності та аналізує стан виконання рішень державними виконавцями;

9. надає роз'яснення та рекомендації державним виконавцям з питань примусового виконання рішень;

10. організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних із діяльністю ДВС України, структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту України, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України;

11. організовує освітньо-роз'яснювальну роботу, в тому числі в засобах масової інформації, з питань, що стосуються виконання її завдань;

12. здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України.

ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи (відділи) головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

ДВС України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра юстиції України, та звільняє з посади Президент України.

Голова ДВС України має двох заступників, у тому числі одного першого. Першого заступника, заступника Голови ДВС України призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови ДВС України, погоджених із Міністром юстиції України.

Граничну чисельність державних службовців та працівників ДВС України затверджує Кабінет Міністрів України.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців, які є державними службовцями.

Державним виконавцем може бути громадянин України, який має юридичну освіту, володіє державною мовою і здатний за своїми особистими і діловими якостями виконувати покладені на нього обов'язки. Не можуть бути призначеними на посаду державного виконавця особи, відносно яких існують обмеження, передбачені Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року.

Загальна характеристика нотаріату та правовий статус нотаріусів.

Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України "Про нотаріат", для надання їм юридичної вірогідності (ст. 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р.).

Діяльність нотаріату спрямовано на охорону й захист прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного й своєчасного вчинення нотаріальних дій.

Предметом нотаріальної діяльності є засвідчення безперечних прав, безперечних фактів і вчинення інших дій, що випливає з повноважень нотаріальних органів і посадових осіб, закріплених у Законі України "Про нотаріат". У разі виникнення спору про цивільне право нотаріус зобов'язаний зупинити вчинення нотаріальної дії до розв'язання спірного питання судом.

Органи і особи, які вповноваженні на вчинення нотаріальних дій:

• державні нотаріуси, (нотаріуси, які працюють в державних нотаріальних конторах або державних нотаріальних архівах);

• приватні нотаріуси (особи, які займаються приватною нотаріальною діяльністю);

• посадові особи органів місцевого самоврядування (у населених пунктах, де немає нотаріусів, вчинюють нотаріальні дії, передбачені статтею 37 Закону «Про нотаріат»);

• консульські установи та дипломатичні представництва України (вчинення нотаріальних дій за кордоном);

• інші особи (посвідчення заповітів і доручень, прирівняних до нотаріальних).

Нотаріус.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Нотаріуси, незалежно від того чи є вони державними або приватними, уповноваженні вчинювати наступні дії:

• Посвідчувально-засвідчувальні:

• посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

• засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчують справжність підпису на документах;

• засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

• посвідчують факт, що фізична особа є живою;

• посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

• посвідчують час пред'явлення документів.

• Охоронного характеру:

• вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

приймають на зберігання документи.

• З накладення заборон та вчинення протестів:

• накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

• вчиняють протести векселів;

• вчиняють морські протести.

• З видачі документів:

• видають свідоцтва про право на спадщину;

• видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

• видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

• видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.

• Інші:

• провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

• передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; вчиняють виконавчі написи.