Вирішити задачі по темі

1. Чугунов був засуджений за ч. 2 ст. 121 КК за те, що ударом ногою в живіт спричинив Гордовському тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого потерпілий помер. Серед очевидців злочину був Іванов, який на досудовому слідстві розповів про всі обставини вчинення злочину. Під час судового слідства Іванов почав твердити, що у цій справі він нічого не знає. Як з'ясувалось, Чугунов обіцяв виколоти Іванову очі й відрізати язика, якщо він не буде його "тримати за зубами".

Кваліфікуйте дії винного.

2. Набедрик, допитаний як свідок під час досудового слідства, дав вичерпні показання про вчинення найтяжчого виду хуліганства Нечитайлом, які підтвердив на очній ставці з останнім. В судовому засіданні Набедрик почав Твердити, що Нечитайло вчинив хуліганство без застосування ножа для завдання потерпілому тілесних ушкоджень. Нечитайла все-таки було засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України.

Варіант 1. Набедрик ухилився від явки в судове засідання.

Варіант 2. В судовому засіданні Набедрик заявив, що він відмовляється давати показання.

Варіант 3. В судовому засіданні Набедрик заявив, що йому в справі нічого не відомо, а показання, що викривають Нечитайла, щодо вчинення тим хуліганства він дав під час досудового слідства через те, що слідчий погрожував йому розправою.

Кваліфікуйте дії винного.

3. У процесі розслідування справи по обвинуваченню Каплюка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, було призначено судово-медичну експертизу. Експерт Напалков дав завідомо неправдивий висновок про причину смерті потерпілого. Повторна експертиза спростувала його висновок. Як було з'ясовано в процесі слідства, Напалкова підкупив родич обвинуваченого — Лопата. Останній також підмовляв свідка Савенка (очевидця вчинення злочину) давати неправдиві показання. Савенко на допиті заявив слідчому, що йому в справі нічого не відомо.

Кваліфікуйте дії винного.

Питання для самоперевірки і самоконтролю

1. Суспільна небезпека завідомо незаконного затримання, приводу або арешту?

2. Умови притягнення до кримінальної відповідальності за розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист?

3. Суб’єктивна сторона злочину, що передбачає відповідальність за втручання в діяльність захисника чи представника особи?

4. Суспільна небезпека притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності?

5. Безпосередній об’єкт злочину, що передбачає відповідальність за примушування давати показання?

6. Форми перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку?

7. При яких умовах настає відповідальність за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти?

8. Розкрийте зміст об’єктивної сторони злочину невиконання судового рішення?

9. Форми втручання в діяльність судових органів?

10. Розмежування завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину від завідомо неправдивого показання?

Основна література

1. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – С. 257 – 265.

2. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням вироків: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – С. 266 – 271.

3. Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – С. 180 – 188.

4. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 18 червня 1999 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 171 – 176.

5. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Вер­ховного Суду України № 8 від 24 жовтня 2003 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. – С. 207 – 214.

6. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 2 липня 2004 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах/ За заг. ред. В.Т. Маляренка. – Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – № 12. – С. 312 – 322.

7. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 16 від 8 жовтня 2004 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 11. – С. 13 – 15.

8. Плужник О.О. Кримінальна відповідальність за порушення режиму відбування покарання у виправних установах та тримання під вартою. – Одеса: Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – 140 с.

9. Преступления против правосудия / Под ред. канд. юрид. наук А.В. Галаховой. – М.: Норма, 2005. – 416 с.

10. Комп’ютерна навчальна програма за темою 41: "Злочини проти правосуддя" (у відділі технічних засобів навчання ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка).

Закони, підзаконні й інші нормативно-правові акти України та нормативно-правові документи міжнародних організацій

1. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України № 3781-XII від 23 грудня 1993 р.; остання редакція 15 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50; 2006. – № 14. – Ст. 116.

2. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України № 3782-XII від 23 грудня 1993 р.; у редакції від 6 лютого 2003 р., 20 січня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51; 2003. – № 16. – Ст. 214; 2005. – № 11. – Ст. 198.

3. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України № 264/94-ВР від 1 грудня 1994 року; у редакції від 15 лютого 1995 р., 21 червня 2001 р., 10 липня 2003 р., 20 січня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455; 1995. – № 10. – Ст. 64; 2001. – № 40. – Ст. 193; 2004. – № 7. – Ст. 49; 2005. – № 11. – Ст. 198.

4. Про виконавче провадження: Закон України № 606-XIV від 21 квітня 1999 р.; остання редакція 20 лютого 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207; остання редакція 2007 року. – № 16. – Ст. 216.

5. Кримiнально-виконавчий кодекс України: Закон України № 1129-IV від 11 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.

6. Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, вiд 14 грудня 1973 р. // www.zakon.rada.gov.ua.

7. Попередження злочинності та кримінальне правосуддя у контексті розвитку: реалізації та перспективи міжнародного співробітництва. Практичні заходи боротьби з корупцією вiд 7 верес­ня 1990 р. // www.zakon.rada.gov.ua.

8. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13.

9. Рекомендації відносно міжнародного співробітництва в галузі запобігання злочинності та кримінального правосуддя в контексті розвитку, що прийняті Резолюцією 45/107 Генеральної Асамблеї ООН на 68-му пленарному засіданні вiд 14 грудня 1990 р. // www.zakon.rada.gov.ua.

Додаткова література

1. Белькова О. Теоретичні та практичні аспекти права свідка відмовитися свідчити відносно себе, членів сім'ї та близьких родичів // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 102 – 105.

2. Бессарабов В., Конах Е. Роль прокуратуры в правозащитной деятельности государства // Уголовное право. – 2004. – № 1. – С. 133 – 135.

3. Борисов B.I. Кримінальна відповідальність за завідомо незаконні затримання, привід або арешт // Законодавство України. – 2004. – № 7. – С. 53 – 59.

4. Вакулик О.О. Кримінально-правова характеристика примушування давати показання: Дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2011. – 256 с.

5. Галичанський І. Злочинці в погонах // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 1. – С. 125 – 128.

6. Гель А. Про окремі недоліки в конструкції складу злочину, передбаченого ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи) // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 35 – 38.

7. Гель А.П. До питання про доцільність декриміналізації ст. 391 КК України (злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 27. – С. 468 – 474.

8. Головчук В.А. Кримінально-правова охорона виконання судових рішень: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2012. – 19 с.

9. Гришина Т. Предмет суспільних відносин як елемент об'єкта складу злочину, передбаченого ст. 398 КК України // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С. 64 – 69.

10. Злочини проти правосуддя: навч. посіб. / В.І. Тютюгін, В.І. Борисов, Ю.В. Гродецький та ін.; за заг. ред. проф. В.І. Борисова, проф. В.І. Тютюгіна. – Х.: Нац. ун-т «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2011. – 160 с.

11. Кваснєвська Н.Д. Кримінальна відповідальність судді за неправосуддя в Україні: монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 192 с.

12. Клевцов О. Сучасні можливості використання біоритмології в оперативно-слідчій практиці // Право України. – 1999. – № 12. – С. 105 – 108.

13. Ковганич В., Гель А. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 8. – С.41 – 48.

14. Коломоєць Т. До питання співвідношення державно-правового примусу і суміжних понять // Право України. – 2005. – № 1. – С. 91 – 94.

15. Кудрявцев В. В. Кримінально-правова охорона життя осіб, що є носіями судової влади, за кримінальним законодавством України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – Одеса, 2006. – 20 с.

16. Кузнецов В.В., Сийплокі М.В. Кримінальна відповідальність за притягнення як обвинуваченого завідомо невинуватої людини: Монографія / За заг. ред. д.ю.н., проф. В.І. Шакуна; Передмова Г.О. Усатого. – Ужгород: ЗакДУ, 2011. – 284 с.

17. Малютін І. Проблеми практичної реалізації Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" // Право України. – 2002. – № 12. – С. 98 – 102.

18. Марітчак Т.М. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту місцевими та апеляційними судами // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 6. – С. 37 – 39.

19. Мельник Р.І. Кримінально-правова характеристика завідомо незаконних затримання, приводу, арешту та тримання під вартою (ст. 371 КК України): Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2008. – 20 с.

20. Омельяненко М.І. Кримінально-правова охорона порядку поводження з майном, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації: Дис. … канд. юрид. наук. – Запоріжжя, 2011. – 232 с.

21. Орел Ю.В. Кримінальна відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Дніпропетровськ, 2008. – 20 с.

22. Оробець К. Поняття правосуддя як об'єкта злочину // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12. – С. 164 – 166.

23. Осадчий О. Зміст правосуддя у злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. – 2000. – № 11. – С. 110 – 112.

24. Присяжнюк T.I. Забезпечення безпеки потерпілого – актуальна проблема держави // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 3. – С. 41 – 43.

25. Сванідзе Е. Ефективне розслідування фактів жорстокого поводження: Керівні принципи застосування європейських стандартів. – К.: «К.І.С.», 2009. – 144 с.

26. Слінько С. Затримання особи, яка підозрюється в скоєнні злочину // Вісник прокуратури. – 2003. – № 4. – С. 67 – 69.

27. Соболєва О.О. Кримінальна відповідальність за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2012. – 20 с.

28. Тихий В. Підстава кримінальної відповідальності за новим кримінальним кодексом України // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 50 – 52.

29. Юшина Ю.В. Посягання на правосуддя, що здійснюються у процесі перевірки інформації про вчинені або підготовлювані злочини (кримінально-правовий аспект): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Запоріжжя, 2012. – 20 с.

30. Янковий М.О. До питання про поняття та сутність допиту // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична:. Збірник наукових праць / Гол. ред. В.Л. Ортинський. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 177 – 183.