Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка соц.упр.спец..doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
358.91 Кб
Скачать

Теми рефератів

  1. Соціологічні моделі комунікації.

  2. Лінійна модель Г. Ласуелла.

  3. Інтеракціоністська модель Т. Ньюкомба.

  4. Загальна теорія комунікації Г. Маклюена.

  5. Аутопотетична модель комунікації Н. Лумана.

Основні поняття і терміни: комунікація, канали комунікації, процес комунікації.

Короткі теоретичні відомості

Під час підготовки до питання «Поняття соціальної комунікації та підходи до його визначення» слід виходити з того, що суспільство – це результат взаємодії спільно діючих індивідів і соціальних груп. Тож необхідно встановити походження та сутність поняття «комунікація», визначити парадигми, підходи та моделі соціальної комунікації .

У другому питанні необхідно з’ясувати, що формування комунікаційних мереж і створення умов для успішного функ­ціонування комунікацій в організації складають одну з найважливіших задач управління; установити основні школи щодо вивчення комунікаційних процесів в організації та порівняйте основні положення цих шкіл.

Під час вивчення питання «Типологія соціальних комунікацій» слід виходити з усвідомлення того, що соціальна організація – багаторівнева структура з рівнями керівництва і підкорення. Така структура ефективно функціонує тільки за існування добре налагодженого зв’язку між усіма рівнями. У цьому питанні необхідно встановити види комунікації та детально проаналізувати їх змістову сутність. Слід також встановити засоби комунікації та функції, які ці засоби виконують.

У четвертому питанні «Функціонування комунікацій в організації» необхідно встановити, що комунікація в управління розглядається як процес, що складається з етапів та проаналізувати їх сутність. Якщо мета комунікації – забезпечити розуміння інформації (повідомлення), якою обмінюються відправник і одержувач, то тут також необхідно встановити види комунікації, а також зупинитися на проблемах, які можуть виникати під час здійснення комунікації та причини проблем. Під час вивчення даного питання слід зупинитися на прийомах уникнення втрат при недоліках міжособистісного спілкування.

Завдання до теми

  1. Визначте відповідність:

Функція комунікації

Характеристика функції

  1. Інформативна

а) сприйняття один одного партнерами і встановлення на цій основі взаєморозуміння

  1. Інтерактивна

б) організація взаємодії між людьми (розподіл функцій, вплив на настрої, поведінка співрозмовника) шляхом застосування різних форм дії: наказ, прохання)

  1. Перцептивна

в) передача достовірних або помилкових даних

  1. Експресивна

г) збудження або зміна характеру емоційних переживань

  1. Визначте відповідність:

Парадигма соціальної комунікації

Характеристика парадигми

  1. Механістична

а) комунікація розуміється як спільна діяльність учасників комунікації (комунікантів), у ході якої виробляється загальний (до певної межі) погляд на речі та дії з ними

  1. Діяльнісна

б) під комунікацією розуміється односпрямований процес кодування, передачі інформації від джерела і прийому інформації одержувачем повідомлення

  1. Визначте відповідність:

Підхід до вивчення

соціальної

комунікації

Характеристика комунікації

  1. Соціальний

а) аналізує проблеми впливу масової комунікації на розвиток суспільних відносин

  1. Мовний

б) орієнтується на вивчення комунікативних засобів через реалізацію соціальних функцій комунікації

  1. Комунікативний

в) пов’язаний з проблемами міжособистісної комунікації

  1. Визначте відповідність:

пор

Модель соціальної комунікації

Автор

Характеристика

1

2

3

4

1

Загальна теорія комунікації

1. Г. Мак­люен

Розвиток комунікативних засобів визначає як загальний характер культури, так і зміну історичних епох

2

Лінійна

2. Г. Лассуел

Компоненти комунікаційного процесу: комунікатор; повідомлення; канал комунікації; адресат повідомлення; ефективність розуміння повідомлення

3

Інтеракціоністська

3. Т. Нью-комб

Суб’єкти комунікації рівні у правах, пов’язані як взаємними очікуваннями та настановами, так і загальним інтересом до предмета спілкування. На першому плані – досягнення згоди між партнерами з комунікації