9.2. Особливості податкового обліку валових доходів та валових витрат

Податковий облік ведеться з метою нагромадження даних про валові доходи та валові витрати і використовується для скла- дання податкової звітності (декларації про прибуток банківської установи).

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

Податковий облік може здійснюватись:

• позасистемно;

• на позабалансових рахунках;

• на балансових рахунках.

При позасистемному веденні податкового обліку зміст будь-якої операції, яка згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» відноситься до валових доходів або валових витрат, відображається двічі: спочатку за відповідними рахунками фінансового обліку, а потім позасистемно. Такий підхід передбачає, що в кінці звітного періоду різниця між доходами та витратами (рахунки класів 6 і 7) визначає економічну суму прибутку за фінансовим обліком, а різниця між валовими доходами та валовими витратами — прибуток як об’єкт оподаткування.

Це вимагає від бухгалтерських працівників банку досконалого знання законодавчих актів з питань оподаткування. Доцільно за окремими господарськими операціями відповідно до конкретних пунктів зазначеного Закону визначити операції, що включаються або не включаються до валових доходів та валових витрат банку.

Для прикладу наведемо кілька операцій комерційних банків з основними засобами (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

№ п/п	Зміст операції	Валові доходи (включаються «+»; не включаються «–»)	Валові витрати (включаються «+»; не включаються «–»)
1	Оприбуткування придбаних основних засобів для власного використання	—	«–»
2	Надання у фінансовий лізинг основних засобів	—	«–»
3	Завершені затрати з капітального ремонту, реконструкції, модернізації власних операційних виробничих основних засобів (п. 8.7.1; 5.2.10)	—	«+» (але не більше як 5% балансової вартості груп ОЗ на початок року)
4	Проведення поточного ремонту власних основних засобів	—	«+»
5	Завершені витрати на капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію невиробни­чих операційних ОЗ (п. 8.1.4)		«–»
6	Проведення поточного ремонту невиробничих операційних основних засобів	—	«–»
7	Сума перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю об’єкта (п. 8.4.4)	«+»	—
8	Виведення з експлуатації опе­раційного об’єкта групи І при його ліквідації, за рішенням платника податку (п. 8.4.5)	—	«–»

Наведено лише невеликий перелік операцій комерційних банків з основними засобами з відображенням їх у податковому обліку. На практиці їх набагато більше.

Такі схеми податкового обліку доцільно скласти щодо обліку операцій банків з цінними паперами, з формування резервів за можливими втратами за позиками тощо.

Організація обліку валових доходів та валових витрат на позабалансових рахунках передбачає відкриття рахунків у розрізі статей податкової декларації. Ці рахунки відкриваються банком самостійно та до звітності за формою 700 не включаються.

При веденні обліку валових доходів та валових витрат на балансових рахунках банк може поєднати фінансовий облік із податковим у такий спосіб:

1. відкрити нові балансові рахунки, номери яких визначаються банком самостійно і не включаються до фінансової звітності;

2. ввести аналітичні рахунки.

Нові балансові рахунки податкового обліку відкриваються у розрізі аналітичних субрахунків згідно з додатковою декларацією та додатків до неї (обороти і залишки за цими рахунками до звітності не включаються).

Доцільно відкривати рахунки податкового обліку у класі 8 Плану рахунків.

Розглянемо умовний приклад.

Банк веде податковий облік за такими рахунками.

П 8800 — прибуток до оподаткування;

П 8801 — валовий дохід звітного періоду;

П 8802 — валові витрати звітного періоду;

П 8800.1 — відстрочений прибуток до оподаткування у наступних звітних періодах;

П 8801.1 — відстрочений валовий дохід;

П 8802.1 — відстрочені валові витрати;

П 8800.2 — сума зменшення податкового зобов’язання;

П 8801.2 — витрати, що зменшують податкове зобов’язання.

За лютий місяць банк провів такі операції і відобразив їх зміст у системі фінансового та податкового обліку (табл. 9.2).

• Прибуток до оподаткування за місяць у податковому обліку, що обліковується як залишок за рахунком 8800, склав суму 6850.

До розрахунку приймаються обороти за кредитом та дебітом рахунку № 8800:

2000(1) + 2000(4) + 100(6) + 3000(7) + 10(11) – 50(2) – 10(8) – 200(10) = 6850 (грн.). (У дужках зазначено порядковий номер операції за умовним прикладом).

• відстрочений прибуток для оподаткування в наступних періодах за рахунком № 8800.1 становить — 100 грн. (5).

• сума зменшення податкового зобов’язання, що обліковується за рахунком № 8800.2, становить 200 грн.(9).

Сума податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного місяця, розраховується за базовою ставкою 30% від оподатковуваної бази , тобто становить 2055 грн.

Проте при сплаті податку до бюджету необхідно зменшити заборгованість на 200 грн., тобто на суму зменшення податкового зобов’язання. Як наслідок, заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток — 1855 грн.

Далі обчислюємо суму прибутку банку за системою фінансового обліку як різницю між доходами та витратами. Скористаємося умовами прикладу.

Сума прибутку = 2000(1) + 100(5) + 100(6) – 50(2) –10(8) – – 200(9) = 1940 грн.

Належить сплатити 30% цієї суми, тобто 582 грн.

Як бачимо, дані щодо податку на прибуток за фінансовим (582 грн.) та за податковим (1855 грн.) обліком істотно різняться. Крім цього, необхідно врахувати відстрочений податок на прибуток — 30 грн. (30% від 100).

Виконуючи бухгалтерські проведення щодо нарахування податку на прибуток, слід урахувати, що у фінансовому обліку це є витратна стаття банку.

Основні балансові рахунки, передбачені для ведення обліку податку на прибуток, такі:

• 7900 (А) Податок на прибуток;

• 3621 (П) Відстрочений податок на прибуток;

• 3521 (А) Відстрочений податок на прибуток;

• 3620 (П) Кредиторська заборгованість за податком на прибуток.

При нарахуванні податку на прибуток виконуються такі проведення (продовжується нумерація операцій згідно з табл. 9.2):