Заліковий модуль 1. Етика як підгрУнТя сучасного бізнесу

1.Засвоїти ключеві терміни та поняття:

Професійна мораль, професійна етика, етика бізнесу, моральні відносини, борг, обов’язок, відповідальність, вимога, санкція, соціа-льна відповідальність бізнесу, місія, етичне управління, глобальні етичні кодекси.

2. Сформулювати відповідь на контрольні питання та завдання:

Питання:

1. Яке місце посідає етика у науковому знанні?

2. Окресліть предметне поле дисципліни «Етики бізнесу». Яка мета даної дисципліни та її призначення?

3. У чому полягає специфіка прикладної та професійної етики?

4. Що відрізняє терміни «етика», «мораль» та «моральність»?

5. Чи співпадає теоретичне визначення понять «етика», «мораль», «моральність» з їх розумінням у повсякденному житті?

6. Як співвідносяться між собою поняття «право» та «мораль»?

Завдання:

Опрацюйте базові поняття та дефініції дисципліни «Етика бізнесу»:

1. Різниця між - етикою, мораллю та моральністю; етикою і право; етикою та релігією;

2. Місце етики бізнесу в структурі етичного знання;

3. Виникнення і формування етики бізнесу як наукової дисципліни.

4. Структура етики бізнесу.

5. Академічний погляд на етичний бізнес, реальну практику бізнесу та менеджменту;

6. Концептуалізація важливості вивчення етики бізнесу в економіч-них та соціальних процесах сучасності.

7. Обґрунтуйте актуалізацію вивчення дисципліну «Етики бізнесу» у сучасному світі.

8. Наведіть приклад з особистого досвіду законного, але не­етичного рішення.

9. Обґрунтуйте перспективи розвитку етики бізнесу в умовах глобалізаційних процесів та морально-етичні проблеми входження України в світову ринкову економіку.

10. У чому полягає глобалізаційний контекст і зміна соціально - політичної ролі бізнесу в умовах сучасного суспільства.

3.Впишіть пропущений текст у схеми:

3. 1.Структура професійної моралі

3. 2. Дилема професійної моралі

3.3.Взаємозв'язок етики бізнесу з іншими галузями знань

3.4. Структура етики бізнесу

1.Макроетика

Література:

Основна [ 1,4,6,8]

Додаткова [29,40,49,61,70]

Глосарій

Неупередженість (Impartiality) – характеристика рішень і дій, прийняв-тих і чинених винятково на основі принципів, «по правді», «не дивлячись на обличчя», незалежно від переваг і інтересів, які за-довольняються або ущемляються. У відношенні до людей неуперед-женість ще називається не небезсторонністю й практично вира-жається в однаковому обігу із усяким в однаковій ситуації. Проти-лежністю неупередженості є упередженість, або небезсторонність. Не упередженість проповідується Мойсеєм – як вимога до судді (Лев. 19:15), а християнськими апостолами - ширше, як принцип відносини до людей взагалі (Иак. 2:1-4).

Довіра (trust) – морально-психологічна категорія, яка виявляє ставлення до дій іншої особи і до неї самої; ґрунтується на переко-наності, що діє ця особа правильно, що їй притаманні сумлінність і чесність.

Егоїзм (selfishness) – морально-психологічна риса особи; полягає в надмірній зосередженості на своєму «я», замкненості у вузькому світі своєї індивідуальності.

Емпатія (empation) – уміння проникнути в переживання іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.

Етика (ethics) (з грецьк. еthos – нрав, звичай, характер) – система знань (наука) про мораль та моральність, їх сутність та істо-рію розвитку, їх роль та місце в житті людини. Етика – система знань про добро та зло, їх актуалізацію в житті людини. Етика – це розділ філософії, що вивчає людську поведінку і спіль­не життя людей в ас-пекті їхньої обумовленості законами свободи. А також, це наука, що розглядає специфічно людські цілі, а також способи їх досягнення. Якоюсь мірою це також мис­тецтво використати ці способи таким чином, щоб вони слугували специфічно людським цілям.

Економічна етика (Economic ethics) – це розділ професійної етики, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до зростання продуктивності праці та на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.

Емпатія (empation – уміння проникнути в переживання іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.

Етика бізнесу (business ethics) – правила, норми, що регулюють відно-шення суб’єктів бізнесу.

Етика ділових відносин (ethics of the business relations) – система знань про моральні аспекти ділових відносин.

Етика ділового спілкування (етика ділових стосунків) – це розділ професійної етики, що вивчає специфіку, принципи та норми ділового спілкування, його форми (наприклад, такі як співбесіда при прийомі на роботу або ділові переговори), діловий етикет, а також особливості ділового спілкування в різних ділових культурах. Етика ділових стосунків тісно пов’язана з психологією особистості та із соціальною психологією.

Етика управління (Management ethics) – це розділ професійної етики, що вивчає вчинки і поведінку людини, яка діє в сфері упра-вління (менеджера); а також функціонування організації як «суку-ного менеджера» щодо її внутрішнього і зовнішнього середовища в тому аспекті, в якому дії менеджера та організації спів відносяться із загальнолюдськими етичними вимогами.

Закон (Law) – це нормативний акт, що був ухвалений вищим органом де-ржавної влади в конституційному порядку.

Звичай (Consuetude) – традиційно встановлений порядок повод-ження, закріплений колективними звичками (наприклад, гостинність, повага до старших за віком тощо).

Золоте правило (Gold rule) - є найбільш простим нормативним іструментом неупередженості, завдяки якому забезпечується потен-ційна оборотність, або взаємність рішень і дій. зокрема цей закон був сформульований И.Кантом у першій формулі категоричного імперативу, і близький йому принцип «завіси невідання» Дж.Роулза (див. "Теорія справедливості"), відповідно до якого люди при прийнятті рішень як би не знають конкретних обставин ухвалення ріше-нння і його здійснень і зобов’язуються виходити тільки із загальних розглядів.

Моббінг (mobbing) – негативні дії (тиснення, переслідування) однієї або кількох людей, спрямовані проти іншої людини, в результаті чого людина, яку переслідують, відчуває себе ображеною і пригніченою.

Мораль (від лат. Moralitas), що є еквівалентом грецького тер-міна «етика» – це: 1) сукупність регуляторів належної поведінки, че-рез які людина виявляє себе як розумна, самосвідома й вільна істота; 2) форма суспільної свідомості, що регулює стосунки між людьми у всіх сферах їхнього життя та діяльності згідно з уявленням про добро і зло, та яка спрямована на гуманізацію цих стосунків; 3) нефом-мальний соціальний інститут, що складається із системи стандартів, яку поділяють та ухвалюють усі члени культурної спільноти.

Моральна культура (moral culture) – частина існуючої в сус-пільстві культури, зміст якої включає вироблене віками загально-людське уявлення про добро, сумління, обов’язок і відповідну їм по-ведінку.

Моральність (morality) – поведінка, вчинки, якості, відношення, діяль-ність людини як результат безпосередньої реалізації моральних ідей, цінностей, принципів, норм і правил поведінки.

Моральні норми (moral norms) – моральні вимоги загального характеру, не обов’язково інституціональні, тобто санкціоновані спеціальними соціальними інститутами; правила поведінки, очіку-вання та стандарти, які регулюють взаємодію людей.

Особистість (personality) – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, нав-чання, взаємодії, спілкування тощо. Особистість – ступінь привлас-нення людиною соціальної сутності. Особистість – соціальний інди-від.

Підприємництво (Enterprise) – це самостійна, ініціативна, сис-тематична, ризикова господарська діяльність, що здійснюється суб’є-ктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення еконо-мічних і соціальних результатів та отримання прибутку.

Прикладна етика (Applied ethics) – це галузь етичної науки (або комп-лекс до­слідницьких напрямів і дисциплін міждисциплінарного характеру), що займається моральними колізіями в конкретних сферах су­спільної практики; прикладна етика передбачає не просто застосування результатів теоретичної етики на практиці, а й є особливою формою ухвалення відповідальних рішень, самої людської етичної ділової практики, коли остання підіймається до теоретично осмисленого рівня. Найрозвиненішою та сформованою в межах прикладної етики є біоетика.

Професійна етика (Professional ethics) – це набір норм, що ма-ються на увазі кодекс поведінки, яким керуються люди, що ухвалюють рішення в різних професійних ролях; а також – вид прикладної етики, предметом якої є визначення та обґрунтування професійно-орієнтованих нормативних систем.

Професійна мораль (Profesіyna moral) – це складова частина культури поведінки людини. Як відомо, мораль виступає в основних моральних категоріях добра – зла, справедливості, обов’язку, честі, достоїнства, совісті, щастя. Моральні зразки поведінки – це ідеали, які виробляються змалечку і поступово стають невід`ємною части-ною свідомості і поведінки людини. Однак у різних професійних групах є свої додаткові вимоги до поведінки, свої ідеали.

Цінності (values) – об’єкти, явища та їх властивості, абстрактні ідеї, які втілюють у собі узагальнені ідеали, виступаючи завдяки цьому еталоном належного.