Устаткування для розвантаження

5.1 Вибір та розрахунок складу мінеральних кам’яних матеріалів.

Склади мінеральних кам'яних матеріалів по способі зберігання класифікують на конусні й штабельні.

Максимальна висота конусного складу 10 м. Максимально можливий обсяг -1500 м³.

Знаючи нормативний запас матеріалу, визначають потрібний обсяг складу щебенів і піску

(5.1)

де:

q – змінне споживання матеріала;

n – кількість змін на добу

Т – нормативний строк збереження

К_у – коефіцієнт утрат матеріалу(приймаємо 1,04)

Після визначення обсягу щебенів і піску, що зберігається на складі, розраховують довжину й ширину штабеля для піску й щебенів(5-20),а для щебенів(20-40) висоту конуса. Форма поперечного переріза штабеля - трикутник, висоту штабеля для піску приймаємо h = 9 м,а для щебенів h = 10м .

а) вид збоку; б) поперечний розріз штабеля; в) план штабеля

Рисунок 5.1 Склад щебенів і піску штабельного типу

12

Штабель складається з основою частини обсягом V₁ і двох торцевих напівконусів, сумарний обсяг яких V₂ дорівнює, мабуть, обсягу конуса заданої висоти:

V₂ = 1/3 ^. S_о^. h , м³ (5.2)

де:

S_о – площа підстави конуса, м².

S_пес = R² = 3,14 ^. 10,73 = 361,42 м²

S_щеб = R² = 3,14 ^. 11,92 = 446,19 м²

(5.3)

де:

- кут природного укосу матеріалу (= 40⁰)

(5.4)

= 1/3^. 361,42 ^. 9 = 1084 м³

= 1/3^. 446,19 ^. 10 = 1487 м³

Обсяг основної частини штабеля

(5.5)

= 5057,37 – 1084 = 3973,37 м³

= 6815,74–1487=5328,74 м³

= 2629,12–1487=1142,12 м³

Довжина основної частини штабеля

(5.6)

де:

– площа поперечного переріза штабеля, м².

=1/2^. 2R ^. h (5.7)

=10,73 ^. 9 = 96,57 м²

=11,92^. 10 = 119,2 м²

13

Таким чином, повна довжина штабеля

L = 2R+, м (5.8)

L_пес = 2 ^. 10,73 + 41,15=62,61 м

= 2^. 11,92 + 44,7= 68,54 м

= 2^. 11,92 + 7,94= 33,42 м

Ширина штабеля

B=2R (5.9)

В=2 ^. 10,73 = 21,46 м

B=2 ^. 11,92 = 23,84 м

5.2 Вибір та розрахунок складу мінерального порошку.

Знаючи його нормативний запас, вибираємо типовий склад, що вміщає цей запас

(5.10)

де:

М_мп – добова потреба в мінеральному порошку, т

К_з – ступінь заповненя ємності (0,9)

Т – нормативний строк збереження

К_у – коефіцієнт утрат матеріалу(приймаємо 1,04)

Приймаємо типовий силосний склад ємністю 2500т, що складається з 4

силосів по 625 т, діаметром 6м і висотою 25,54м кожного.

5.3 Вибір та розрахунок бітумосховища

Органічні в'язкі на АБЗ зберігаються найчастіше в сховищах ямного типу. Розрахуємо необхідні геометричні параметри бітумосховища - довжину й ширину. Бітумосховище по довжині ділиться на окремі секції. Стандартна ємність секцій становить 250, 500, 1000 т. При розрахунку геометричних параметрів бітумосховище, насамперед, визначають нормативний запас бітуму на заводі

М_Б = Б ^. Т ^. К_у , т (5.11)

де:

Б - добова потреба в бітумі, т.

М_Б = (91,2+83,52) ^.20^.1,04 = 3634,176 т

Приймаємо чотирі секції ємністю 1000 т.

Бічні стінки секції вертикальні, за винятком однієї (довгої), обгорненої в напрямку розвантаження в'язкого до бітумосховище

Рисунок 5.2 Поперечний переріз секції бітумосховища

14

Розрахунок геометричних параметрів секції проводиться в такій

послідовності:

призначаємо глибину битумохранилища h = 2,5 м;

визначаємо площу секцій (по середній лінії)

(5.12)

де:

Q - ємність секції , т.

призначаємо довжину секцій L = 20 м;

визначаємо середню ширину секцій

(5.13)

визначаємо ширину секцій поверху й понизу

(5.14)

(5.15)

де:

n - крутість схилу (1:1,5)

0,5 – відстань від верху бітуму до верху сховища ,м.

В_н1000 = 20 – 1,5^. (+ 0,5) = 17,38 м

(приймаємо 18 м)

В_{В 1000} = 20 + 1,5^. (+ 0,5) = 22,62 м

(приймаємо 23 м)

5.4 Розрахунок продуктивності складів

Продуктивність складів по приймання матеріалу, що поставляється на підприємство залізничним транспортом

(5.16)

де:

М_п – маса вантажу з однієї подачі вагонів, т

t_н – нормативний час розвантаження однієї подачі

t_п.з. – час підготовчо-заключних операцій (15 хв).

Продуктивність складу по прийманню бітуму

Під отриману продуктивність підбирають нагрівально - перекачувальні агрегати

15

Продуктивність складу по прийманню мінерального порошку

Для забезпечення такої продуктивності потрібно використати пневматичний гвинтовий насос НПВ-63-4, продуктивністю 160 т/год.

Продуктивність складу по прийманню мінеральних кам’яних матеріалів

Для розвантаження кам’мяних матеріалівта піску використаємо стрічковий конвеєр.

(5.17)

де:

М_см – кількість матеріалу, що видається зі складу протягом зміни, т

К - коефіцієнт нерівномірності видачі матеріалу (1,2).

Для видачі матеріалу зі складу застосовуємо фронтальні одноковшеві навантажувачі. Розрахуємо продуктивність навантажувача CASE-621C

(5.18)

де:

V_к – місткість ковша, м³

К_н – коефіцієнт наповнення ковша (0,8 – 0,85)

К_т – коефіцієнт технологічності (0,85 – 0,9)

К_р – коефіцієнт розпушення (для сипучих матеріалів К_р = 1,0)

t_ц - час циклу, сек.

(5.19)

де:

l_тр - довжина транспортування матеріалу, км

V_тр – швидкість транспортування, км/год

t_пог – час навантажування матеріалу, хв.

t_раз - час розвантаження, хв.

Значить

Видно, що для забезпечення продуктивності складу по видачі відсівання потрібно два навантажувачі CASE-621C.

16

16