NPK_do_KK_Ukrayini_T_2_Tatsiy

Стаття 222

банків (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. // ВВРУ. – 2001. – № 5 – 6. – Ст. 30). Для кваліфікації цього злочину не має значення, в якій із передбачених законом організаційно-правових форм банк був створений та на якій формі власності.

6.Під іншими кредиторами в цій статті слід розуміти тих суб’єктів відносин

усфері господарської діяльності, які згідно із законодавством мають право надавати кредити суб’єктам господарювання або іншим юридичним чи фізичним особам. Зокрема, надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів мають право на підставі відповідної ліцензії лише кредитні установи. Саме ж фінансове кредитування є одним із видів фінансових послуг, надання яких регулюється спеціальним законо-

давством (див. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. // ВВРУ. – 2002. – № 1. – Ст. 1). Слід також відрізняти банки та інші фінансові установи як одну із сторін (кредитодавець)

укредитному договорі (ст. 1054 ЦК) від більш широкого кола осіб, які можуть виступати стороною (позикодавцем) у договорі позики (ст. 1046 ЦК).

7.Субсидія – це допомога у грошовій або натуральній формі, що надається за умови цільового призначення для стимулювання певної діяльності. Субвенція – це фінансова допомога, яка надається для цільової реалізації конкретних програм, проектів і підлягає поверненню у разі нецільового використання. Дотація – це надання суб’єктам господарської діяльності бюджетних коштів за умови їх безповоротності, для покриття виробничих витрат, збільшення обсягів виробництва, реалізації та підвищенняякості продукції тощо. Кредит– цегрошовачитоварнапозика, щонадається кредитором позичальнику за умови повернення у певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків.

8.Надання суб’єктам господарювання субсидій, субвенцій, дотацій такредитів за рахунок бюджетних коштів здійснюється відповідно до БК, Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та окремих спеціальних нормативних актів. Наприклад, такі положення про державну підтримку фермерських господарств передбачені Законом України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. (ОВУ. – 2003. – № 29. – Ст. 1438). У ньому ідеться про надання коштів на поворотній або безповоротній основі. Наказом МФ від 30 вересня 2011 р. № 1223 затверджений Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету (ОВУ. – 2011. – № 97. – Ст. 3561). Відповідно до цього наказу до кредитів з державного бюджетутакожналежатьбюджетніпозичкитафінансовадопомогаздержавногобюджету на поворотній основі.

9.Пільги щодо податків – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку або сплата ним податку в меншому розмірі. Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно ПдК, який набрав чинності з 1 січня 2011 р., рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

341

Розділ VІI. Злочини у сфері господарської діяльності

10.Злочин вважається закінченим із моменту надання завідомо неправдивої інформації, незалежновідтого, чибулаобманутаособа, якійінформаціябулапередана,

атакож чи були фактично одержані субсидії, субвенції, дотації, кредити та пільги щодо податків.

11.Суб’єктивнасторонацьогозлочину– прямийумисел, якийхарактеризується завідомістю, тобто усвідомленням винною особою неправдивості інформації ще до фактичної передачі її адресату. Крім того, обов’язковою ознакою є мета одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів або пільг щодо податків. Зі змісту цієї кримі- нально-правової норми видно, що йдеться про мету незаконного одержання цих фінансових ресурсів чи пільг щодо податків у ситуації, коли у винної особи відсутні правові підстави для їх законного одержання. У цьому зв’язку потребує уваги роз’яснення ПВСУ, наведене у п. 16 Постанови від 8 жовтня 2004 р. № 15, у якому, зокрема, зазначено, що «надання платником податків завідомо неправдивої інформа-

ції про наявність пільг з оподаткування чи з метою їх одержання за відсутності відповідних підстав слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 222 КК». У такій редакції це роз’яснення суперечить ст. 222 КК, у якій ідеться про надання завідомо неправдивої інформації з метою одержання пільг щодо податків, однак ця стаття не передбачає кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивої інформації про на-

явність пільг з оподаткування без мети їх одержання.

Зміст і спрямованість умислу особи, мотив, мета та момент їх виникнення мають вирішальне значення для відмежування цього злочину від злочинів проти власності, зокрема, від шахрайства (ст. 190 КК) та привласнення і заволодіння чужим майном шляхом зловживання особою своїм службовим становищем (ст. 191 КК). Якщо у моментнаданнянеправдивоїінформаціїособамалазаметубезвідплатнозвернутикошти чиіншемайно, отриманіувиглядісубсидії, субвенції, дотаціїчикредиту, насвоюабо інших осіб користь (наприклад, одержати кредит і не повертати його), вчинене кваліфікується як незакінчене або закінчене шахрайство (ст. 190 КК). Мотивом цих дій є прагнення особи незаконно збагатити себе чи інших осіб за рахунок чужого майна. Це може, наприклад, підтверджуватися тим, що після одержання коштів особа відразу переховується. Якщо такий умисел був направлений на привласнення лише частини одержаних коштів чи іншого майна – вчинене кваліфікується за ст. 222 КК і як незакінчене або закінчене шахрайство (ст. 190 КК).

Дії службової особи, яка спочатку вчинила зазначені у ч. 1 ст. 222 КК дії, а після отримання суб’єктом господарювання коштів чи іншого майна у вигляді субсидії, субвенції, дотаціїчикредитувирішилаїхпривласнитиіфактичнопривласнила– кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених статтями 222 і 191 КК. Застосування ст. 191 КК у таких випадках обумовлено тим, що кошти чи інше майно, одержанісуб’єктомгосподарськоїдіяльностіяксубсидії, субвенції, дотації, кредити, перейшли у власність юридичної особи і привласнення їх службовою особою є злочином проти власності суб’єкта господарювання.

У судовій практиці питання відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності викликає труднощі, особливо це стосується діянь, пов’язанихзнецільовимвикористаннямкредитутайогонеповерненням(див., напри-

342

Стаття 222

клад, Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 11 червня

2002 р. // РВСУ. – 2004. – С. 129 –132).

12.Суб’єктом цього злочину з 16 жовтня 2011 р., коли набрали чинності зміни до ст. 222 КК, внесені Законом України від 22 вересня 2011 р. № 3795-VI (ГУ. – 2011. – 15 жовт. (№ 193), може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Впопереднійперіодсуб’єктамицьогозлочинувизнавались: 1) з1 вересня2001 р. – громадянин-підприємець, засновник та власник суб’єкта господарської діяльності,

атакож службова особа суб’єкта господарської діяльності; 2) з 8 травня 2008 р., коли набрав чинності Закон України від 15 квітня 2008 р. № 270-VІ, – громадянин-підпри- ємець, громадянин – засновник (учасник) суб’єкта господарської діяльності або службова особа суб’єкта господарської діяльності.

У період до 16 жовтня 2011 р. не могли кваліфікуватися за ст. 222 КК дії тих підприємцівабослужбовихосібсуб’єктівгосподарської діяльності, якінадавали завідомо неправдиву інформацію банку чи іншому кредитору з метою одержання кредиту ними, як звичайними громадянами – фізичними особами. Такі дії могли кваліфікуватися як підроблення офіційних документів та/або їх використання за ст. 358 чи ст. 366 КК. Наприклад, зач. 2 ст. 366 КК буликваліфіковані дії директора приватного підприємства Ж. О., який із лютого по грудень 2004 р., використовуючи своє службове становище, із корисливих спонукань, знаючи, що приватне підприємство не має найманихпрацівниківіз2003 р. неотримуєприбуткутаневиплачуєзаробітнуплату, підробив документи – довідки про заробітну плату на ім’я К. Н., К. С., Л., Г., Ж. Н. та на власне, на підставі яких отримав у кредитній спілці кредити на загальну суму 80 тис. грн, які використав для здійснення фінансово-господарської діяльності під-

приємства (див. Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від

12 серпня2008 р. // ВВСУ. – 2008. – № 12 (100). – С. 35 – 36).

13.Під тими самими діями, вчиненими повторно (ч. 2 ст. 222 КК), слід розуміти вчинення цього злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, і не була за нього засуджена або мала судимість за нього, не знятуінепогашенувустановленомузакономпорядку. Повторністьвідсутня, якщоза раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленимизаконом. Увипадкахвчиненняособоюдекількохзлочинів, передбачених ст. 222 КК, перший з яких не має кваліфікуючих ознак, перший злочин кваліфікується за ч. 1 цієї статті, а другий та наступні – за ч. 2 за ознакою вчинення його (їх) повторно (відповідно до п. 9 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 4 червня 2010 р. № 7). Повторність цього злочину необхідно відрізняти від єдиного продовжуваного злочину, тобто вчинення двох або більше тотожних дій, об’єднаних єдиним злочинним наміром (наприклад, особа, яка бажає незаконноодержатикредит, передаєвідповіднийкомплектдокументівізнеправдивою інформацією частинами в різний час). Про поняття повторності також див. ст. 32 КК і коментар до неї.

14.Велика матеріальна шкода (ч. 2 ст. 222 КК) – це п’ятсот і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (згідно з приміткою до ст. 219 КК). Про визначення одного н. м. д. г. див. п. 16 коментаря до ст. 199 КК. Така матеріальна шкода

343

Розділ VІI. Злочини у сфері господарської діяльності

державі, органам місцевого самоврядування, банку чи іншому кредиторові може полягати як у реальних збитках, так і в упущеній вигоді. Зокрема, вона може бути заподіянавнаслідок використання субсидій, субвенцій, дотаційчикредитів незаїхцільовим призначенням, неповернення одержаного кредиту чи несплати відсотків по них, ухилення від сплати податків.

Оскількивикористанняслужбовоюособоюдержавнихкоштів, отриманихсуб’єктом господарюванняякдотація, субсидіячисубвенція, усуперечїхцільовомупризначенню, єоднієюізформкримінальнокараногопорушеннязаконодавствапробюджетнусистему України, то за наявності підстав дії винної особи кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених статтями 222 та 210 КК. При встановленні заподіяної шкоди

увипадках нецільового використання кредитних коштів, одержаних шляхом вчинення особою зазначених у ст. 222 КК дій, потрібно враховувати, що таке нецільове використаннясамепособі, якправило, незаподіюєматеріальноїшкодикредитору, однакможе виступати причиною неповернення кредиту та/або несплати відсотків по них.

Велика матеріальна шкода повинна бути у причинному зв’язку з діями, зазначеними у ч. 1 ст. 222 КК. Відсутність такого зв’язку в конкретному випадку виключає застосування цієї статті, наприклад, у разі нецільового використання кредиту, отриманого законним шляхом.

Злочин (за ч. 2 ст. 222 КК) вважається закінченим з моменту фактичного завдання великоїматеріальноїшкодидержавіабоорганаммісцевогосамоврядування, банкучи іншомукредиторові. Увипадках, колитакашкодавиражаєтьсяуненадходженнікоштів добюджетів, злочинвважаєтьсязакінченимнаступногодняпіслянастаннястроку, до якого мав бути сплачений податок, а коли закон пов’язує цей строк із виконанням певної дії, – з моменту фактичного ухилення від їх сплати (див. п. 15 ППВСУ «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» від 8 жовтня 2004 р. № 15 //

ВВСУ. – 2004. – № 11. – С. 8–15).

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК, характеризується прямим умислом на вчинення зазначених у ч. 1 цієї статті дій і умислом або необережністю щодо наслідків у вигляді великої матеріальної шкоди. Якщо матеріальна шкода виражається у ненадходженні коштів у вигляді податків до бюджетів, то психічне ставлення до таких наслідків характеризується лише умислом.

15.Шахрайство з фінансовими ресурсами необхідно відрізняти від ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 КК), а також враховувати складне співвідношення цих злочинів.

По-перше, уст. 222 ККйдеться тількипропільгищодоподатків. Тому увипадках надання неправдивої інформації з метою одержання пільг щодо зборів (обов’язкових платежів), щовходятьусистемуоподаткування, вчинененеміститьскладуцьогозлочину і може кваліфікуватися як спосіб ухилення від сплати цих зборів за ст. 212 КК. Роз’яснення, щомістяться упп. 25 та26 ППВСУ«Пропрактикузастосування судами законодавствапровідповідальністьзаокремізлочиниусферігосподарськоїдіяльності» від 25 квітня 2003 р. № 3, зокрема, згадування у цих пунктах зборів й інших обов’язкових платежів поряд із податками явно не відповідає змісту ст. 222 КК. Поширити шляхом тлумачення поняття податків на збори також неможливо, оскільки

уст. 212 КК та ПдК ці поняття розрізняються.

344

Стаття 2221

По-друге, надання неправдивої інформації з метою незаконного одержання пільг щодо податків (ст. 222 КК) необхідно відрізняти від приховування втрати права на податкові пільги (законно одержані раніше) як способу ухилення від сплати податків

(ст. 212 КК) (див. п. 16 ППВСУ від 8 жовтня 2004 р. № 15).

По-третє, надання неправдивої інформації з метою одержання пільг щодо податків, яке не завдало матеріальної шкоди або завдана шкода у вигляді фактичного ненадходження коштів до бюджетів є меншою, ніж 1000 н. м. д. г., – не передбачене в ст. 212 КК, а тому в усіх випадках кваліфікується за ст. 222 КК. Коли ж така шкода складає 1000 і більше, проте є меншою від 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – виникає конкуренція загальної (частини 1 чи 2 ст. 212 КК) та спеціальної (ст. 222 КК) норм, яку слід вирішувати шляхом застосування спеціальної норми про більш тяжкий злочин – шахрайство з фінансовими ресурсами. Нарешті, коли завдана шкода в 5000 раз і більше перевищує вказаний мінімум – конкурують норми, передбачені ч. 2 ст. 222 та ч. 3 ст. 212 КК. Тут вирішальне значення має не спосіб учинення злочину, а тяжкість його наслідків, тому перевагу має ч. 3 ст. 212 КК. Пленум ВСУ рекомендує судам кваліфікувати вчинене за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222 та ч. 3 ст. 212 КК (див. п. 24 ППВСУ від 25 квіт-

ня 2003 р. № 3).

16.Привирішенніпитанняпроспіввідношенняшахрайствазфінансовимиресурсамитафіктивногопідприємництва(ст. 205 КК) слідвраховувати, щоцінормипередбачають різні дії, вчинення яких достатньо для визнання цих злочинів закінченими. Томуможливалишереальнасукупністьцихзлочинів. Цідіїможутьвчинюватисятією самою або різними особами, що може впливати на їх кваліфікацію. Наприклад, коли завідомо неправдива інформація, про яку йдеться у ст. 222 КК, надається службовою особоюсуб’єктапідприємницькоїдіяльності, зареєстрованогодлязайняттяфіктивним підприємництвом, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю статей 222 та 205 КК за умови, щосамецяособаранішестворилаабопридбалацьогосуб’єктагосподарювання, і лише за ст. 222 КК – у протилежному випадку.

17.Якщо особа спочатку підробила документи, а потім їх використала при здійсненнішахрайствазфінансовимиресурсами, товчиненеслідкваліфікувати яксукупність злочинів, передбачених статтями 358 чи 366 та ст. 222 КК. За сукупністю злочинів, передбачених статтями 358 та 222 КК, кваліфікується у судовій практиці і використання документа, підробленого іншою особою (див., наприклад, Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 11 червня 2002 р. // РВСУ. – 2003. – К., 2004. – С. 129–132).

Стаття 2221. Маніпулювання на фондовому ринку

1. Умисні дії службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, що призвели до отримання професійним учасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку у значних розмірах, або уникнення такими особами збитків у значних

345

Розділ VІI. Злочини у сфері господарської діяльності

розмірах, або якщо це заподіяло значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, –

караютьсяштрафомвідтрьохтисячдоп’ятитисячнеоподатковуванихмінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. Значним розміром у цій статті вважається розмір, який

уп’ятсотібільшеразівперевищуєнеоподатковуваниймінімумдоходівгромадян.

2.Значною шкодою у цій статті вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3.Тяжкими наслідками у цій статті вважається шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 2221 згідно із Законом України № 3267-VI від 21 квітня 2011 р.; у редакції Закону України № 4025-VІ від 15 листопада 2011 р.)

1.Основним безпосереднім об’єктом цього злочину виступають суспільні відносини, яківиникаютьпідчасобігуціннихпаперівтаіншихфінансовихінструментів нафондовійбіржіізабезпечуютьвстановленийзакономпорядоктакогообігутазахист прав і законних інтересів учасників фондового ринку та інвесторів у цінні папери. Ці відносинирегулюютьсязаконамиУкраїни«Продержавне регулюванняринкуцінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 р., «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. та іншими нормативно-правовими актами. Додатковим факультативним об’єктом цього злочину виступають відносини власності.

2.Об’єктивну сторону злочину характеризують: 1) дії службової особи учасника фондовогоринку, щомаютьознакиманіпулюваннянафондовійбіржі, встановленівідповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів; 2) наслідки: а) отримання професійним учасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку у значних розмірах, або б) уникнення такими особами збитків

узначних розмірах, або в) заподіяння значної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; 3) причинний зв’язок між діями та наслідком.

3.Види дій, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, наведені у За-

коні України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 р. Зокрема, відповідно дост. 101 цьогоЗакону маніпулюванням цінами на фондовому ринку є:

1) здійснення абонамагання здійснитиопераціїчинадання заявкинакупівлюабо продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять

346

Стаття 2221

до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;

2)здійснення абонамагання здійснитиопераціїчинадання заявкинакупівлюабо продажфінансовихінструментівшляхомвчиненняумиснихпротиправнихдій, утому числі шахрайства чи використання інсайдерської інформації;

3)поширенняінформаціїчереззасобимасовоїінформації, утомучисліелектронні засоби масової інформації, або будь-якими іншими способами, яке призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансових інструментів на фондовій біржі, що не відповідають дійсності, зокрема поширення недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати, що ця інформація була недостовірною;

4)купівля або продаж фінансових інструментів перед закриттям торговельної сесії фондової біржі з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, які склалися наприкінці торговельної сесії;

5)неодноразовепротягомторговельногодняукладення двомаабобільшеучасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною

воднаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтомкількомучасникамбіржовихторгівдорученнянаукладеннявйогоінтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;

6)неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється;

7)неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов’язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшенняабозниженняцінифінансовогоінструменту, заумови, щотакіконтрактимали суттєвий вплив на ціну такого інструменту;

8)укладення на фондовій біржі угод із фінансовим інструментом за ціною, що має суттєве відхилення від ціни відповідного фінансового інструменту, яка склалася на фондовій біржі тієї ж торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок, за умови, що угоди укладені від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про придбання або продаж фінансового інструменту за ціною, що має суттєве відхилення від поточної ціни.

Фінансові інструменти – це цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси), інструментигрошовогообігу, відсотковістроковіконтракти(форварди), строковіконтракти наобмін (напевнудату вмайбутньому) вразі залежності цінивід відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, курсові чи індексні свопи), опці-

347

Розділ VІI. Злочини у сфері господарської діяльності

они, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

4.ЗазначенимЗакономУкраїнивід30 жовтня1996 р. невизнаютьсяманіпулюванням цінами на фондовому ринку дії, що мають на меті: 1) підтримання цін на емісійні цінні папери у зв’язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з емітентомтакихціннихпаперів; 2) підтриманняціннацінніпаперивідкритихабоінтервальних інститутів спільного інвестування у зв’язку з їх викупом у випадках, установлених законом; 3) підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансовими інструментами, за умови, що такі дії вчиняються учасником біржових торгів на підставі відповідного договору з фондовою біржею. Не є маніпулюванням на фондовому ринку дії, що вчиняються органами державної влади у зв’язку з реалізацією грошово-кредитної політики або політики управління державним боргом.

5.У статті 2221 КК йдеться лише про такі дії, які мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі. Тобто це дії, які завжди пов’язані з купівлею або продажем фінансових інструментів на фондовій біржі.

Фондова біржа є юридичною особою і утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками – торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Фондовабіржастворюєорганізаційніумовидляукладаннядоговорівзціннимипаперами шляхомкотирування ціннихпаперів наосновіданихпопитуіпропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі. У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються НКЦПФР.

6.Відповідно до примітки до ст. 2221 КК указані у частині першій цієї статті розміри, що характеризують наслідки злочинних дій, слід розуміти таким чином: а) отримання професійним учасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку або уникнення такими особами збитків у значних розмірах – це п’ятсотібільшен. м. д. г.; б) заподіяннязначноїшкодиохоронюванимзакономправам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, абоінтересамюридичнихосіб– цезаподіянняшкоди, якауп’ятсотібільшеразівперевищує н. м. д. г. Про визначення одного н. м. д. г. див. п. 16 коментаря до ст. 199 КК.

7.Під третіми особами у ст. 2221 КК розуміються будь-які фізичні чи юридичні особи, крімслужбовоїособи, якаєсуб’єктомзлочину, татієїюридичноїособи– учасника фондового ринку, в якій вона працює.

8.Злочин визнається закінченим з моменту настання будь-якого із зазначених

уст. 2221 КК наслідків: а) отримання професійним учасником фондового ринку або фізичноюособоючитретімиособамиприбуткуузначнихрозмірах, абоб) уникнення такими особами збитків у значних розмірах, або в) заподіяння значної шкоди охоро-

348

Стаття 2221

нюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

9.Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умисною або змішаною формами вини. Тобто самі дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, завжди вчинюються умисно, а ставлення особи до зазначених у ст. 2221 КК наслідків може бути: а) умисним – щодо отримання прибутку або уникнення збитків у значних розмірах; б) умисним або необережним – щодо заподіяння значної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

10.Суб’єктомзлочинуможебутислужбова особаучасника фондовогоринку, яка досягла 16-річного віку. Така особа, по-перше, підпадає під визначення службової особи, зазначене у ч. 3 ст. 18 КК, по-друге, виконує функції службової особи в юридичнійособі, яказдійснюєпрофесійну діяльність нафондовомуринку(ринкуцінних паперів). Відповідно до ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» на фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності: а) діяльність

зторгівлі цінними паперами; б) діяльність з управління активами інституційних інвесторів; в) депозитарна діяльність; г) діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

11.Під тими самими діями, вчиненими повторно (ч. 2 ст. 2221 КК), слід розуміти вчинення цього злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, і не була за нього засуджена або мала судимість за нього, не знятуінепогашенувустановленому закономпорядку. Повторністьвідсутня, якщоза раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленимизаконом. Увипадкахвчиненняособоюдекількохзлочинів, передбачених ст. 2221 КК, першийзякихнемаєкваліфікуючих ознак, першийзлочин кваліфікується за ч. 1 цієї статті, а другий та наступні – за ч. 2 за ознакою вчинення його (їх) повторно (відповідно до п. 9 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правовінаслідки» від4 червня2010 р. №7). Пропоняттяповторностітакождив. ст. 32 КК і коментар до неї.

12.Вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 2221

КК) – це його спільне вчинення двома або більше службовими особами – суб’єктами цього злочину, які домовилися про спільне вчинення злочину до його початку (відповідно до ст. 26 та ч. 2 ст. 28 КК). Це можуть бути як службові особи одного учасника фондового ринку, так і різних.

13.Тяжкиминаслідкамиуч. 2 ст. 2221 ККвважаєтьсяшкода, якаутисячуібільше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (відповідно до примітки до цієї статті). Йдеться про шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересамокремихгромадянабодержавнимчигромадськимінтересам, абоінтересам юридичних осіб. Така шкода перебуває в причинному зв’язку з діями службової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, і цим самим визначається її характер – це майнові збитки, яких потерпілий зазнає

узв’язку з тим, що купує чи продає фінансові інструменти в стані омани щодо їх дійсної ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів на фондовій біржі.

349

Розділ VІI. Злочини у сфері господарської діяльності

Увипадках, колинаслідкивиражалисялишевотриманніпрофесійнимучасником фондового ринку або фізичною особою чи третіми особами прибутку або уникненні такимиособамизбитківурозмірах, щовтисячуібільшеразівперевищуютьн. м. д. г., – вчинене кваліфікується за ч. 1 цієї статті.

14. Зазначені у ч. 1 ст. 2221 КК дії можуть поєднуватись із вчиненням інших злочинних діянь і потребувати додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК, зокремазаст. 190 КК«Шахрайство». Уразіконкуренціїнорм, передбаченихстаттями 2221 і 2321 «Незаконне використання інсайдерської інформації», застосовується спеціальна норма, передбачена ст. 2321 КК.

Стаття 223. Виключена

(Статтю 223 «Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску» виключено Законом України № 4025-VІ від 15 листопада 2011 р.; з 17 січня 2012 р. розміщення ціннихпаперівбезреєстраціїїхвипускутягнезасобоюадміністративнувідповідальність за ст. 163 КУпАП)

Стаття 2231. Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів

1. Внесення уповноваженою особоювдокументи, якіподаються дляреєстраціївипускуціннихпаперів, завідомонеправдивихвідомостей, якщоцезаподіяло значну матеріальну шкоду інвесторові в цінні папери, –

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, вважається значною, якщо вона в двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Кодекс доповнено статтею 2231 згідно із Законом України № 801-VI від 25 грудня 2008 р.; у редакції Закону України № 4025-VІ від 15 листопада 2011 р.)

1.Уційстаттіфактичнопо-новомувиділенийтавикладенийуновійредакціїсклад злочину, щопередбачався уч. 2 ст. 223 КК донабрання чинності Законом України від 25 грудня 2008 р. № 801-VI. Безпосереднім об’єктом цього злочину є суспільні відносини, які виникають при розміщенні цінних паперів на первинному ринку цінних паперів (коли цінні папери переходять до перших власників) і забезпечують встановлений законом порядок такого розміщення та захист прав інвесторів у цінні папери. ЦівідносинирегулюютьсяЗакономУкраїни«Процінніпапериіфондовийринок» від 23 лютого 2006 р. (ОВУ. – 2006. – № 13. – Ст. 857) та іншими нормативно-правовими актами.

2.Предметом злочину виступають документи, які подаються для реєстрації ви-

пуску цінних паперів.

350