38.Правові наслідки визнання правочину недійсним

Правочин може бути визнаний недійсним повністю або в окремій частині, однак недійсність окремої частини не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Аналіз норм Цивільного Кодексу України дозволяє безпосередньо визначити дві групи правових наслідків недійсності правочину: 

- двостороння реституція, як загальний наслідок; 

- відшкодування збитків та моральної шкоди, як спеціальний наслідок.

Двосторонньою реституцією є повернення сторін правочину у той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення. Це означає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, у тому числі тоді, коли те, що одержано, полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Наприклад, у випадку визнання недійсним договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний повернути продавцеві придбане за договором майно, а продавець повернути покупцеві отримані за майно кошти.

Двостороння реституція є загальним правилом майнових наслідків недійсного правочину, що застосовується завжди, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсності правочинів. Прикладом наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції є наступні правочини: 

- з дефектами суб'єктного складу (наприклад, ст. 221 ЦК України - вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, ст. 222 ЦК України  - вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, ст. 226 ЦК України - вчинення правочину недієздатною фізичною особою);

 правочини з дефектами форми (наприклад, ст. 218 ЦК України - недодержання вимоги щодо письмової форми правочину, ст. 219 ЦК України - недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, ст. 220 ЦК України - недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору);

- правочини юридичних осіб, на вчинення яких вони не мали права (ст. 227 ЦК України);

-  правочини, вчинені під впливом помилки (ст. 229 ЦК України);

-  правочини, вчинені під впливом тяжких обставин (ст. 223 ЦК України). 

Особливістю застосування двосторонньої реституції є те, що не має значення, хто винний у недійсності правочину

39.Позовна давність

Позовна давність – це строк,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною.

40.Поняття терміну в ЦП

Терміном є певний момент у часі,з настанням якого пов’язана дія чи подія,яка має юридичне значення.

41.Поняття строку в ЦП

Строком є певний період у часі,зі спливом якого пов’язана дія чи подія,яка має юридичне значення.

42.Поняття представництва

- представництвом є правовідношення,в якому одна сторона(представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони,яку вона представляє.

- не є представником особа,яка хоч і діє в чужих інтересах,але від власного імені,а також особа,уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

- представництво виникає на підставі договору,закону,акта органу юридичної особи та з інших підстав,встановлених актами цивільного законодавства.

43.Види представництва

44.Довіреність:поняття, зміст,форма та строк дії

Довіреністю є письмовий документ,що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою,яку представляють,безпосередньо третій особі.

Форма: - форма довіреності повинна відповідати формі,в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

- довіреність,що видається у порядку передоручення,підлягає нотаріальному посвідченню.

- довіреність військовослужбовця або іншої особи,яка перебуває на лікуванні у госпіталі,санаторії.

- довіреність на одержання заробітної плати,стипендії,пенсії,аліментів,інших платежів та поштової кореспонденції може бути посвідчена посадовою особою організація,в якій довіритель працює,навчається,перебуває на стаціонарному лікуванні,або за місцем проживання.

- довіреність на право участі та голосування наа загальних зборах може посвідчуватися реєстратором,депозитарієм,зберігачем,нотаріусом та іншими посадовими особами,які вчиняють нотаріальні дії.

Строк: - строк довіреності встановлюється у довіреності.якщо строк довіреності не встановлений,вона зберігає чинність до припинення її дії

- строк довіреності,виданої в порядку передоручення,не може перевищувати строку основної довіреності,на підставі якої вона видана

- довіреність,у якій не вказана дата її вчинення,є нікчемною.