- •Цивільне право
- •1.Цп як галузь права України
- •2.Предмет цивільно-правового регулювання
- •3.Метод цивільно-правового регулювання
- •4.Цп як наука
- •5.Цп як навчальна дисципліна
- •6.Ф-ції цп
- •7.Основні засади цивільного законодавства
- •8. Загальна характеристика системи цп
- •9. Загальна характеристика системи цивільного законодавства
- •10.Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб
- •11.Аналогія у цп
- •12.Цивільні правовідносини
- •13.Види цивільних правовідносин
- •14.Учасники цивільних правовідносин
- •15.Об’єкти цивільних прав
- •16.Речі як об’єкти цивільних прав
- •17.Дії та послуги як об’єкти цивільних прав
- •18.Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •19.Зміст цивільних правовідносин
- •20.Підстви виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •21.Фізична особа як суб’єкт цпу
- •22.Дієздатність, диференціація її обсягу за законодавством України
- •23.Місце проживання фізичної особи
- •24.Фізична особа – підприємець за цивільним законодавством України
- •25.Підстави та наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •26.Порядок і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньої
- •27.Порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •28.Поняття і ознаки юридичної особи
- •29.Класифікація юридичних осіб
- •30.Порядок виникнення діяльності юридичної особи
- •2.1 Способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний
- •31.Сутність та завдання опіки та піклування
- •32.Види господарських товариств
- •33.Припинення діяльності юридичної особи
- •34.Особисні немайнові права фізичної особи: поняття та класифікація за цзу
- •35.Поняття правочину та його основні ознаки
- •36.Види правочинів
- •37.Форма правочину
- •38.Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •39.Позовна давність
- •45.Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •46.Відшкодування моральної шкоди
- •47.Поняття права власності та його зміст
- •48.Підстави виникнення права власності
- •49.Підстави припинення права власності
- •50.Речові права на чуже майно
- •51.Право спільної сумісної власності
- •52.Право спільної часткової власності
- •53.Здійснення та захист цп
- •54.Передоручення
- •55.Збитки. Відшкодування майнової шкоди
- •66. Поняття договору позички
- •67. Поняття договору позики
- •68. Поняття договору міни
- •69. Поняття договору зберігання
- •70. Поняття договору доручення
- •71. Поняття договору страхування
- •72. Поняття договору перевезення та транспортного експедирування
- •73. Поняття договору комерційної концесії
- •74.Види спадкування
- •75.Поняття спадщини,строк місце її відкриття
38.Правові наслідки визнання правочину недійсним
Правочин може бути визнаний недійсним повністю або в окремій частині, однак недійсність окремої частини не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).
Аналіз норм Цивільного Кодексу України дозволяє безпосередньо визначити дві групи правових наслідків недійсності правочину:
- двостороння реституція, як загальний наслідок;
- відшкодування збитків та моральної шкоди, як спеціальний наслідок.
Двосторонньою реституцією є повернення сторін правочину у той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення. Це означає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, у тому числі тоді, коли те, що одержано, полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Наприклад, у випадку визнання недійсним договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний повернути продавцеві придбане за договором майно, а продавець повернути покупцеві отримані за майно кошти.
Двостороння реституція є загальним правилом майнових наслідків недійсного правочину, що застосовується завжди, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсності правочинів. Прикладом наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції є наступні правочини:
- з дефектами суб'єктного складу (наприклад, ст. 221 ЦК України - вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, ст. 222 ЦК України - вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, ст. 226 ЦК України - вчинення правочину недієздатною фізичною особою);
правочини з дефектами форми (наприклад, ст. 218 ЦК України - недодержання вимоги щодо письмової форми правочину, ст. 219 ЦК України - недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, ст. 220 ЦК України - недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору);
- правочини юридичних осіб, на вчинення яких вони не мали права (ст. 227 ЦК України);
- правочини, вчинені під впливом помилки (ст. 229 ЦК України);
- правочини, вчинені під впливом тяжких обставин (ст. 223 ЦК України).
Особливістю застосування двосторонньої реституції є те, що не має значення, хто винний у недійсності правочину
39.Позовна давність
Позовна давність – це строк,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.
Спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною.
40.Поняття терміну в ЦП
Терміном є певний момент у часі,з настанням якого пов’язана дія чи подія,яка має юридичне значення.
41.Поняття строку в ЦП
Строком є певний період у часі,зі спливом якого пов’язана дія чи подія,яка має юридичне значення.
42.Поняття представництва
- представництвом є правовідношення,в якому одна сторона(представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони,яку вона представляє.
- не є представником особа,яка хоч і діє в чужих інтересах,але від власного імені,а також особа,уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
- представництво виникає на підставі договору,закону,акта органу юридичної особи та з інших підстав,встановлених актами цивільного законодавства.
43.Види представництва
44.Довіреність:поняття, зміст,форма та строк дії
Довіреністю є письмовий документ,що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою,яку представляють,безпосередньо третій особі.
Форма: - форма довіреності повинна відповідати формі,в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
- довіреність,що видається у порядку передоручення,підлягає нотаріальному посвідченню.
- довіреність військовослужбовця або іншої особи,яка перебуває на лікуванні у госпіталі,санаторії.
- довіреність на одержання заробітної плати,стипендії,пенсії,аліментів,інших платежів та поштової кореспонденції може бути посвідчена посадовою особою організація,в якій довіритель працює,навчається,перебуває на стаціонарному лікуванні,або за місцем проживання.
- довіреність на право участі та голосування наа загальних зборах може посвідчуватися реєстратором,депозитарієм,зберігачем,нотаріусом та іншими посадовими особами,які вчиняють нотаріальні дії.
Строк: - строк довіреності встановлюється у довіреності.якщо строк довіреності не встановлений,вона зберігає чинність до припинення її дії
- строк довіреності,виданої в порядку передоручення,не може перевищувати строку основної довіреності,на підставі якої вона видана
- довіреність,у якій не вказана дата її вчинення,є нікчемною.