- •Цивільне право
- •1.Цп як галузь права України
- •2.Предмет цивільно-правового регулювання
- •3.Метод цивільно-правового регулювання
- •4.Цп як наука
- •5.Цп як навчальна дисципліна
- •6.Ф-ції цп
- •7.Основні засади цивільного законодавства
- •8. Загальна характеристика системи цп
- •9. Загальна характеристика системи цивільного законодавства
- •10.Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб
- •11.Аналогія у цп
- •12.Цивільні правовідносини
- •13.Види цивільних правовідносин
- •14.Учасники цивільних правовідносин
- •15.Об’єкти цивільних прав
- •16.Речі як об’єкти цивільних прав
- •17.Дії та послуги як об’єкти цивільних прав
- •18.Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •19.Зміст цивільних правовідносин
- •20.Підстви виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •21.Фізична особа як суб’єкт цпу
- •22.Дієздатність, диференціація її обсягу за законодавством України
- •23.Місце проживання фізичної особи
- •24.Фізична особа – підприємець за цивільним законодавством України
- •25.Підстави та наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •26.Порядок і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньої
- •27.Порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •28.Поняття і ознаки юридичної особи
- •29.Класифікація юридичних осіб
- •30.Порядок виникнення діяльності юридичної особи
- •2.1 Способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний
- •31.Сутність та завдання опіки та піклування
- •32.Види господарських товариств
- •33.Припинення діяльності юридичної особи
- •34.Особисні немайнові права фізичної особи: поняття та класифікація за цзу
- •35.Поняття правочину та його основні ознаки
- •36.Види правочинів
- •37.Форма правочину
- •38.Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •39.Позовна давність
- •45.Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •46.Відшкодування моральної шкоди
- •47.Поняття права власності та його зміст
- •48.Підстави виникнення права власності
- •49.Підстави припинення права власності
- •50.Речові права на чуже майно
- •51.Право спільної сумісної власності
- •52.Право спільної часткової власності
- •53.Здійснення та захист цп
- •54.Передоручення
- •55.Збитки. Відшкодування майнової шкоди
- •66. Поняття договору позички
- •67. Поняття договору позики
- •68. Поняття договору міни
- •69. Поняття договору зберігання
- •70. Поняття договору доручення
- •71. Поняття договору страхування
- •72. Поняття договору перевезення та транспортного експедирування
- •73. Поняття договору комерційної концесії
- •74.Види спадкування
- •75.Поняття спадщини,строк місце її відкриття
69. Поняття договору зберігання
За договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Цей договір реальний, якщо він набирає чинності з моменту передання речі, і консенсуальний, якщо права і обов'язки сторін виникають з досягненням угоди.
Згідно з ЦК договір зберігання вважається сплатним, якщо інше не встановлено договором або установчим документом юридичної особи. Безоплатним зазвичай є договір між громадянами. Коли ж зберігання становить зміст правоздатності зберігача, договір зберігання, як правило, має сплатний характер (наприклад, підприємства-холодильники, камери схову транспортних підприємств, ломбарди).
70. Поняття договору доручення
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний та відплатний. Однак договором або законом може бути передбачено виконання дій повіреним безоплатно.
Форма договору: застосовуються загальні положення про форму правочину.
На підставі договору доручення довіритель зобов'язаний видати довіреність на вчинення юридичних дій і тим самим легалізує повіреного як свого представника перед третіми особами. Довіреність відтворює повноваження повіреного, визначене умовами договору доручення.
Договір застосовується установами банку з клієнтами для виконання різних доручень — одержання та виплата грошей; у відносинах органів зв'язку з громадянами щодо переказу грошей і виконання інших дій; у відносинах клієнтів з колегією адвокатів; у відносинах торговельних і промислових організацій з посередницькими організаціями тощо.
71. Поняття договору страхування
За договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Проте учасників страхових правовідносин може бути більше - крім, власне, сторін договору страхування, до них належать застраховані особи, а також вигодонабува.
Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
72. Поняття договору перевезення та транспортного експедирування
За договором транспортного експедирування одна сторона, (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу. Договір експедирування є оплатним, двостороннім, реальним і консенсуальним.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).
За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладання договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).