53.Здійснення та захист цп

Під здійсненням цивільних прав слід розуміти реалізацію тих можливостей, які передбачені суб’єктивним цивільним пра-вом. Суб’єкти цивільних правовідносин можуть вчиняти як юридичні, так і фактичні дії. Наприклад, користування майном, що належить власнику, це — фактична дія, а продаж власником свого майна це — юридична дія. Особа може здійснювати свої права вільно, на власний розсуд, як особисто, так і через пред-ставників. Але є такі права, які особа може здійснювати лише особисто, наприклад, укладати шлюб, складати заповіт тощо.

Особа за тих чи інших причин може не здійснювати своїх цивільних прав, але це не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Цивільне законодавство встановлює й межі здійснення цивільних прав у ст. 13 ЦК України. Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних за-сад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловжи-вання монопольним становищем на ринку, а також недобро-совісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами дру-гою — п’ятою ст. 13 ЦК України,, суд може зобов’язати її при-пинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Захист цивільних прав може здійснюватись судом, Президентом України, органами дер-жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, нотаріусом, а також осо-бисто особою.

Способами захисту цивільних прав та інтересів судом мо-жуть бути:

1)         визнання права;

2)         визнання правочину недійсним;

3)         припинення дії, яка порушує право;

4)         відновлення становища, яке існувало до порушення;

5)         примусове виконання обов’язку в натурі;

6)         зміна правовідношення;

7)         припинення правовідношення;

8)         відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9)         відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності

органу державної влади, органу влади Автономної Рес-публіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

54.Передоручення

- представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі,якщо це встановлено договором або законом між особою,яку представляють,і представником,або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи,яку він представляє.

- представник,який передав своє повноваження іншій особі,повинен повідомити про це особу,яку він представляє,та надати їй необхідні відомості про особу,якій передані відповідні повноваження. Невиконання цього обов’язку покладає на особу,яка передала повноваження,відповідальність за дії замісника як за свої власні.

- правочин,вчинений замісником,створює,змінює,припиняє цивільні права та обов’язки особи,яку він представляє.