- •Цивільне право
- •1.Цп як галузь права України
- •2.Предмет цивільно-правового регулювання
- •3.Метод цивільно-правового регулювання
- •4.Цп як наука
- •5.Цп як навчальна дисципліна
- •6.Ф-ції цп
- •7.Основні засади цивільного законодавства
- •8. Загальна характеристика системи цп
- •9. Загальна характеристика системи цивільного законодавства
- •10.Дія актів цивільного законодавства у часі, просторі та за колом осіб
- •11.Аналогія у цп
- •12.Цивільні правовідносини
- •13.Види цивільних правовідносин
- •14.Учасники цивільних правовідносин
- •15.Об’єкти цивільних прав
- •16.Речі як об’єкти цивільних прав
- •17.Дії та послуги як об’єкти цивільних прав
- •18.Гроші, валютні цінності та цінні папери як об’єкти цивільних прав
- •19.Зміст цивільних правовідносин
- •20.Підстви виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •21.Фізична особа як суб’єкт цпу
- •22.Дієздатність, диференціація її обсягу за законодавством України
- •23.Місце проживання фізичної особи
- •24.Фізична особа – підприємець за цивільним законодавством України
- •25.Підстави та наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •26.Порядок і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньої
- •27.Порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •28.Поняття і ознаки юридичної особи
- •29.Класифікація юридичних осіб
- •30.Порядок виникнення діяльності юридичної особи
- •2.1 Способи утворення юридичних осіб: розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний
- •31.Сутність та завдання опіки та піклування
- •32.Види господарських товариств
- •33.Припинення діяльності юридичної особи
- •34.Особисні немайнові права фізичної особи: поняття та класифікація за цзу
- •35.Поняття правочину та його основні ознаки
- •36.Види правочинів
- •37.Форма правочину
- •38.Правові наслідки визнання правочину недійсним
- •39.Позовна давність
- •45.Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •46.Відшкодування моральної шкоди
- •47.Поняття права власності та його зміст
- •48.Підстави виникнення права власності
- •49.Підстави припинення права власності
- •50.Речові права на чуже майно
- •51.Право спільної сумісної власності
- •52.Право спільної часткової власності
- •53.Здійснення та захист цп
- •54.Передоручення
- •55.Збитки. Відшкодування майнової шкоди
- •66. Поняття договору позички
- •67. Поняття договору позики
- •68. Поняття договору міни
- •69. Поняття договору зберігання
- •70. Поняття договору доручення
- •71. Поняття договору страхування
- •72. Поняття договору перевезення та транспортного експедирування
- •73. Поняття договору комерційної концесії
- •74.Види спадкування
- •75.Поняття спадщини,строк місце її відкриття
27.Порядок і правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
Порядок:- фізична особа може бути оголошена судом померлою,якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років,а якщо вона пропала безвісти за обставин,що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом 6 місяців,а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії,утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
- фізична особа,яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями,може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку,але не раніше спливу 6 місяців.
- фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа,яка пропала безвісти за обставин,що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями,може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
- порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним КУ.
Наслідки:- правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків,які настають у разі смерті.
- спадкоємці фізичної особи,яка оголошена померлою,не мають права відчужувати протягом 5 років нерухоме майно,що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини.
28.Поняття і ознаки юридичної особи
Юридичною особою є організація,створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю,може бути позивачем та відповідачем у суді.
Ознаки: Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді
Організаційна єдність.
Юридична особа -- це колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Принципи формування цього колективу можуть бути різноманітними: укладення трудових договорів (контрактів) робітниками і службовцями з адміністрацією державного підприємства, добровільне об'єднання громадян на основі членства в кооперативі тощо. Але кожна організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв'язків її членів, внутрішньою структурною і функціональною диференціацією.
Наприклад, у складі кооперативу можуть створюватися структурні підрозділи, в тому числі територіальне відокремлені:
відділення, цехи, майстерні, ательє, магазини та інші, що діють, як правило, на засадах колективного, сімейного або індивідуального підряду. Структура кожного окремого кооперативу закріплюється його статутом. Проте незалежно від особливостей своєї внутрішньої структури кооператив у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація.
Наявність відокремленого майна.
Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, адміністративно-територіальної одиниці; по-третє, від майна інших організацій, в тому числі вищестоящих органів.
Майно кооперативних, інших громадських організацій і колективних утворень належить їм на праві власності. У державних підприємств є право повного господарського відання належним їм майном, а у державних установ -- право оперативного управління [4, ст. 38]. Здійснюють його також і ті кооперативні та громадські організації -- юридичні особи, які мають відокремлене майно, яке при цьому належить на праві власності кооперативу чи громадській організації, що їх створили.
Виступ у цивільному обороті від свого імені.
Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових і особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою (наприклад, на основі довіреності). Так, спілка (об'єднання) кооперативів може представляти інтереси кооперативу і діяти від його імені у відповідних державних та інших органах, а також в міжнародних організа-ціях.
Здатність нести самостійну майнову відповідальність.
Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах, самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями.
Здатність бути позивачем або відповідачем в суді, арбітражному чи третейському суді.
Широка участь господарських організацій в майнових і особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової шкоди іншим особам спричиняють потребу в захисті порушених цивільних прав, а у зв'язку з цим і необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або третейському розгляді цивільною спору.
Всі зазначені ознаки (риси) юридичної особи взаємообумовлені і повинні розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть юридичної особи. До ознак юридичної особи відносять іноді право організації мати рахунок в банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними, вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як юридична особа, то вона в силу закону повинна звернутись до установи банку із заявою про відкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими організаціями. Цей обов'язок стає вже елементом цивільної правосуб'єктності організації як юридичної особи.