Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

Розвідка є найважливішим видом забезпечення дій сил ЦО. Вона організується начальниками ЦО, їхнім штабами, службами ЦО, командирами формувань і здійснюється з метою одержання даних, необхідних для визначення обсягу, черговості і способів проведення РіІНР і встановлення ступеня радіоактивного, хімічного і біологічного зараження території, місцезнаходження і стан завалених притулків і укриттів, ступеня і характеру руйнувань промислових будинків і споруджень, інженерних мереж і комунікацій ліній зв’язку, виявлення під'їздів до ділянок робіт, шляхів евакуації уражених.

Розвідка проводиться усіма формуваннями і службами ЦО візуальним спостереженням, за допомогою приладів і безпосереднім оглядом місцевості (об’єктів).

Виконання розвідкою поставлених завдань залежить від:

- високої підготовки особового складу формувань розвідки і забезпечення їх приладами ведення розвідки, засобами індивідуаль-ного захисту, зв'язку і транспортом;

- правильної організації розвідки, попереднього планування і постійного керівництва;

- постійної готовності сил і засобів розвідки до негайного виконання завдань;

- зосередження основних зусиль розвідки на найбільш важливих напрямках;

- організація надійного зв’язку з постами спостереження і розвідувальних формувань, а також організація взаємодії між ними;

- маневруванням силами і засобами в ході її проведення, а також наявність резерву сил і засобів.

3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки

Для оцінки інженерної обстановки ведеться інженерна розвідка. При цьому необхідно прагнути максимально використовувати завчасно отриману інформацію, стосовно до інженерної характе-ристики території. Це:

- характеристика доріг, мостів, переправ і штучних споруджень;

- характер забудови міста і промислових об’єктів;

- місця розташування і ступінь захисту притулків і укриттів ЦО;

- місця розташування і характеристика споруджень і мереж комунально-енергетичного господарства (водопостачання, газозабез-печення, енергозабезпечення, каналізація і т.д.)

- наявність і характеристика підземних і відкритих джерел води і водозабірних пристроїв;

- дані про можливе затоплення місцевості;

- наявність і місцезнаходження будівельних матеріалів.

Інженерна розвідка ведеться силами і засобами розвідувальних підрозділів з метою:

- уточнення шляхів руху формувань і евакуації потерпілих;

- визначення можливості руху машин поза дорогами в заданому напрямку;

- визначення обсягів, характеру й умов виконання інженерних робіт на ділянках (об'єктах) роботи формувань.

Під час розвідки існуючих доріг з’ясовують:

- стан проїзної частини і земляної полотнини;

- вантажопідйомність (якщо вона невідома) і стан мостів;

- рівні зараження місцевості РР, ОР, СДОР;

- можливість руху гусеничних машин паралельно дорозі.

При необхідності додатково визначають:

- можливість устаткування переправ (бродом, по льоду, за допомогою підручних засобів і ін.)

- можливість улаштування об’їздів окремих ділянок доріг і штучних споруджень.

Інженерна розвідка осередку поразки визначає:

- найкоротші і найбільш безпечні шляхи руху і під’їзди до об’єктів робіт;

- місцезнаходження і стан завалених сховищ і укриттів (для цього використовують виписки плану заводу, схеми, карти й ін.);

- місцезнаходження потерпілого населення, яке опинилося під завалами, у частково зруйнованих будинках і інших місцях (залізнич-них і річкових вокзалах, лікарнях, торгових центрах, видовищних підприємствах і ін.);

- розташування і стан входів і аварійних виходів, а також найбільш зручні місця для розкриття сховищ;

- місця і характер аварій на мережах комунально-енергетичного господарства, стан оглядових колодязів і пристроїв, що відключають;

- стан джерел води, можливість використання води для пиття, гасіння пожеж і технічних потреб;

- райони суцільних пожеж, ділянок зараження (РР, БЗ, ОР, СДОР), а також наявність конструкцій, що загрожують обвалом);

- умови і черговість виконання робіт, їхній приблизний обсяг, а також можливість використання засобів механізації.

Основна інформація повинна бути готова до початку розгортан-ня рятувальних робіт.

Після виконання завдання, група (ланка) інженерної розвідки прямує на збірний пункт, де командир групи підсумовує дані розвідки, складає повідомлення у виді схеми і доповідає начальнику, що вислав розвідку. Надалі, у залежності від обстановки й отриманих доз опромінення бере участь у рятувальних роботах або відправляється в заміську зону для повної санітарної обробки і відпочинку.

Оцінка обстановки є важливим етапом у прийнятті командиром обґрунтованого рішення і включає вивчення місцевості, враховуючи при цьому час року, доби, стан погоди, і їхній вплив на хід виконання поставлених завдань.

При оцінці обстановки й ухваленні рішення командир зобов’яза-ний визначити найбільш ефективні способи і прийоми виконання інженерних робіт і раціонального використання сил і засобів для рішення поставленої перед ним завдань. У своєму рішенні він визначає:

- способи виконання поставленого завдання;

- завдання підлеглим підрозділам (ланкам, групам);

- порядок взаємодії підрозділів між собою і з підрозділами, що забезпечують їхню роботу;

- інженерні машини, засоби і транспорт, які виділені підрозділам;

- організацію керування і зв’язку при підготовці й у ході виконання завдань;

- заходу щодо захисту від радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин;

- заходу щодо технічного й іншого видів матеріального забезпечення.

Прийняте рішення оформляється, як правило, у виді графіка організації виконання завдань.