- •С.Ф. Сливко
- •Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.
- •1.1 Основні положення Концепції і Закону про цо України
- •1.2 Завдання та права мнс України
- •1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах
- •Сили цо
- •Цільове призначення спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Організація цо на об’єкті
- •Організація цо в учбових закладах
- •1.4 Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •Об’єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
- •3.2 Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
- •3.3 Використання комп’ютерної техніки по оцінці обстановки
- •Тема 4: Основи стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Основні поняття і визначення
- •4.2 Основні заходи по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств
- •4.3 Методика оцінки стійкості підприємства
- •Тема 5: Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •5.1 Визначення ступеня стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях
- •Послідовність оцінки
- •Методика оцінки інженерного захисту
- •Послідовність виконання завдання
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта
- •Розв’язок:
- •Таблиця 5.1 - Результати оцінки інженерного захисту робітників і службовців
- •5.2 Заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту
- •5.2.1 Заходи, що проводяться у мирний час
- •Підвищення стійкості будівель та споруд
- •Захист технологічного обладнання
- •Підвищення надійності систем електро-, водо-, газозабезпечення
- •Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху
- •Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання
- •Підвищення надійності управління
- •Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва
- •5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника
- •5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
- •Підготовка об’єкту до роботи у надзвичайних умовах
- •Підготовка паливно-енергетичного господарства до роботи у надзвичайних умовах
- •Тема 6: Основи заходів цо з організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІнр) на промислових об’єктах.
- •6.1 Мета та зміст РіІнр
- •Сили, які притягуються для проведення РіІнр
- •6.2 Необхідні умови успішного проведення ріінр
- •6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіІнр
- •6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
- •Тема 7: Проведення рятувальних робіт в особливих умовах
- •7.1 Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на аес, в зонах радіоактивного зараження
- •Проведення евакуації:
- •7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
- •Боротьба з пожежами
- •7.3 Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •Техніка безпеки в боротьбі з лісовими пожежами :
- •Список літератури
6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
Рятівні роботи в осередку комбінованого ураження організу-ються з урахуванням наявності не тільки пошкоджень, пожеж та радіаційного зараження, а й хімічного і бактеріологічного зараження. Слід вважати, що до визначення виду бактеріологічного зараження, всі заходи організуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.
Успішне ведення рятівних робіт в осередку комбінованого ураження досягається:
- безперервним і одночасним проведенням всіх видів розвідки і використанням їх даних;
- одночасним і правильним використанням різних по призначенню сил та засобів, а також спеціальної техніки (з захисними герметичними кабінами);
- швидким подоланням або обходом зон зараження, руйнувань, пожеж і своєчасним виведенням сил на ділянки робіт;
- зосередженням зусиль на найважливіших ділянках, маневром силами і засобами;
- підтриманням стійкої та чіткої взаємодії, безперервного і твердого керівництва силами та засобами;
- швидке введення в осередок ураження сил і засобів, максимальне скорочення строків надання першої медичної допомоги ураженим отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами, має особливе значення.
Враховуючи характер осередку комбінованого уражання головні зусилля розвідки спрямовуються на встановлення типу, концентрації і напрямку розповсюдження ОР, СДОР, РР, інфекційних захворювань, меж районів і ділянок зараження.
В рішенні на проведення рятівних робіт в осередку комбіно-ваного ураження начальник ЦО об’єкту додатково визначає:
- пункти розташування та порядок евакуації населення із районів хімічного та небезпечного радіаційного зараження;
- райони карантину і обсервації, строки їх установлення;
- порядок забезпечення формувань засобами захисту і препара-тами;
- ділянки місцевості, які підлягають дегазації, дезактивації і дезінфекції в першу чергу;
- об’єми і зміст протиепідемічних, спеціальних, профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів.
Штаб ЦО об’єкту спільно з відповідними начальниками служб організують виконання цих та інших заходів, направлених на скоріше виконання робіт.
Перша медична допомога потерпілим надається медичними формуваннями, при цьому в першу чергу надається перша медична допомога ураженим отруйними та сильнодіючими отруйними речови-нами. На рівні з зупинкою кровотечі, накладанням пов’язок широко використовуються радіозахисні препарати, антидоти, антибіотики, проводиться екстрена профілактика та часткова санітарна обробка.
Особлива увага приділяється первинному медичному сортуван-ню потерпілих, як в залежності від виду і тяжкості ураження, наявності хімічного, радіаційного і бактеріального зараження розподі-ляють на групи і потоки, щоб не допустити розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги та евакуації.
В лікувальні заклади, медичної служби потерпілі евакуюються дотриманням протиепідемічного режиму по ізольованим маршрутам, що охороняються.
Великого значення набуває організація комендантської служби і охорона осередків ураження, чітка робота контрольно-пропускних, санітарно-контрольних та прийомо-передаточних пунктів, оточення небезпечних в інфекційному відношенні ділянок, встановлення для населення і формування режиму поведінки та контроль за його виконанням.