- •С.Ф. Сливко
- •Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.
- •1.1 Основні положення Концепції і Закону про цо України
- •1.2 Завдання та права мнс України
- •1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах
- •Сили цо
- •Цільове призначення спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Організація цо на об’єкті
- •Організація цо в учбових закладах
- •1.4 Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •Об’єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
- •3.2 Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
- •3.3 Використання комп’ютерної техніки по оцінці обстановки
- •Тема 4: Основи стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Основні поняття і визначення
- •4.2 Основні заходи по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств
- •4.3 Методика оцінки стійкості підприємства
- •Тема 5: Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •5.1 Визначення ступеня стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях
- •Послідовність оцінки
- •Методика оцінки інженерного захисту
- •Послідовність виконання завдання
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта
- •Розв’язок:
- •Таблиця 5.1 - Результати оцінки інженерного захисту робітників і службовців
- •5.2 Заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту
- •5.2.1 Заходи, що проводяться у мирний час
- •Підвищення стійкості будівель та споруд
- •Захист технологічного обладнання
- •Підвищення надійності систем електро-, водо-, газозабезпечення
- •Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху
- •Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання
- •Підвищення надійності управління
- •Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва
- •5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника
- •5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
- •Підготовка об’єкту до роботи у надзвичайних умовах
- •Підготовка паливно-енергетичного господарства до роботи у надзвичайних умовах
- •Тема 6: Основи заходів цо з організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІнр) на промислових об’єктах.
- •6.1 Мета та зміст РіІнр
- •Сили, які притягуються для проведення РіІнр
- •6.2 Необхідні умови успішного проведення ріінр
- •6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіІнр
- •6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
- •Тема 7: Проведення рятувальних робіт в особливих умовах
- •7.1 Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на аес, в зонах радіоактивного зараження
- •Проведення евакуації:
- •7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
- •Боротьба з пожежами
- •7.3 Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •Техніка безпеки в боротьбі з лісовими пожежами :
- •Список літератури
5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
Безпека функціонування хімічно-небезпечних об’єктів залежить від багатьох факторів: фізико-хімічних якостей сировини напівпро-дуктів та продуктів, від характеру технологічного процесу, від конструкції і надійності обладнання, стану контрольно-вимірю-вальних приладів і засобів автоматизації, ефективності засобів проти аварійного захисту та ін.
Крім того, безпечність виробництва, використання, збереження та перевезень СДОР у значній мірі залежить від рівня організації профілактичної роботи, своєчасності і якості планово попереджуючих ремонтних робіт, підготовленості і практичних навичок персоналу, системи нагляду за станом технічних засобів протипожежного захисту.
Аналіз структури підприємств, що виробляють чи споживають СДОР, показує, що у їх технологічних лініях є, як правило, незначна кількість токсичних хімічних продуктів. Значно більша кількість СДОР по об’єму є на складах підприємств.
Це призводить до того, що під час аварій у цехах підприємства у більшості випадків має місце локальне зараження повітря, обладнання цехів, території підприємств. При цьому ураження може отримати в основному виробничий персонал.
При аваріях на складах підприємств, коли руйнуються (пошкод-жуються) великотоннажні ємності, СДОР поширюється за межі підприємства, призводячи до масового ураження не тільки персоналу підприємства, але і населення, розміщеного поблизу хімічно небезпечних підприємств.
У загальному випадку місткість складів СДОР (сировини і товарної продукції) на любому підприємстві визначається у залежності від потрібного запасу, який забезпечує безперебійну роботу підприємства, а також від розумно-допустимого нагромад-ження на виробничій площадці товарної продукції, яка підлягає відправці споживачам.
У підсумок можна сказати, що норми зберігання СДОР на кожному підприємстві визначаються з урахуванням умов їх спожи-вання, виробітку, транспортування, попереджання аварійних ситуацій, профілактичних зупинок, сезонник поставок, а також токсичності і пожежно-вибухової небезпеки.
В середньому на підприємствах мінімальні (не знижувальні) запаси хімічних продуктів створюються на три доби, а для заводів по виробництву мінеральних добрів до 10-15 діб. В результаті на великих підприємствах, а також на складах у деяких портах можуть одночасно зберігатися тисячі тон СДОР.
На виробничих площах чи в транспортних засобах СДОР, як правило, тримають у стандартних ємнісних елементах (алюмінієві, залізобетонні, сталеві оболонки). Найбільш широке використання у наш час одержали ємності циліндричної форми і кульові резервуари. Місткість резервуарів буває різною. Хлор, наприклад, зберігається у ємності місткістю від 1 до 10 тис. т, аміак - від 5 до 30 тис. т, синильна кислота - від 1 до 200 т, окис етилену - у шарових резервуарах об’ємом 800 м3 та більше. Наземні резервуари, як правило розміщу-ються групами. У кожній групі передбачається резервна ємність для перегону СДОР , на випадок їх втечі з якого-небудь резервуара. Для кожної групи наземних резервуарів по периметру обладнується замкнуте обвалування чи загороджувальна стінка із незгораючих та корозійностійких матеріалів висотою не менше 1 м.
Відстань від складів СДОР об’ємом більш 8000 м3 до населених пунктів повинна бути не менш 1000 м. Відстань від складів з наземним розміщенням резервуарів до місць масового скупчення людей (стадіонів, ринків, парків) збільшується в два рази.