Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху

Основні заходи по захисту від вторинних факторів ураження, у тому числі від сильнодіючих отруйних речовин (СДОР):

- вивіз наднормативних запасів паливно-мастильних матеріалів (ПММ), сильнодіючих отруйних речовин на безпечне віддалення від об’єкту;

- заглиблення чи обладнування ємностей з ПММ та СДОР, що не тільки підвищує їх стійкість, але й виключає можливість розтікання речовини по території, а значить, зменшення радіуса вражаючої дії:

- зміна технологічного процесу;

- полегшення перекриттів і стінового заповнення виробничих будівель (заміна цегляних стін скляними);

- будівництво захисних дамб проти затоплення території;

- підготовка та раціональне розміщення засобів захисту, знезараження території та обладнання від СДОР та ін.

Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання

Надійне постачання підприємства матеріально-технічними ресурсами досягається:

- установленням стійких зв’язків з підприємствами-поставни-ками;

- створенням запасів пального, сировини, матеріалів на той випадок, якщо будуть тимчасово порушені зв’язки з постачальниками. Об’єм запасів установлюється з розрахунків роботи підприємства на протязі установленого строку;

- будівництво за межами крупних міст філіалів об’єкту (підприємств чи цехів-дублерів);

- організацією маневру матеріально-технічними засобами в межах виробничого об’єднання чи галузі.

Підвищення надійності управління

Підвищення надійності управління досягається проведенням наступних заходів:

- завчасним обладнанням захищених пунктів управління (основного - в одному із сховищ на об’єкті, запасного - в одному із ПРУ в заміській зоні);

- створення двох груп управління, які послідовно знаходячись на об'єкті і в заміській зоні згідно із графіком роботи повинні забезпечити керівництво виробничою діяльністю і виконанням заходів ЦО;

- забезпечення надійного зв’язку з місцевими органами управління, вищім штабом ЦО та виробничими підрозділами і формуваннями ЦО (прокладка підземних ліній зв’язку та ін.);

- розробкою надійної системи сповіщення посадових осіб і всього виробничого персоналу.

Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва

З метою скорочення часу на ведення робіт по відбудові зруйнованого виробництва на об’єкті завчасно виконуються слідуючи заходи:

- розробляються плани і проекти по відбудові інже­нерно-технічного комплексу за різноманітними варіантами можливого руйнування, мікрофільмують технічну документацію та надіймо зберігають її;

- створюють і підготовлюють бригади для проведення ремонтно-відбудовчих робіт;

- створюють запаси матеріалів, конструкцій, обладнання і приладів, необхідних для проведення відбудовчих робіт.

5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника

Заходи для підвищення стійкості, які нерозумно проводити в мирний час, проводять у період безпосередньої загрози нападу противника.

Основні заходи, що проводяться при загрозі нападу:

- приведення у готовність системи сповіщення, командних пунктів і всіх захисних споруд;

- проведення за особливим розпорядженням розосереджування та евакуації;

- видаються робітникам і службовцям засоби індивідуального захисту;

- будуються швидкозвідні закисні споруди;

- підготовляється об’єкт до швидкої безаварійної зупинки по сигналу "Повітряна тривога";

- проводяться заходи для підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу;

- підсилюються деякі будівлі і споруди шляхом обкладання мішками з піском, обваловкою та ін.;

- над цінним і унікальним обладнанням встановлюються підготовлені захисні ковпаки і козирки, зонти, навіси та ін.;

- знижуються запаси паливних матеріалів, вибухонебезпечних і сильнодіючих отруйних речовин (вивозяться в заміські зони);

- проводиться протипожежне пофарбування спалахуючих матеріалів і укриття технологічної документації;

- здійснюється перехід об’єктів на режим роботи військового часу (двозмінну роботу на добу) і випуск запланованої продукції;

- вводиться в дію графік цілодобового чергування керівного складу;

- підсилюється охорона об’єкту, установлюється суворий пропускний режим;

- поводяться заходи по світломаскуванню об’єкту.

На період загрози нападу противника за спеціальним розпорядженням на всіх об’єктах в темну пору доби здійснюється світломаскування по режиму "часткового затемнення", при якому обмежується зовнішнє освітлення до допустимої норми, затемню-ються світлові отвори та ін. за сигналом "Повітряна тривога", здійснюються світломаскування за режимом "повного затемнення".

При цьому живлення електроенергією всіх об'єктів, житлових районів припиняється, за винятком об’єктів на яких не можна припиняти виробничий процес, а також вузлів зв’язку, станцій переливання крові та ін.

Для організованого та своєчасного проведення заходів для підвищення стійкості об’єкту завчасно складають план-графік нарощування заходів по підвищенню стійкості. В плані-графіку вказують перелік заходів і на шкалі часу вказують початок та закінчення виконання кожного заходу. Для керівника об’єкту і штабу ЦО цей документ являється керуючим при рішенні одного із головних завдань ЦО - підвищення стійкості роботи об'єкту у воєнний час.

При раптовому нападу ворога, коли у розпорядженні мало часу, найважливішим являється виконання першочергових заходів, направ-лених, перш за все, на захист робітників, службовців та членів їх сімей, безаварійну зупинку виробництва прийняття термінових заходів, що дозволяють у якійсь мірі зменшити ступень дії вторинних факторів ураження.

В організації виконання заходів у цих умовах найважливі­шу увагу набуває надійність та оперативність управління цивільною обороною об’єкту.

Надійність і оперативність управління досягається створенням на об’єкті стійкої системи управління, високою підготовкою керівного і командного складу ЦО до виконання покладених функційних обов’язків, своєчасним прийняттям вірних рішень і постановкою завдань. Тому забезпечення надійності і оперативності управління являється важливою ланкою в підвищенні стійкості роботи об'єкту в умовах швидко змінюваної обстановки воєнного часу.