- •С.Ф. Сливко
- •Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.
- •1.1 Основні положення Концепції і Закону про цо України
- •1.2 Завдання та права мнс України
- •1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах
- •Сили цо
- •Цільове призначення спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Організація цо на об’єкті
- •Організація цо в учбових закладах
- •1.4 Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •Об’єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
- •3.2 Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
- •3.3 Використання комп’ютерної техніки по оцінці обстановки
- •Тема 4: Основи стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Основні поняття і визначення
- •4.2 Основні заходи по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств
- •4.3 Методика оцінки стійкості підприємства
- •Тема 5: Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •5.1 Визначення ступеня стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях
- •Послідовність оцінки
- •Методика оцінки інженерного захисту
- •Послідовність виконання завдання
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта
- •Розв’язок:
- •Таблиця 5.1 - Результати оцінки інженерного захисту робітників і службовців
- •5.2 Заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту
- •5.2.1 Заходи, що проводяться у мирний час
- •Підвищення стійкості будівель та споруд
- •Захист технологічного обладнання
- •Підвищення надійності систем електро-, водо-, газозабезпечення
- •Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху
- •Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання
- •Підвищення надійності управління
- •Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва
- •5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника
- •5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
- •Підготовка об’єкту до роботи у надзвичайних умовах
- •Підготовка паливно-енергетичного господарства до роботи у надзвичайних умовах
- •Тема 6: Основи заходів цо з організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІнр) на промислових об’єктах.
- •6.1 Мета та зміст РіІнр
- •Сили, які притягуються для проведення РіІнр
- •6.2 Необхідні умови успішного проведення ріінр
- •6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіІнр
- •6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
- •Тема 7: Проведення рятувальних робіт в особливих умовах
- •7.1 Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на аес, в зонах радіоактивного зараження
- •Проведення евакуації:
- •7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
- •Боротьба з пожежами
- •7.3 Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •Техніка безпеки в боротьбі з лісовими пожежами :
- •Список літератури
6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
Свою роботу по організації РіІНР командир ЗРК проводить в такій послідовності: уточнює отриману задачу, оцінює обстановку, ухвалює рішення, ставить задачу підлеглим.
Основою для роботи командира ЗРК по організації РіІНР є наказ начальника ЦО об’єкта.
З’ясувавши отриману в наказі задачу, командир зведеної рятувальної команди (ЗРК) повинен зрозуміти:
- задачу ЗРК і задум начальника ЦО об’єкта (сили і засоби, послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль);
- задачі сусідів і порядок взаємодії з ними (які формування будуть вести роботи на його і сусідніх дільницях, їх задачі та як вплинуть дії сусідів на виконання поставленої задачі, як підтримувати взаємодію з ними);
- місце і роль ЗРК в задачі, що виконується силами ЦО об’єкта;
- терміни виконання задачі.
З’ясувавши задачу, командир ЗРК проводить розрахунок часу і, якщо необхідно, віддає попередні розпорядження.
Розрахунок часу полягає у визначенні загального часу, який має в своєму розпорядженні командир ЗРК на підготовку до майбутніх дій, і в розподілі цього часу по видах робіт.
У попередніх розпорядженнях вказується, які роботи необхідно виконати для підготовки до майбутніх дій.
При оцінці обстановки командир ЗРК повинен вивчити і оцінити дільницю робіт; маршрут висунення і місцевість, радіаційну, хімічну і біологічну обстановку; склад, стан і можливості ЗРК і доданих формувань; погоду, час року і доби.
Оцінюючи дільницю робіт, він визначає: міру руйнувань будівель, технологічного обладнання і місця утворення завалів; місця і характер пожеж; місця і характер аварій на КЕТМ; стан захисних споруд і людей, що знаходяться в них.
Оцінюючи маршрут висунення і місцевість, вивчає: стан доріг на маршруті висунення; наявність об’їзних шляхів і прохідність місцевості поза дорогами; характер місцевості на дільниці робіт (рельєф, рослинність, можливі місця затоплення).
При оцінці радіаційної, хімічної і біологічної обстановки командир ЗРК вивчає і визначає: наявність зараження на маршруті висунення і території об’єкта; можливі дози випромінювання, які отримують при висуненні і веденні РіІНР; допустимий час початку і тривалість ведення РІІНР; кордони зон зараження; можливі шляхи обходу заражених дільниць; час вражаючої дії СДОР (ОР); вплив зараження на виконання задачі.
При оцінці стану і можливостей свого і доданих формувань командир ЗРК вивчає і оцінює: укомплектованість особистим складом і технікою; підготовку особистого складу; стан техніки і транспортних засобів; забезпеченість матеріально-технічними засобами і засобами індивідуального захисту; можливості формувань по веденню РіІНР.
У висновках з оцінки обстановки командир визначає:
- види і об’єм майбутніх робіт;
- допустиму швидкість руху і вплив місцевості в районі робіт на проведення РіІНР;
- задачі розвідки і заходи щодо захисту особистого складу при проведенні РіІНР в умовах зараження;
- порядок побудови похідної колони, розподіл сил і засобів по дільницям робіт, основні заходи щодо матеріально-технічного забезпечення;
- заходи безпеки при проведенні РіІНР.
Рішення на ведення РіІНР командир ЗРК приймає на основі висновків із з’ясування задачі та оцінки обстановки, в якому визначає:
- задум дій (послідовність виконання робіт, місце зосередження основних зусиль, розподіл сил і засобів);
- задачі підлеглим (де і які роботи виконувати, способи і терміни виконання робіт, засоби посилення);
- порядок висунення у осередок ураження (побудова похідної колони, час проходження початкового пункту, швидкість руху, дистанція між машинами, час прибуття);
- порядок взаємодії (з ким і коли погоджувати дії підрозділів при веденні робіт);
- організацію управління (місце пункту управління, організація зв’язку, сигнали сповіщення і управління).
Задачі до підлеглих командир ЗРК доводить шляхом віддачі усного наказу. Наказ складається з інформаційної та наказової частин, він віддається за встановленою формою, стисло, ясно і зрозуміло. У інформаційній частині наказу вказується:
- час і місце аварії, характер руйнування, пожеж, зараження на об’єкті та маршруті висунення;
- задача, поставлена зведеній рятувальній команді;
- сусіди та їх задачі;
- задум дій згідно з рішенням.
У наказовій частині після слова “наказую" вказується задача кожному підрозділу ЗРК (ланці зв’язку і розвідки, рятувальним групам, групі механізації та сандружині).
Визначається місце завантаження уражених на транспорт і порядок їх евакуації в лікувальні установи.
Вказується: час початку і закінчення робіт, допустима доза випромінювання, місце пункту управління і заступник.
Постановкою задач закінчується етап організації РіІНР і починається етап висунення ЗРК в осередок ураження.