- •С.Ф. Сливко
- •Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.
- •1.1 Основні положення Концепції і Закону про цо України
- •1.2 Завдання та права мнс України
- •1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах
- •Сили цо
- •Цільове призначення спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Організація цо на об’єкті
- •Організація цо в учбових закладах
- •1.4 Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •Об’єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
- •3.2 Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
- •3.3 Використання комп’ютерної техніки по оцінці обстановки
- •Тема 4: Основи стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Основні поняття і визначення
- •4.2 Основні заходи по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств
- •4.3 Методика оцінки стійкості підприємства
- •Тема 5: Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •5.1 Визначення ступеня стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях
- •Послідовність оцінки
- •Методика оцінки інженерного захисту
- •Послідовність виконання завдання
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта
- •Розв’язок:
- •Таблиця 5.1 - Результати оцінки інженерного захисту робітників і службовців
- •5.2 Заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту
- •5.2.1 Заходи, що проводяться у мирний час
- •Підвищення стійкості будівель та споруд
- •Захист технологічного обладнання
- •Підвищення надійності систем електро-, водо-, газозабезпечення
- •Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху
- •Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання
- •Підвищення надійності управління
- •Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва
- •5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника
- •5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
- •Підготовка об’єкту до роботи у надзвичайних умовах
- •Підготовка паливно-енергетичного господарства до роботи у надзвичайних умовах
- •Тема 6: Основи заходів цо з організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІнр) на промислових об’єктах.
- •6.1 Мета та зміст РіІнр
- •Сили, які притягуються для проведення РіІнр
- •6.2 Необхідні умови успішного проведення ріінр
- •6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіІнр
- •6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
- •Тема 7: Проведення рятувальних робіт в особливих умовах
- •7.1 Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на аес, в зонах радіоактивного зараження
- •Проведення евакуації:
- •7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
- •Боротьба з пожежами
- •7.3 Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •Техніка безпеки в боротьбі з лісовими пожежами :
- •Список літератури
Послідовність виконання завдання
1) Вимірюється, або виявляється із технічних характеристик сховища: площа S (м2), висота h (м) основних і допоміжних приміщень.
2) Розраховується кількість місць Мп за площею приміщення для укриття людей виходячи з норми на одну людину: S1= 0,5 м2 при висоті h=2,15-2,9 м, яка дозволяє встановити 2-х ярусні нари, S1= 0,4 м2 при висоті h=2,9-3,5 м, яка дозволяє встановити 3-х ярусні нари (3,5 м - максимальна висота приміщення; 2,15 м - мінімальна).
Примітка: Якщо в приміщенні для укриття людей розміщаються санпости, то в розрахунках вилучається площа по 2 м2 на. кожний пост. На медпункт – 9 м2 коли треба укрити 900-1200 чол.
3) Розраховується кількість місць за об’ємом приміщень Мо (перевіряють відповідність об’єму повітря приміщень на одну людину - не менше 1,5 м3). Ця кількість повітря передбачається .для забезпечення життєдіяльності людей протягом 3-4 годин на випадок, коли буде порушено повітропостачання. Для цього визначається об’єм всіх приміщень в зоні герметизації основних і допоміжних (окрім приміщень для дизельних аварійних електростанцій, тамбурів):
,
де Sn - площа приміщень для людей, м2;
Sд - загальна площа допоміжних приміщень, м2;
h - висота приміщень, м.
4) Порівнюється Мп та Мо (кількість місць за об'ємом) і визначається фактична місткість сховища М1 (менша числом), М2…Мn.
5) Розраховується загальна місткість усіх захисних споруд об’єкта
6) Визначається коефіцієнт місткості захисних споруд об’єкта:
,
де N - чисельність найбільшої працюючої зміни.
7) Робиться висновок: якщо - захисні споруди дозволяють розмістити всіх робітників найбільшої зміни та більше.
Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
1) Виявляються захисні властивості споруди з документів їх технічних характеристик:
- від ударної хвилі (надмірний тиск ударної хвилі, який може витримати споруда);
КОСЛ.ЗАХ. - від радіоактивного забруднення (коефіцієнт послаблення радіації спорудою)
,
де Кр - коефіцієнт, який враховує місце знаходження сховища;
Кр = 8 - в районі забудови;
Кр = 4 - окремо розташоване;
n - кількість шарів матеріалів в перекритті сховища;
hi - товщина і - ЦО шару перекриття, см;
di - товщина шару, який послаблює радіацію у 2 рази.
2) Визначають потрібні захисні властивості споруд:
а) за ударною хвилею - максимальний надмірний тиск ударної хвилі, що очікується на об’єкті визначається так - розраховується найближча можлива відстань до центра вибуху:
,
де RM - віддалення об'єкта від точки прицілювання (км);
rВІДХ. - радіус ймовірного максимального відхилення центру вибуху від точки прицілювання.
В таблиці ( Демиденко, довідник, додаток 4) знаходимо для очікуваної потужності вибуху (боєприпасу)q, виду вибуху і RМІN .
б) За радіоактивним забрудненням КОСЛ.ПОТР. - потрібний коефіцієнт ослаблення радіації розраховується за формулами:
від радіоактивного забруднення:
або ,
де - максимальна доза радіації;
- допустима доза радіації для людини за термін 4 доби (96год);
- максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті (визначається по таблиці на відстаніRmin для заданої потужності вибуху q та швидкості середнього вітру VCB.).
tП - початок опромінювання (зараження об’єкта) відносно вибуху
, год.
tK - кінець опромінювання, год.
tK = tП+96
- допустима (установлена) доза радіації, Р. На 4 доби (96 год.) =50 Р.
від проникаючої радіації:
де - доза проникаючої радіації на відстанідля заданої потужності вибухуq.
3) Порівнюються захисні властивості споруди з потрібними і робляться висновки : якщо , абоKОСЛ.ЗАХ.<KОСЛ.ПОТР. , то захисна споруда не забезпечує потрібного захисту і з подальшої оцінки виключається.
4) Визначається показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями :
де М1, М2,…Мn - місткість споруд 1, 2, 3…n, захисні властивості яких відповідають потрібним, тобто забезпечують надійний захист людей від вражаючих факторів (ударної хвилі і радіоактивного зараження).