1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах

Цивільна оборона в Україні будується за територіально-виробничим принципом.

Територіально-виробничий принцип організації означає, що, незалежно від відомчої приналежності ЦО об’єктів організаційно входить в структуру ЦО регіонів, міст, областей, районів, на території яких вони розташовані.

Виробничий принцип організації полягає в тому, що ЦО об'єктів організаційно входить в такі структури ЦО міністерств і відомств, керівники яких несуть повну відповідальність за стан цивільної оборони цих об'єктів.

Начальниками ЦО є:

- начальником ЦО України - Прем'єр Міністр, його заступником - керівник центрального органу виконавчої влади з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- начальником ЦО Автономної Республіки Крим - голова ради міністрів;

- начальниками ЦО територій - голови місцевих державних адміністрацій;

- начальниками ЦО міністерств, відомств, підприємств, органі-зацій і установ - їх керівники.

Безпосереднє виконання задач ЦО здійснюються постійно діючими органами управління з питань ЦО, в тому числі силами і службами ЦО, створеними в складі підприємств, установ і організацій.

Органом управління у начальника ЦО є штаб ЦО і надзвичай-них ситуацій. Крім того, до управлінських органів відносяться спеціальні підрозділи міністерств і відомств і штатні працівники цивільної оборони підприємств.

Територіальні штаби ЦО і надзвичайних ситуацій входять до складу місцевих державних адміністрацій та інших місцевих органів виконавчої влади за принципом подвійного підкорення.

До органів державної виконавчої влади, в компетенцію яких входять функції, пов’язані з безпекою і захистом населення в надзвичайних ситуаціях відносяться:

- Кабінет Міністрів України;

- Рада Міністрів Автономної республіки Крим;

- Міністерства і відомства;

- Державні адміністрації області, району, міста;

- Адміністрації об’єктів.

До органів повсякденного управління процесами захисту населення в складі центральних і місцевих органів виконавчої влади відносяться:

1) Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

2) Постійна Урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і НС;

3) Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій області, району, міста;

4) Штаби ЦО і надзвичайних ситуацій, міністерств, відомств;

5) Штаби ЦО і обласні управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, районів, міст;

6) Штаби ЦО об'єктів.

Сили цо

Для безпосереднього виконання заходів ЦО в Україні створені спеціальні сили ЦО. До складу сил ЦО входять:

1. Війська ЦО.

2. Спеціалізовані формування ЦО.

3. Невоєнізовані формування ЦО.

Для надання медичної допомоги населенню, охорони суспільного порядку в осередках ураження і районах біди, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколиш-нього природного середовища, матеріально-технічного і інженерного забезпечення заходів ЦО можуть притягуватися організації і установи міністерств, відомств і органів місцевої влади.

Війська ЦО - це спеціалізовані військові формування, призна-чені для захисту населення і територій при виникненні НС, викликаного аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотій, епіфітотій, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, ліквідації їх наслідків і виконання інших задач.

Основними задачами військ ЦО є:

1) Проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження і в районах стихійного лиха.

2) Проведення піротехнічних робіт по знешкодженню вибухо-небезпечних предметів.

3) Участь спільно із збройними силами України в захисті суверенітету і територіальній цілісності України.

До складу військ ЦО входять військові з’єднання, частини і підрозділ, органи управління, відповідні кафедри військової підготов-ки вищих учбових закладів.

Війська ЦО комплектуються в порядку заклику громадян на військову службу, а також на добровільній основі за контрактом.

Війська ЦО підкоряються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Безпосередньо управляє військами ЦО командуючий військами Цивільної оборони України. Управління командування військами ЦО є структурним підрозділом Міністерства по НС.

У цей час війська ЦО МНС в своєму складі мають (на початок 2000 року):

окремі мобільні механізовані бригади - 3;

окрему учбову бригаду;

окремі мобільні механізовані полки - 4;

окремі аварійно-рятувальні батальйони - 3;

об'єднаний загін оперативного реагування;

районний рятувально-коордінаційний центр;

частини (підрозділу) забезпечення - 3.

Порядок використання військ ЦО в НС мирного часу визначається їх статусом.

Спеціалізовані формування цивільної оборони - це складова частина сил ЦО, яка призначена для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною і хімічною небезпекою, великим руйнуван-ням, аварійними ситуаціями на нафто- і газодобувних підприємствах.

Спеціалізовані формування ЦО створюються:

- центрального підкорення - кабінетом Міністрів України;

- територіального підкорення - місцевою державною адмі-ністрацією;

- об’єктового підкорення - адміністрацією підприємств, органі-зацій, установ.

На спеціалізовані формування покладаються наступні задачі:

- проведення робіт по запобіганню НС;

- проведення рятувальних, аварійних і евакуаційних робіт і надання медичною допомоги ураженим як на дільниці робіт, так і під час евакуації;

- ремонт і технічне обслуговування контрольних пристроїв, засобів аварійного зв’язку і іншого обладнання, яке використовується для ліквідації наслідків НС.

Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи по ліквідації наслідків НС.

У цей час до складу сил ЦО входять 4 спеціалізовані воєнізовані формування центрального підкорення:

- спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина (СВАРЧ), м. Полтава;

- спеціальний воєнізований загін швидкого реагування (СВЗШР), м. Дніпродзержинськ;

- державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство (ДВСАРП), м. Запоріжжя;

- центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін (ЦВАРЗ), м. Київ.