- •С.Ф. Сливко
- •Тема 1: Цивільна оборона у сучасних умовах. Основні положення Закону України “Про Цивільну оборону України”. Роль і завдання мнс України.
- •1.1 Основні положення Концепції і Закону про цо України
- •1.2 Завдання та права мнс України
- •1.3 Організаційна структура цо України, структура цо на підприємствах, учбових закладах
- •Сили цо
- •Цільове призначення спеціалізованих формувань центрального підпорядкування
- •Класифікація невоєнізованих формувань цо
- •Організація цо на об’єкті
- •Організація цо в учбових закладах
- •1.4 Організація зведеної рятувальної команди (зрк)
- •Організація зведеної команди пр і пхз
- •Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України
- •2.1 Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2.2 Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •Транспортні аварії (катастрофи).
- •Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •Хімічно небезпечні виробництва.
- •Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •Газо-, нафто- та продуктопроводи
- •Об’єкти комунального господарства.
- •Гідродинамічні аварії.
- •2.3 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища.
- •Стихійні явища екзогенного походження.
- •Метеорологічно небезпечні явища.
- •Гідрологічні надзвичайні ситуації.
- •Масові інфекційні захворювання і отруєння людей.
- •Тема 3: Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях
- •3.1 Оцінка інженерної обстановки у осередку поразки
- •3.2 Оцінка пожежної обстановки в осередку ураження
- •3.3 Використання комп’ютерної техніки по оцінці обстановки
- •Тема 4: Основи стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Основні поняття і визначення
- •4.2 Основні заходи по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств
- •4.3 Методика оцінки стійкості підприємства
- •Тема 5: Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •5.1 Визначення ступеня стійкості роботи об’єкта у надзвичайних ситуаціях
- •Послідовність оцінки
- •Методика оцінки інженерного захисту
- •Послідовність виконання завдання
- •Оцінка захисних споруд за захисними властивостями
- •Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд
- •Оцінка системи повітропостачання
- •Оцінка системи водопостачання
- •Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців об’єкта
- •Розв’язок:
- •Таблиця 5.1 - Результати оцінки інженерного захисту робітників і службовців
- •5.2 Заходи по підвищенню стійкості роботи об’єкту
- •5.2.1 Заходи, що проводяться у мирний час
- •Підвищення стійкості будівель та споруд
- •Захист технологічного обладнання
- •Підвищення надійності систем електро-, водо-, газозабезпечення
- •Виключення чи обмеження ураження від вторинних факторів ядерного вибуху
- •Забезпечення стійкого матеріально-техиичного постачання
- •Підвищення надійності управління
- •Підготовка до відбудови зруйнованого виробництва
- •5.2.2 Заходи, що проводяться на об’єкті при загрозі нападу противника
- •5.3 Заходи по зниженню запасів сдор
- •Підготовка об’єкту до роботи у надзвичайних умовах
- •Підготовка паливно-енергетичного господарства до роботи у надзвичайних умовах
- •Тема 6: Основи заходів цо з організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІнр) на промислових об’єктах.
- •6.1 Мета та зміст РіІнр
- •Сили, які притягуються для проведення РіІнр
- •6.2 Необхідні умови успішного проведення ріінр
- •6.3 Організація і порядок проведення РіІнр
- •Висунення зрк в осередок ураження
- •Проведення РіІнр
- •6.4 Особливості організації й проведення рятувальних робіт в осередках комбінованого ураження
- •Тема 7: Проведення рятувальних робіт в особливих умовах
- •7.1 Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на аес, в зонах радіоактивного зараження
- •Проведення евакуації:
- •7.2 Усунення наслідків аварій з сдор. Боротьба з пожежами.
- •Боротьба з пожежами
- •7.3 Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •Техніка безпеки в боротьбі з лісовими пожежами :
- •Список літератури
Висунення зрк в осередок ураження
Висунення ЗРК в осередок ураження здійснюється самостійно або в складі колони сил ЦО об’єкта. Похідний порядок ЗРК: ланка зв’язку і розвідки, рятувальні групи, санітарна дружина, група механізації. Командир ЗРК слідує в голові колони на автомобілі ланки зв’язку і розвідки. Для руху встановлюється: середня швидкість, вдень - 30-40 км/год., вночі - 25-30 км/год.; дистанції між формуваннями - 100 м, між машинами - до 50 м.
Початком руху вважається час проходження головою колони початкового пункту. Початковий пункт вибирається на початку маршруту, це може бути околиця населеного пункту, розвилка доріг та інші добре помітні місцеві предмети.
У ході висунення командир ЗРК керує висуненням підрозділів. Він стежить за своєчасним проходженням початкового пункту, дотриманням встановленого порядку і швидкістю руху, заходами безпеки. Зв’язок з начальником ЦО об’єкта підтримується по радіо, в колоні ЗРК - за допомогою сигнальних засобів (прапорців, сигнальних ракет). Для прийому і передачі сигналів на кожній машині призначається спостерігач за сигналами.
Прибувши в осередок ураження, командир ЗРК докладає начальнику ЦО об’єкта про прибуття і готовність до ведення РІІНР.
Проведення РіІнр
Першочерговими роботами при проведенні РІІНР є: створення проїздів і проходів до захисних споруд, зруйнованим і палаючим будівлям, гасіння пожеж в будівлях поблизу входів і виходів із захисних споруд з метою захисту людей, що знаходяться в них; локалізація і ліквідація аварій на КЕТМ.
Гасіння пожеж здійснюється звичайно командами пожеже-гасіння, які можуть діяти самостійно або додаватися на час проведення РіІНР формуванням загального призначення (РО, ЗРК).
У осередку ураження командир ЗРК організує розвідку дільниць робіт: спільно з командирами підрозділів визначає характер руйнувань і аварій на КЕТМ, об’єм робіт по створенню проїздів до зруйнованих будівель і розкриття завалених захисних споруд; вказує місця розгортання техніки; уточнює задачі підрозділам, організує взаємодію з підлеглими формуваннями.
Ланка зв’язку і розвідки вимірює рівні радіації на дільницях робіт, здійснює дозиметричний контроль і контроль хімічного зараження, встановлює і підтримує зв’язок з начальником ЦО об’єкта.
Рятувальні групи з ланками сандружини і ланкою механізації здійснюють розшук і порятунок людей в районі робіт; відшукують завалені входи в сховища, встановлюють стан людей, які в них укриваються; приступають до розкриття завалених захисних споруд і порятунку людей, що знаходяться в них. При необхідності перед розкриттям захисних споруд в них подається повітря.
Група механізації створює проїзди до зруйнованих будівель і завалених захисних споруд, локалізує і ліквідує аварії на КЕТМ, надає допомогу рятувальним групам при подачі повітря і розкритті завалених захисних споруд.
Санітарна дружина організує пункт збору уражених, здійснює евакуацію уражених в медичні установи, надає першу медичну допомогу потерпілим на місцях їх виявлення рятувальними групами.
У ході проведення РіІНР командир ЗРК керує діями підлеглих підрозділів, здійснює контроль за виконанням поставлених задач, докладає начальнику ЦО об’єкта про хід виконання робіт. По мірі виконання окремих видів робіт він здійснює маневр силами і засобами, направляючи їх зусилля для своєчасного порятунку потерпілих людей.
Після завершення РіІНР командир встановлює місце збору ЗРК, перевіряє наявність особистого складу, техніки, майна та інстру-ментів, докладає начальнику ЦО об’єкта про виконання робіт, виводить особистий склад і техніку з осередку ураження.
При проведенні РіІНР в умовах зараження, командир ЗРК організує дозиметричний і хімічний контроль, санітарну обробку особистого складу та знезараження техніки.