- •5.1. Особливості
- •5.2. Дискусія — засіб навчання
- •Навички «творчого слухання»
- •Тріади ролей на різних етапах обговорення
- •Поради викладачу, який користуватиметься методикою рольових тріад
- •5.3. Застосування аналізу
- •Методичні поради вчителю щодо аналізу проблемних ситуацій
- •5.4. Використання різних методик «мозкового штурму» в економічному навчанні
- •«Дійові особи» мозкового штурму
- •Фактори, що заважають організації мш
- •Фактори, що допомагають організації мш
- •Правила для учасників ма
- •Орієнтовний регламент прямої ма
- •Значно підвищують ефективність ма:
Методичні поради вчителю щодо аналізу проблемних ситуацій
Роль лідера в процесі аналізу проблемної ситуації має виконувати керівник-викладач. Він мусить запобігти анархії у навчальній аудиторії, знати мотиви пізнавальної діяльності учнів, стимулювати їхню активність, створюючи не напружену, але ділову обстановку.
Проведення занять із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій відрізняється від звичайних навчальних занять тим, що в основі такої ситуації лежить реальна проблема, яка може не мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки — чітко визначено, що дано, що треба відшукати.
!
Викладач уточнює проблему, вибирає момент, коли потрібно дати студентам додаткову інформацію, перешкоджає передчасній відмові від дальших пошуків, тобто непомітно спрямовує студентів до правильного вирішення. До заняття корисно скласти список навідних запитань, коротке резюме, продумати варіанти розв’язань, мотивації ідей тощо.
Аналізуючи виробничі ситуації та проблеми, учні формують економічне мислення і моделюють основні етапи своєї майбутньої професійної діяльності. при колективному аналізі виробничих ситуацій часто виникає дискусія — дуже складна форма активізації мислення учнів. Тому доручати проведення аналізу ситуацій (не кажучи вже про ігри) випадковим людям не можна. Це тільки дискредитує важливий метод навчання.
Викладач має використовувати у навчанні проблемні ситуації з максимально високим очікуваним рівнем творчого результату для учнів. Необхідно надати тому, хто навчається, можливість самостійного пошуку або вибору цікавих для нього проблем. Ця вимога найповніше реалізується в навчальній грі.
Аналіз виробничих ситуацій є характерним прикладом проблемного навчання, що в ньому якнайповніше реалізуються вимоги єдності практичної та теоретичної діяльності, зв’язок вузівської підготовки із господарською практикою, економічними експериментами, досвідом передових підприємств.
Ступінь участі учнів у вирішенні проблемних ситуацій залежить від типу ситуації. Найбільший ефект дають такі ситуації, вихід з яких не відомий ні учням, ні викладачеві. Тоді вони стають рівноправними партнерами.
Участь у розборі виробничих ситуацій дозволяє розвивати певний рівень економічного мислення в учнів. Таке мислення вимагає від них уміння аналізувати явища і процеси, бачити в них економічний бік діяльності, вміння переводити мову статистичних даних у площину ділових пропозицій. Крім того, потрібно на основі спільної ідеї вирішення виробничої ситуації розробити комплекс заходів стосовно конкретних умов виробництва та домогтися впровадження пропозиції (вс сказане повністю відноситься до навчальних ігор).
У вирішенні будь-яких проблемних ситуацій найкращих результатів досягає той, хто вміє відшукати можливості, яких не помічають інші. Ця якість просто необхідна майбутнім економістам.
!
?