5.4. Використання різних методик «мозкового штурму» в економічному навчанні

Проведення практичних занять з використанням різних методик «мозкового штурму». Відомі у практиці навчання та прийняття управлінських рішень методики проведення «мозкового штурму» (МШ) або «мозкової атаки» (МА) засновані на відомому психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності.

Коли взяти групу з 5–8 людей та поставити перед нею завдання вирішити якусь проблемну ситуацію за 15–30 хвилин, то за індивідуальної роботи буде «видано» 10–15 ідей, а за колективного обговорення за правилами МШ — 50–150 ідей. В одному з американських посібників з МА сказано: «99 % ваших конструктивних ідей виникає подібно до електричної іскри при «контакті» з думкою інших». Фоном мозкового штурму є такі методи групової роботи, як «мозковий обмолот» і синектика. «Мозковий обмолот» з різними варіаціями — це типова техніка висування ідей. Синектика — це один із методів ор­ганізації творчого мислення, який дає позитивні результати в умовах підготовленого колективу. «Мозкова атака», розроблена О. Осборном, є своєрідним поєднанням «евристичного діалогу» Сократа і механізму вільних асоціацій творчого колективу.

Вивчення методів МА не вимагає спеціальної підготовки. Вони засвоюються легко й швидко як учнями середніх шкіл і молодими робітниками, так і конструкторами, раціоналізаторами, управлінцями тощо. Викладачу економіки дуже важливо володіти методикою проведення практичних занять методом «мозкового штурму», оскільки він дуже поширений в реальній підприємницькій діяльності.

Історична довідка

У XVI–XVII ст. у мореплавстві встановилася традиція колективного вирішення важливих проблем, які створювали загрозу судну або екіпажу. В таких випадках капітан вислуховував думку всієї команди: спочатку висловлювались юнги, потім матроси і так до капітана. Така процедура стимулювала колективне мислення та дозволяла виробити конструктивні ідеї.

Сучасні методи МА були розроблені американським морським офіцером А. Осборном, який під час другої світової війни був капітаном невеликого суховантажного судна. Під час походу до Європи він отримав радіограму про можливий напад німецьких підводних човнів. Осборн пригадав стару морську традицію і зібрав екіпаж. Один з матросів сказав, що всій команді потрібно стати на борт, звідки очікується торпеда, і разом «відштовхнути її». На щастя, напад не відбувся, але в Осборна народилась ідея пристрою для «відштовхування» торпед! Після війни А. Осборн розробив метод «мозкової атаки» і створив школу підготовки винахідників та раціоналізаторів.

Існує багато способів (методик) проведення мозкового штурму. Їх вибір залежить від характеру проблеми, творчої групи та інших обставин.

Розглянемо фінську методику [122, с. 282] проведення мозкового штурму, що використовується в практиці управління за результатами (рис. 31).

«Дійові особи» мозкового штурму

Клієнт	— особа, яка формулює проблему і несе відповідальність за її вирішення
Штовхач	– особа, яка спрямовує роботу, розробляє графік виконання;
Ідеологи	– учасники гри;
Спеціалісти	– знавці проблеми;
Профани	– не професіонали, які, проте, можуть бути «каталізаторами» ідей.

Рис. 31. Стадії мозкового штурму