21 Питання

Повість О. Кобилянської «Земля» написана під впливом глибокого потрясіння від трагедії, що сталася в селі Димки на Буковині. Відштовхнувшись від життєвого факту жахливого братовбивства, письменниця зображує в повісті широку картину тогочасного селянського життя, розкриваючи умови, що стали поштовхом до страшного злочину. Одна з таких умов — життєво необхідна залежність людей від землі.

Усі персонажі твору пов’язані з землею. Власність на землю визначає взаємини між людьми, їхню психологію, вчинки. Показуючи магічну, містичну владу землі над селянами та її наслідки, О. Кобилянська тонко розкрила психологію героїв. Старий Івоніка Федорчук — людина спокійна й лагідна. Це працьовитий хлібороб і люблячий батько. Щоб придбати землю, Івоніка все життя тяжко працює. Однак, навіть ставши заможним, він продовжує так само працювати, відмовляючи собі в усьому, бо боїться втратити землю. Його дружина Марійка така ж працьовита, разом із чоловіком вона поневірялася по наймах і заробітках, економила на всьому, щоб придбати власне господарство. Гонитва за землею, залежність від неї зробили Марійку скупою й черствою. Вона поважає лише тих, хто має гроші, землю. Цим пояснюється її вороже ставлення до майбутніх невісток — Анни та Рахіри. Марійка мріє про одруження своїх синів із багатими сільськими дівчатами. Усі вчинки Марійки зумовлені її поглядами на землю, на власність.

Ставлення до дітей у родині Федорчуків також залежить від того, як сини- цінують хліборобську працю. Івонікд та його дружина поважають старшого сина Михайла, бо він лідбить землю, з радістю працює на ній. До молодшого Сави у них немає такого почуття: той лінується, не хоче працювати. Спочатку Саву мало цікавила праця на землі, він прагнув легшого життя, але під впливом Рахіри, яку він кохав, Сава пробує повернутися до землі, здобути її. Проте батьки поставили йому умову: або Рахіра, або земля. Сава хоче мати і те, і друге, а тому йде на злочин. Очевидно, таке ставлення до землі, яке мали батьки, стало умовою зародження конфлікту, причиною зміщення пріоритету життєвих цінностей Сави, що призвело до трагедії.

Переживши найстрашніше горе для батьків — смерть одного сина і фактично втрату другого, Івоніка Федорчук поступово втрачає віру в землю. Саві він землі не віддає, працює на ній сам, але без колишнього завзяття. Він уже не прагне збільшити свою землю, але й не знає, як жити далі. Найкращий шматок землі Івоніка хоче віддати сину Анни, який піде до школи. Він хоче, щоб земля допомогла хлопчикові здобути освіту.

Осмисливши багатий життєвий матеріал, О. Кобилянська показала не тільки те, до яких наслідків може призвести рабська залежність людини від землі, а й причини такої залежності. Відомий біблійний мотив братовбивства в «Землі» значно розширюється, поглиблюється, психологічно ускладнюється.

22 Питання

Поезія “Contra Spem Spero”, назва якої у перекладі з латинської мови означає “без надії сподіваюсь”, написана 19-річною Лесею Українкою. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично) чи перемогти. Поетеса не скорилася, вона вибрала другу пропозицію долі – стала на шлях боротьби за перемогу. поезії “Contra Spem Spero” засвідчує, наскільки воєдино сплелися особисті настрої авторки з усвідомленням свого призначення якмитця. Цікаво, що свою нелегку працю поетеса бажає виконувати без жодних нарікань на лиху долю, з піснею на устах. Жагучі сльози, що ними вона хоче розтопити “кору льодовую міцну”, не позбавляють поезію оптимістичного звучання.

Дивовижним чином Леся Українка єднає контрастні символи, які спонукають до міркувань про конечну потребу визвольної боротьби. Особливо характерним у цьому плані є образ “зірки провідної”. Віру в перемогу світла над темрявою, добра над злом підсилює часто вживане слово “буду”.

Поезія “Contra Spem Spero” є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Треба зауважити, що повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою “весну золоту”. А Україна отримала поета, що є національною совістю і національною гордістю.