15 Питання

Світ людських взаємин у повісті І.Франка «Перехресні стежки»:

У цьому соціально-викривальному творі Франко розкриває взаємозв'язки українського селянства та інтелігенції, стосунки між різними суспільними групами, проблеми влади та підлеглих, зневір'я і затурканості селян, проблеми тодішнього судочинства, проблеми подружніх стосунків, безправ'я жінки в суспільстві.Автор намагається художньо вирішити проблеми служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові.

Новаторство твору “для домашнього огнища”:

Повість "Для домашнього огнища", написана спочатку польською мовою, в гостросюжетній формі розгортала суто "віденську" скандальну тему проституції та суспільної моралі, яка виправдовувала подвійну мораль в сім'ї та в суспільстві. У повісті звучить також тема жіночої емансипації, однак головний акцент письменник робить на психологічному аналізі краху ілюзії незайманості й простежує цю ситуацію на матеріалі життя офіцерської родини. Цей аналіз відкривав моральну порожнечу й ілюзорність цінностей, зокрема святині "домашнього вогнища". В центрі повісті — психологія раптового зламу її душі й свідомості головного героя, відтворена не без мелодраматичних ефектів.

16 Питання

Соціально-побутовий художній твір - це твір, у якому йдеться про соціальні проблеми на фоні побутових подій. Повість - це достатньо великий твір з більшою, ніж в оповіданні, кількістю героїв, показує велику кількість подій у достатньо великому часовому відрізку. Приклад, повість І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім*я" Показуючи буденне життя (побут) селянської родини, письменник через низку подій показав соціальні проблеми того часу.

17 Питання

КЛАРНЕТИЗМ ЯК САМОБУТНІЙ ТВОРЧИЙ МЕТОД ПАВЛА ТИЧИНИТалант Тичини могутній і щедрий. Він збагатив художню скарбницю творами феноменальними за своєю правдивістю, щирістю, неповторністю ліризму і досконалістю форми.1918 рік став поворотним пунктом у мистецькій долі поета. Перша збірка віршів «Сонячні кларнети» принесла йому заслужену славу і визнання. Вона стала значною подією в українській літературі, ознаменувавши появу нового таланту, яскравої художньої індивідуальності.Основу збірки становлять вірші, написані у дожовтневі часи. Більшість із них присвячено темі природи, кохання, але поет не лишався байдужим і до суспільних явищ. Тоді для нього було ще багато чого неясного в суспільній боротьбі. В його світогляді проявлялись суперечливі риси. І, незважаючи на це, «Сонячні кларнети» відіграли важливу роль у розвитку української поезії. Не раз відзначався високий художній рівень цієї збірки, з появою якої відкрився для читачів новий «сонячнокларнетний» світ, сповнений буянням, радісної природи, наскрізь пронизаний сонячною музикою.Поет широко користувався методом передавати словом своє синестезичне сприйняття звуку. Такий метод дослідники творчості П. Тичини назвали кларнетизмом. В ньому була певна художня доцільність: він знайшов лаконічний і місткий спосіб характеризувати звук.

Підхід автора «Сонячних кларнетів» до музики — це не підхід аматора, навпаки, це підхід професіонала, який віддав музиці багато років життя. П. Тичина грав на багатьох музичних інструментах, сам складав музику. Звідси, очевидно, і походило бажання ввести музику в поетичний текст, бажання, яке привело поета до справжнього мистецького успіху.Збірка П. Тичини «Сонячні кларнети» — це цілісна річ, зі своєрідним баченням світу, написана віртуозним стилем. До неї увійшли найкращі поезії: «Гаї шумлять...», «Десь надходила весна...». Саме назва «Сонячні кларнети» поєднує в собі людське і природне начало. Збірка «Сонячні кларнети» вражає гармонійним поєднанням музики, барв, звуків природи, сонця.Це справжній гімн життю, пісня ніжності, радості й суму. Отже, в цій найпоетичнішій збірці найкраще розкрився самобутній творчий метод П. Г. Тичини.