«Конструювання»

Навчально-виховні завдання:

• ознайомлювати дітей з конструктивним матеріалом;

• формувати інтерес й емоційний відгук на діяльність дорослого у процесі конструювання шляхом створення на очах у дітей нескладних конструкцій (доріжка, башточка, автомобіль, стіл, стілець, диван, ворота, будинок);

• формувати сприйняття просторових властивостей об'єктів (форма, розмір, місце розташування);

• формувати вміння виділяти з незначної кількості кубиків необхідні для створення даної конструкції;

• формувати просторові уявлення (вперед – назад, попереду – ззаду, поряд, біля, близько – далеко, вгорі – внизу) у процесі ігор із конструктивним матеріалом;

• формувати вміння виконувати послідовний ланцюжок дій (2-3 дії) , спрямованих на створення конструкції;

• розвивати загальну і дрібну моторику, формуючи необхідні для конструювання операційні вміння (пальцеве захоплення деталей, їх утримування, повертання, поєднання), здатність утримувати площинний та об'ємний матеріал двома й однією рукою, переміщати в просторі різні частини й деталі конструкції;

• формувати вміння будувати споруди за наслідуванням дій вихователя;

• створювати умови для використання дітьми поза заняттями, під час предметно-будівельної гри умінь, отриманих у спільних з дорослим конструктивних іграх;

• формувати вміння досягати результату в конструюванні, для подальшого використання створених споруд у предметній грі;

• формувати вміння виражати радість і задоволення від отриманого результату, демонструвати його дорослим, іншим дітям;

• розширювати пасивний словник.

Зміст педагогічної роботи

Конструювання з будівельного матеріалу.Ознайомити дітей з деталями конструктора (кубик, цеглинка, пластина).

Формувати вміння накладати одну деталь на іншу, кубик на кубик (башточка); кубик на цеглинку (автомобіль); цеглинку на кубик (стіл); викладати у ряд однакові пластини на площині (доріжка); знімати зі стержня кільця і надівати на нього кільця з великими отворами.

Формувати вміння ставити у ряд цеглинки, спочатку на довге ребро (низький парканчик), а потім на коротке (високий парканчик); виготовляти найпростіші меблі (стіл, стілець, диван, ліжко); робити перекриття на стійкій основі з двох кубиків (лава) і менш стійкій – з двох вертикально поставлених цеглинок (ворота, будинок).

Поради батькам:

Дитина із затримкою психічного розвитку потребує допомоги дорослих у пізнанні різноманітних властивостей речей та їх відношень, оскільки значна частина необхідних вражень пройде повз них. Саме тому дорослим слід так організувати діяльність дітей, щоб вони постійно виявляли різні ознаки предметів (колір, форма, розмір, просторове розташування) та порівнювали їх між собою. Без цих вмінь неможливе формування конструктивної діяльністі.

Як відомо, успішний розвиток дитини передбачає спочатку формування вміння практично користуватися ознакою і лише потім (іноді значно пізніше) ознайомлення з назвою ознаки предмета. Наприклад, малюк знаходить й віддає мамі іграшку аналогічного кольору іграшці, яка знаходиться у неї в руці, і лише потім встановлює його.

Запам'ятовування назв кольорів, геометричних фігур відбувається дещо пізніше. Так, у процесі практичного визначення кольорів, геометричних форм дорослі повинні вживаюти відповідні назви ознак. Згодом дитині пропонується знайти іграшку не за зразком ("таку ж саму"), а за вказівкою: "Дай мені червону".

Враховуючи особливості психічного розвитку дітей, важливо стимулювати їх діяльність, зокрема, шляхом використання іграшок, які складаються з декількох частин (пірамідки, матрьошки, кольорові кубики, брусочки різного розміру, мозаїка, деталі для конструювання). При наявності простого і складного варіанту зазначених іграшок, можливе користування ними протягом тривалого часу.

У іграх з пірамідками і матрьошками у дітей починають формуватися вміння розрізняти предмети за величиною, кольором, користуватися виявленими ознаками, складаючи окремі частини у певній послідовності.

Доцільно з крупного будівельного матеріалу створювати конструкції та демонструвати їх використання на очах у дітей (з двох деталей зробити машину й покатати її, стілець – й посадити на нього ляльку тощо).

Слід брати дитячу ручку у свою, і керуючись нею, разом накладати один кубик на інший (башточка), кубик на цеглинку (машина), викладати у ряд однакові пластини (доріжка), нанизувати кільце на стержень. Повторивши кілька разів таку дію з дорослими , дитина зможе її виконати самостійно.

Усі дії дитини повинні супроводжуватися похвалою, радістю успішного їх виконання, піднесенням настрою малюка, його заохочуванням.

Результати навчально-виховної роботи:

• діти виявляють інтерес до іграшок, предметів, дій з ними, спрямованих на одержання певного результату;

• емоційно відгукуються на ігрові дії з образними іграшками, будівлями;

• споруджують вежу, машину, доріжку, парканчик, збирають пірамідки, виготовляють найпростіші меблі за наслідуванням дій вихователя, використовуючи засвоєні елементарні конструктивні вміння;

• застосовують створені будівлі у предметних іграх.