Методичні вказівки

Поняття матерії органічно пов'язане з більш загальним філософським поняттям "буття". Буття - це все існуюче, тобто весь світ, до якого належимо і ми. Головні сфери буття - природа, свідомість (дух), суспільство. Здавна в філософії поставала проблема єдності світу, його першооснови. Якщо світ уявляти як єдине ціле, то виникає питання про єдину для всього буття першооснову або субстанцію (від лат.substantia- те, що є основою).

Одною з першооснов в філософії вважають матерію. В сучасній науці виділяються такі форми матерії, як поле та речовина. Крім того весь світ поділяють на: мікросвіт, макросвіт, мегасвіт. У структурному плані матеріальний світ поділяється на неживу, живу природу та суспільство, які теж структуровані на окремі рівні, а саме: нежива природа - субмікроелементарний (поле), мікроелементарний (елементарні частки), ядерний (вільні ядра атомів), атомний, молекулярний, макроскопічний, зірковогалактичний, понадгалактичний; жива (органічна) природа: молекулярний, вірус, мікроорганізми, клітковий рівень, надклітковий рівень (організм), біологічні види; соціально-організований світ - людина, рід, плем'я, сім'я, соціальні групи (народність, нація, класи, колективи); ноосфера. Таким чином, матерія існує у різних формах і на різних структурно організованих рівнях.

Способом існування матерії вважається рух, змінюваність її різних станів. Рух може існувати в формі прогресу (зміна від нищого до вищого за ступенем організації) або свого антиподу - регресу. Такі форми руху зустрічаються в живій природі, суспільному житті. Що ж до Всесвіту в цілому, то тут не можна визначити якийсь один з вказаних вище напрямків зміни. Існують різні класифікації форм руху матерії. Виділяють, як правило, такі основні форми: механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна. Вона є методологічною базою класифікації наук.

Матерія, що знаходиться у стані постійного руху, існує у формі простору та часу. Простір - це екстенсивна структура буття, час - інтенсивна структура. Разом вони утворюють єдину структуру - просторово-часовий континуум. Простір і час відносні, вони залежать від швидкості зміни явищ та маси матеріальних об'єктів.

Поняття матерії в філософії має методологічне значення для пізнання сутності суспільного життя, творчості. Так, суспільне життя поділяється на матеріальну та духовну сфери, аналогічно виділяють матеріальну і духовну культуру. Але цей розподіл має відносне значення.

Тема 15. Матеріальні і духовні виміри буття людини. Свідомість і несвідоме.

Семінарське заняття: Духовні виміри людського буття − 2 год.

Мета: з’ясувати сутність людської свідомості, самосвідомості та несвідомого.

Питання:

1. Проблема свідомості в філософії. Генезис свідомості. Природа ідеального.

2. Свідомість і вищі форми психічної діяльності. Самосвідомість і відношення до іншої людини.

3. Феномен несвідомого, його природа, функції, роль.

Основна література

1. Алексеенко А.П. Природа духовности / А.П. Алексеенко. − Х.: Факт, 2004. − 239 с.

2. Бердяев Н.А. Смысл творчества / Н.А.Бердяев. − Х.: Фолио, М.: АСТ, 2002. − 679 с.

3. Горальський А. Теорія творчості / А.Горальський. − Львів: Каменяр, 2002. − 144 с.

4. Прист С. Теории сознания / С. Прист. − М.: Дом интеллектуальной книги, 2000. − 287 с.

5. Фрейд З. Лекции по психоанализу / З.Фрейд. − М.: Наука, 1995. − 456 с.

6. Человек: Философско-энциклопедический словарь / Сост. В.Д. Жирнов. − М.: Наука, 2000. − 514 с.

7. Человек: энциклопедический словарь / Сост. Ю.Г. Волков, В.С. Поликарпов. − М.: Гардарики, 1999. − 518 с.