- •1 Пошуково-дослідницький розділ
- •1.1.1 Тип, структура і виробничі функції підприємства
- •1.1.2 Склад парку і режим його експлуатації
- •1.2 Характеристика об’єкта проектування
- •1.3 Пропозиції щодо вдосконалення організації роботи підрозділу, основні напрями проектування і їх обґрунтування.
- •1.4 Вибір і обґрунтування вихідних даних
- •1.4.1 Приведення різномарочного автомобільного парку
- •1.4.1.1 Визначення сумарної добової трудомісткості кожної марки автомобілів
- •1.4.1.2 Визначення коефіцієнта приведення для кожної марки автомобіля
- •1.4.1.3 Визначення кількості приведення автомобілів кожної марки
- •1.4.1.4 Визначення загальної кількості автомобілів у кожній групі
- •1.4.1.5 Вибір вихідних даних
- •2 Розрахунково-технологічний розділ
- •2.1 Розрахунок виробничої програми
- •2.1.1 Вихідні нормативні данні
- •2.1.1 Прийняті коефіцієнти коректування нормативів
- •2.1.3 Розрахунок прийнятих нормативів з то і ремонту
- •2.1.3.1 Розрахунок періодичності то-1
- •2.1.3.2 Розрахунок періодичності то-2
- •2.1.3.3 Розрахунок пробігу до капітального ремонту
- •2.1.3.4 Розрахунок нормативного автомобіля в то і пр на 1000 км
- •2.1.3.5 Розрахунок простою автомобіля в кр по арз
- •2.1.3.6 Розрахунок нормативів трудомісткості то і пр
- •2.1.4 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів
- •2.1.5. Розрахунок кількості дій за рік для всього підприємства
- •2.1.6 Розрахунок кількості то за зміну
- •2.1.7 Розрахунок кількості що за годину
- •2.1.8 Вибір методів організації технологічних процесів то автомобілів
- •2.1.9 Розрахунок кількості со поєднаних з то-2 і то-1
- •2.1.9.1 Розрахунок кількості со поєднаних з то-2
- •2.1.9.2 Розрахунок кількості со поєднаних з то-1
- •2.1.10 Розрахунок нормативних річних трудомісткостей по то і пр
- •2.1.11 Розрахунок трудомісткості со при то-1
- •2.1.16 Розподіл трудомісткості робіт з то і ремонту рухомого складу за видами робіт.
- •3 Організаційно-технологічний розділ
- •3.1 Технологія і організація робіт в проектованому підрозділі
- •3.2 Характеристика необхідної технологічної документації
- •3.3 Визначення загальної річно трудомісткість робіт пр які виконуються у шиномонтажному відділенні
- •3.4 Розрахунок кількості робочих місць у відділенні
2.1.5. Розрахунок кількості дій за рік для всього підприємства
Його виконуємо табличним методом, результати розрахунків подані в табл.2.5
Таблиця 2.5 - Річна кількість ТО для всього автопідприємства
Вид дій |
Розрахункова формула і розрахунок | |
Volkswagen Jetta 1.6 |
Mazda 6 2.0 | |
КР |
Nкр=Lp.n / Lкр, (2.21) | |
Nкр==53 од. |
Nкр==20 од. | |
ТО-2 |
N2= Lp.n / L2 - Nкр, (2.22) | |
N2=- 53=372 од. |
N2=- 20 =334 од. | |
СО |
Nсо=2Апр, (2.23) | |
Nсо=2×126=252 од. |
Nсо=2×112=224 од | |
ТО-1 |
N1= Lp.n / L1- (Nкр + N2), (2.24) | |
N1=- (53+372)=1275 од. |
N1=-(20+334)=1063 од. | |
ЩО |
Nщо= Lp.n / Lсд×Кщо, (2.25) | |
Nщо=×1,0=30603 од. |
Nщо=×1,0=26919 од. |
Примітка - Коефіцієнт чистоти прибирально-мийних робіт для України може бути прийнятим для автобусів і таксі Кщо=1,0
2.1.6 Розрахунок кількості то за зміну
Розрахунок змінної кількості ТО виконуємо табличним методом (таблиця 2.6)
Таблиця 2.6.
Вид дій |
Розрахункова формула і розрахунок | |
ПАЗ-3205 |
ЛАЗ-699Р | |
ТО-2 |
N2, (2.26) | |
N2зм= =1,48 од. |
N2зм= =1,32 од. | |
ТО-1 |
N1, (2.27) | |
N1зм==5,04 од. |
N1зм==4,2 од. | |
ЩО |
NЩО, (2.28) | |
NЩО зм==120,96 од. |
NЩОзм==106,4 од. |
Примітка - Дрр2, Дрр1, Дрр що- кількість робочих днів в році відповідно в зоні ТО-2, ТО-1, ЩО (табл.1.2). Як правило, С2=С1=Сщо; Дрр1=253 дні;
Дрр що=Дррп
2.1.7 Розрахунок кількості що за годину
N, (2.29)
де Т3що – довготривалість зміни в зоні ЩО ( по табл. 1.2). Як правило, Т3що = 8 год, або Т3що = 12 год.
Для Volkswagen Jetta 1.6:
NЩОгод = = 15,2 од.;
Для Mazda 6 2.0:
NЩОгод = =13,3 од.
2.1.8 Вибір методів організації технологічних процесів то автомобілів
В сучасних АТП застосовуються два методи організації технологічних процесів ТО автомобілів: універсальних і спеціалізованих постів.
При методі спеціалізованих постів весь об’єм робіт даного ТО виконується на декількох спеціалізованих (по агрегатах, вузлах, видах робіт) постах. Ці спеціалізовані пости можуть бути розміщені послідовно (поточний метод) або паралельно з незалежними в’їздами і виїздами з кожного поста (операційно-постовий метод). Метод спеціалізованих постів найбільш прогресивний, оскільки при такому методі піднімається продуктивність праці, фондовіддача.
Рекомендації щодо вибору методів ТО автомобілів:
ЩО (мийка і сушка)приймається потоковим методом на механізованих установках при кількості ЩО за годину не менше годинної продуктивності установки (15-30 авт./год). При меншій кількості NЩО приймається метод універсальних постів з ручною шланговою або частково механізованою.
ТО-1 і ТО-2 виконуються потоковим методом при кількості ТО за зміну не менше: для ТО-1 - 12-15, а для ТО-2 - 4-6 обслуговувань однотипних автомобілів. Менші із вказаних значень – для автомобілів з більш високою трудомісткістю ТО. При меншій кількості ТО за зміну приймається метод універсальних постів, як правило, відокремленням мастильних робіт на окремий.
Якщо передбачається обслуговування декількох марок автомобілів на одних постах, то метод ТО вибирається по загальній кількості ТО за зміну для них.
Результати вибору методів ТО приведені в табл. 2.7. В ній вказані прийняті методи по видах дій і приведені обґрунтування прийнятого методу.
Таблиця 2.7 - Прийняті методи організації технологічних процесів ТО
Вид дій |
Прийнятий метод |
Обґрунтування прийнятого методу |
ЩО |
Потоковий метод |
NЩОгод=15,2+13,3=29>15-30 |
ТО-1 |
Універсальні пости |
N1зм=5,04+4,2= 9<12-15 |
ТО-2 |
Універсальні пости |
N2зм=1,48+1,32= 3<4-6 |