3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки

Таким чином, радіоактивне зараження має значний вплив на життєдіяльність населення і техногенну небезпеку об’єктів. За масштабами зон зараження та наслідками впливу радіаційних аварій на об’єкти і населення можна визначати рівень надзвичайної ситуації, ідентифікувати потенційно небезпечні об’єкти, планувати заходи захисту та заходи з ліквідування надзвичайних ситуацій.

Коли говорять про визначення масштабів зон радіоактивного зараження – це означає, по другому, виявлення радіаційної обстановки. Коли вирішують завдання з визначення дози опромінення, часу перебування у зонах зараження, часу початку робіт у зонах – все це – оцінка радіаційної обстановки.

Оцінка радіаційної обстановки входить до заходів радіаційного та хімічного захисту з комплексу заходів захисту населення при надзвичайних ситуаціях.

Основна мета оцінки – не допустити опромінення населення та особового складу формувань при ліквідуванні наслідків НС понад допустимі дози. Оцінка радіаційної обстановки може бути проведена на етапі прогнозування та на етапі оцінки фактичної радіаційної обстановки.

При оцінці радіаційної обстановки, яка прогнозується, можна розв’язувати завдання за виявленням радіаційної обстановки і вирішувати типові завдання з оцінки. При виявленні радіаційної обстановки визначають масштаби прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті (схемі). Масштаби зон зараження залежать від типу ядерного енергетичного реактора та його потужності, кількості зруйнованих енергетичних реакторів, виходу активності зі зруйнованого реактору та метеорологічних умов. Прогнозовані зони відображаються на карті(схемі) у вигляді еліпсів.

При оцінці радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і при оцінці фактичної обстановки, вирішаються наступні типові завдання:

1. Визначення дози опромінення при перебуванні людей у зонах радіоактивного зараження;

2. Визначення дози опромінення при перетинанні людьми зон зараження;

3. Визначення часу початку перебування людей у зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);

4. Визначення часу початку перетинання зон радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);

5. Визначення тривалості перебування людей у зонах радіоактивного зараження по дозі опромінення, яка задана (припустима);

6. Визначення втрат населення у зонах радіоактивного зараження.

1. Виявлення прогнозованої обстановки

При ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів для встановлення рівня надзвичайної ситуації необхідно визначати масштаби зон зараження, тобто проводити виявлення радіаційної обстановки.

При виявленні радіаційної обстановки на етапі прогнозування визначають масштаби прогнозованих зон зараження і відображають їх на карті (схемі). Масштаби зон зараження залежать від типу ядерного енергетичного реактора та його потужності, кількості зруйнованих енергетичних реакторів, виходу активності із зруйнованого реактору та метеорологічних умів.

Таким чином, вихідні дані при виявленні обстановки, що прогнозується, наступні: тип ядерної енергетичної установки (реактору); потужність реактору, W МВт; кількість аварійних реакторів, од; координати АЕС, х, у ; час аварії, Т_АВ год., хв.; вихід активності, h %; швидкість вітру, V м/сек..; напрямок вітру, , град.; стан хмарного покрову.

Порядок виявлення обстановки:

1. за таблицею 3.4 визначають категорію стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія або конвекція);

2. визначають швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря – таблиця 3.6;

3. на карту (схему) в залежності від напрямку повітря наносять вісь зони можливого радіоактивного зараження;

4. визначають розміри зон можливого зараження в залежності від категорії стійкості атмосфери, швидкості переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, типу реактора(РВПК або ВВЕР), виходу активності із зруйнованого реактора за таблицями 3.7 – 3.11;

5. на карті (схемі) викреслюють можливі зони зараження в вигляді еліпсів, велика вісь яких за розміром дорівнює довжині зони, а мала вісь – ширині зони зараження

Приклад за завданням: На N-й АЕС 9.04 ц.р. виникла аварія. Тип аварійного реактору – ВВЕР, потужність реактору - 1000 МВт; кількість аварійних реакторів - 1; час аварії - 14.00, вихід активності - 50 %; швидкість вітру – 2,1 м/сек..; напрямок вітру - 270⁰; стан хмарного покрову – середній.

0⁰

0⁰

90

270

Вісь зони

АЕС

180

Розв’язування:

1. Визначаємо категорію стійкості атмосфери: конвекція, швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря V_ПЕР = 2 м/сек..

2. Креслимо вісь зон можливого забруднення (ЗМЗ) для напрямку вітру 270⁰

1. Розміри прогнозованих зон зараження визначаємо за таблицею 3.7 (залежно від категорії та швидкості перенесення хмари, виходу активності, типу реактора):

Таблиця 3.1 – Розміри прогнозованих зон зараження

Індекс зон	Довжина, км	Ширина, км	Площа, км^2
М	438	111	38400
А	123	24,6	2380
Б	20,47	3,73	59,8
В	8,87	1,07	7,45
Г	-	-	-

4. Відображаємо прогнозовані зони на карті (схемі) за розмірами зон

Рисунок 3.1 – Схема відображення прогнозованих зон радіоактивного зараження