Еквівалентна кількість СДОР(НХР), т.

0.01

0.05

0.1

0.5

1

3

5

10

20

Швидкість

вітру, м/с.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Г

Рисунок 4.4 – Схема визначення глибини зони хімічного зараження за табл..4.6

Повна глибина зони зараження Г_п (км) визначається за формулою:

де Г¹ – найбільший, Г^ІІ – найменший з розмірів Г₁ і Г₂.

Отримане значення Г_п порівнюється з максимально можливим значенням глибин перенесення повітряних мас при різних швидкостях вітру (таблиця 4.11). За кінцеву величину приймаємо менше значення.

Приклад за завданням 1: На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія на технічному трубопроводі з рідким хлором. Кількість рідини, яка витекла, не встановлена. У технічній системі знаходилося 40 тонн зрідженого хлору.

Метеоумови: швидкість вітру – 5 м/с, t_пов = 0°С, ізотермія. Визначить глибину розповсюдження хмари за час після аварії 4 години і тривалість дії джерела. Розлив НХР вільний.

Розв’язування: Так як кількість викиду не встановлена, приймаємо її рівною 40 тонам (згідно з прийнятим допущенням 1)

- Визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

- Визначаємо час випаровування хлору з площі розливу за формулою:

Так як час випаровування хлору менше часу, який минув після аварії, то для визначення коефіцієнту К₆ приймається час випаровування. Оскільки він менше 1 години, то значення К₆ беремо для одної години. В даному випадку К₆ = 1.

- Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

- За таблицею4.6 визначаємо глибину зони зараження первинною хмарою:

- Інтерполюванням знаходимо глибину зони зараження для Q_Є2 = 11,8 m:

- Знаходимо повну глибину зони зараження:

Глибина зони зараження хлором у результаті аварії може скласти 6,84 км. Тривалість дії джерела зараження – близько 40 хвилин.

Приклад за завданням 2: Оцінити: на якій відстані буде небезпека для населення при утворенні зони хімічного зараження у випадку руйнування ізотермічного сховища аміаку ємністю 30000 т.

Ємність обвалована на висоту 3.5 м. Температура повітря 20°С. Час від початку аварії – 4 години.

Розв’язування:

Оскільки метеоумови і кількість викиду невідомі, то приймаємо: метеоумови — інверсія, швидкість вітру — 1 м/с.

1. визначаємо об’єм викиду НХР - він дорівнює загальній кількості речовини, котра вміщується в ємності 30000 тонн;

2. визначаємо еквівалентну кількість НХР яка перейшла в первинну хмару:

Q _Є1 = 0.01* 0.04 * 1 * 1 * 30000 = 12 тонн

3. час випаровування аміаку за швидкості вітру 1 м/с:

Оскільки час випаровування аміаку складає 90 годин, то для визначення коефіцієнту К₆ беремо 4 години (згідно з прийнятим допущенням 3), за таблицею 4.10 він дорівнює 3.03.

4. 

5. за таблицею 4.6 знаходимо глибину для первинної і вторинної хмари:

6. Порівнюємо знайдені значення Г₁ та Г₂ з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас за чотири години(таблиця 4.10), яка складає 20 км. Приймаємо кінцеву глибину зони зараження рівною 20 км.

Приклад за завданням 3: На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія на ємності, де зберігалося 20 тон акролеїну. Ємність встановлена в піддоні висотою 1.8м. Час аварії - 13.00. Кількість рідини, яка витекла, не встановлена. Метеоумови: швидкість вітру – 3,1 м/с, t_пов = 20°С, хмарність суцільна. Визначити глибину розповсюдження хмари за 3 години після аварії.

Розв’язування: Так як кількість викиду не встановлена, приймаємо її рівною 20 тонам. Категорія стійкості атмосфери – ізотермія.

- Визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

Первинної хмари не буде.

- Визначаємо час випаровування хлору з площі розливу за формулою:

Так як час випаровування хлору більші часу, який минув після аварії, то для визначення коефіцієнту К₆ приймається час що минув після аварії, тобто 3 години. В даному випадку К₆ = 2,41.

Визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

За таблицею 4.6 визначаємо глибину зони зараження вторинною хмарою:

Так як первинна хмара відсутня, вона ж буде й повною глибиною.