- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
Lпер. пункт RНаселений
Рисунок 4.6 - Порядок визначення глибини зони забруднення при розташуванні ХНО за межами населеного пункту
Приклад за завданням: На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний. На відстані 2 км. від міста аварії на шляху розповсюдження хмари розташований лісовий масив глибиною 3км., на відстані 9 км. від міста аварії розташований населений пункт, який має довжину в напрямку розповсюдження хмари 5 км. Метеоумови: температура повітря + 250 С, ізотермія, вітер 1 м/с.
Розв’язування:
Глибина розповсюдження без перешкод – Г таб. = 32.5 км.
Відстань від міста аварії до перешкоди R1 = 2 км., залишок від глибини табличної Гост.таб. = Гтаб. – R = 32.5 – 2 = 30.5
Гост.таб >> Lпер. , то глибину з урахуванням перешкод визначаємо (Коефіцієнт зменшення глибини - Кзмен. для лісу 1.7):
Греал.з пер. = Гост.таб. - Lпер.*КЗМЕН. +Lпер.= 30.5 – 3 * 1.7 + 3 = 28.4
Оскільки на шляху розповсюдження знову зустрічається перешкода, то вчиняємо таким же чином, що і в першому випадку. Відстань до населеного пункту від лісового масиву R 2 = 4 км, залишок від глибини - Гост.таб.2 = Гост.таб. – 4 = 28.4 – 4 =24.4
Гост.таб >> Lпер., то глибину з урахуванням населеного пункту визначаємо (Коефіцієнт зменшення глибини - Кзмен. для населеного пункту – 2.5)
Греал.з пер.2 = Гост.таб.2 - Lпер.*КЗМЕН. + Lпер = 24.4 - 4 * 2.5 + 4 = 18.4км.
Остаточну глибину отримаємо:
Греа. = R1 + R2 +Греал.з пер.2 = 2 + 4 + 18.4 = 24.4 км.
4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
Площа зони можливого зараження хмарою НХР визначається за формулою:
,
де SВ – площа зони можливого зараження НХР, км2;
Г – глибина зони зараження, км;
g – кутові розміри зони можливого зараження, град.
Кутові розміри зони можливого зараження залежать від швидкості вітру і мають вигляд як у таблиці 4.
Таблиця 4.3 – Кутові розміри зони можливого зараження
Параметри зони Х.З. |
Швидкість вітру | |||
Менш 1 м/с |
1 м/с. |
Від 1 до 2м/с. |
Більше 2 м/с. | |
Кутові розміри зони |
3600 |
1800 |
900 |
450 |
Вигляд |
Коло |
полу коло |
сектор |
сектор |
Схема
|
|
|
Площа зони фактичного зараження SФ в км2 розраховується за формулою:
,
де k8 – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря: інверсія – 0,081; ізотермія – 0,113; конвекція – 0,235;
N – час, що минув від початку аварії.
Ширину зони зараження розраховують за формулою: Ш = 0.3 Гn, де n дорівнює 0.6 для інверсії, 0.75 для ізотермії і 0.95 для конвекції.
Приклад до завдання: Визначити ширину і площу можливої та реальної зони зараження, якщо обчислена глибина зони зараження складає 16.5км, швидкість вітру 3м/с, ізотермія.
Розв’язування: При ізотермії ширина зони Ш = 0.3 Г0.75 = 0.3 * 16,50.75 = 2.456
За швидкості вітру 3 м/с прогнозована зона зараження – сектор з кутом 450 площа прогнозованої зони: 106.83
Площа фактичної зони: 40.6