- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
Масштаби зон хімічного зараженнязалежно від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховують:
для стислих газів – тільки по первинній хмарі.
для отруйних речовин, що киплять вище температури навколишнього середовища – тільки по вторинній хмарі.
Для зріджених газів – по первинній і вторинній
4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
Розрахунок глибини зони зараження НХР. Розрахунок проводиться за допомогою даних таблиць № 4.5 – 4.10 залежновід кількісних характеристик викиду НХР і швидкості вітру. Кількісні характеристики викиду визначаються по їх еквівалентним значенням.
Еквівалентна кількість НХР – така кількість хлору, масштаб зараження якою при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступеню вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.
Рисунок 4.3 – Схема визначення глибини зони хімічного зараження
Визначення еквівалентної кількості НХР по первинній хмарі
Еквівалентна кількість НХР по первинній хмарі (у тоннах) визначається за формулою: ,
де k1 – коефіцієнт, який залежіть від умов зберігання НХР (для стислих газів k1 = l, інші у таблицею 4.5);
k3 – коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози інших НХР (таблиця 4.5);
k5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (для інверсії він дорівнює -1, для ізотермії – 0.23, для конвекції – 0.08);
k7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (таблиця 4.5). Для стислих газів k7 = l;
Qo — кількість викинутого (розлитого) НХР, т.
При аваріях у сховищах стислого газу Qo розраховується за формулою :
,
де d – густина НХР (т/м 3) (таблиця 4.5);
VХ – об’єм сховища, м 3; Р – тиск стислого газу у ємності в атмосферах.
При аваріях на газопроводі, величина Qo розраховується за формулою:
(т),
де n – процентний вміст НХР в природному газі;
Vг — об’єм секції газопроводу між автоматичними відсікачами (м3).
Визначення еквівалентної кількості НХР по вторинній хмарі
Еквівалентна кількість НХР по вторинній хмарі визначається за формулою: ,
де k2 – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР;
k4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця 4.7);
k6 – коефіцієнт, який залежить від часу, що минув від початку аварії: спочатку розраховують час випаровування (TВИП.) речовини з поверхні розливу і зрівнюють час випаровування з часом, який минув після аварії (N). Величину К6 за таблицею 4.9 беруть для меншого з двох порівнюваних значень.
h – товщина шару НХР (м)
Визначення глибини зони зараження за еквівалентну кількість НХР
Розрахунок глибин зон хімічного зараження первинною (вторинною) хмарою при аваріях на технічних ємностях, сховищах та транспорті проводиться за допомогою таблиці 4.6, 410
У таблиці 4.6 приведені максимальні значення глибин зон зараження первинною Г1 або вторинною Г2 хмарою НХР , які визначаються залежно від еквівалентної кількості НХР та швидкості витру. Глибини зон зараження для первинної і вторинної хмари за таблицею 4.6 визначаються окремо. Для цього у таблиці в першої строки знаходять значення еквівалентної кількості а в першому стовпці - значення швидкості вітру – на перетинанні цих параметрів знаходять глибину зони (рисунок 4.4).
При відсутності в таблиці точного значення еквівалентної кількості НХР величину глибини знаходять інтерполюванням. Наприклад, у первинну хмару перейшло 6.8 тон НХР. Швидкість вітру 4м/с. Визначити глибину ЗХЗ.
В таблиці 4.6 глибини приведені для еквівалентної кількості НХР 5 і 10 тон. Для швидкості повітря 4м/с глибина для 5тон дорівнює 4.36 км. Глибина для 10 т. в таблиці – 6.46 км. Тоді глибина для 6.8 т. буде:
Г6.8 = 4.36 + (6.46 – 4.36)/(10 – 5) *(6.46 – 5) = 5.316 км.