4.3 Визначення тривалості дії нхр
Тривалість вражаючої дії НХР визначається часом її випаровування з підстильній поверхні (з площі розливу).
Час випаровування НХР з площі розливу визначається за формулою:
Приклад за завданням: Визначити тривалість вражаючої дії НХР – рідкого хлору, який розлито на території підприємства. Температура повітря – 150С, швидкість вітру - 1.5 м/с
Розв’язування: Оскільки хлор розлито на території підприємства, то приймаємо товщину шару рідини рівною 0.05 м. Тривалість вражаючої дії
=
(0.05 * 1.338)/ (0.18*0.8*1.17) = 0.4години, тобто за
даних метеоумов тривалість дії хлору
не перевищить 0.5 години.
4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
Час
підходу зараженого повітря до об’єкту
залежить від швидкості перенесення
хмари повітряним потоком:
,
де Х – відстань від джерела зараження до заданого об’єкта, км;
V – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (визначається за таблицею 4.8).
4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
Можливі втрати робітників і службовців визначаються з використанням даних таблиці 4.4 залежно від умов перебування (в будівлях або на відкритій місцевості) і забезпеченості їх засобами індивідуального захисту.
Таблиця 4.4 - Можливі втрати працівників, службовців і населення від СДОР в осередках ураження (Р), %
|
Умови перебування людей |
Без протигазів |
Забезпеченість людей протигазами, % | ||||||||
|
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 | ||
|
На відкритій місцевості |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
70 |
35 |
25 |
18 |
10 |
|
В простих укріпленнях, будинку |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
Час перебування людей у засобах індивідуального захисту залежить від температури зовнішнього повітря і визначається за таблицею 4.11
4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
Оцінка хімічної обстановки може бути використана для дострокового
(оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно – територіальних одиниць.
Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
При цьому можуть вирішуватися завдання:
Визначення масштабів зон можливого хімічного забруднення.
Визначення втрат населення, яке може опинитися в зонах можливого хімічного забруднення.
Північ
Захід
ХЛОР–
35 т
Схід
Південь
Рисунок 4.7 - Схема нанесення зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні
Для довгострокового прогнозування використовуються такі дані:
а) Загальна кількість СДОР на об'єктах і данні про розміщення їх запасів в ємностях і технологічних трубопроводах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР “вільно“.
б) Кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших об’єктів. У цьому разі приймається розлив НХР “ у піддон “ або “ вільно “ у залежності від умов зберігання НХР.
в) Метеорологічні дані: інверсія, швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря +20С, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 0.
г) Середня щільність населення в даній місцевості.
д) Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) SЗМХЗ = 3.14 Г 2.
е) Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) SПЗХЗ = 0.11 Г 2.
ж) Ступень заповнення ємностей приймається 70% від паспортного об’єму ємності.
з) Ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю.
и) При аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300 – 500 т).
к) Заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.
Приклад за завданням: Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для наступних умов.
На хімічно небезпечному підприємстві, яке розташоване на відстані 9 км. від населеного пункту, міститься 2 ємності по 50 і 100т. хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2.3м.
Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 4 км., ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 18 кв.км., у ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймаються лише такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с., температура повітря + 200 С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600.
Розв’язування: Для оперативного планування розрахунки виконують за максимальним об’ємом одиничної ємності. Глибина зони для 100 т. хлору дорівнює 82.2 км.(у окр..таблицах
1. З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2.3 м. коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2.4 (за таблицею ), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становіть:
Г = 82.2/ 2.4 = 34.25 км.
2. Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить:
ШПЗХЗ = 0.3 * 34.25 0.6 = 2.5 км.
3. Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить. SПЗХЗ = 2.5*4 = 10 км2
4. Площа населеного пункту складає 18 кв.км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становіть 10 * 100/18 = 55.6 %.
5. Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює: 12000* 55.6 / 100 = 6672 особи.
6. Можливі втрати населення у випадку аварії розподіляються:
легкі – до (6672 * 25/100) = 1668 осіб.
середньої важкості – до (6672 * 40/ 100) = 2669 осіб.
зі смертельними наслідками – до (6672 * 35/100) = 2335 осіб.
7. Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру1 м/с.(швидкість переносу хмари за таблицею 5.10 – 5 км/год.) становить 9/5 = 1.8 годин.
8. Для оперативного прогнозування приймається = 360 0
9. Площа ЗМХЗ для оперативного прогнозування:
SЗМХЗ = 3.14 * 34.252 = 3683.42 км2
10. Площа ПЗХЗ для оперативного прогнозування:
SПЗХЗ = 0.11 * 34.252 = 129.04км2
.7 Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.
Для аварійного прогнозування масштабів зараження безпосередньо після аварії використовують таки дані:
Загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на якій виникла аварія.
Характер розливу НХР на підстильній поверхні (“вільно“ або “у піддон“).
Висота обвалування (піддону).
Реальні метеорологічні умови: температура повітря(0 С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступень вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, ізотермія, конвекція).
Середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР.
Площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) .
Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ).
Прогнозування здійснюється на термін не більший ніж 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.
північ
Аміак 20т захід
схід
південь
Рисунок
4.8
- Схема нанесення зон хімічного
забруднення при аварійному прогнозуванні.
Напрямок вітру – західний, швидкість
– 2 м/с.
При аварійному прогнозуванні виконуються практично усі можливі завдання по оцінці хімічної обстановки.
Приклад за завданням: Внаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилося 10 тонн хлору. Швидкість вітру 2 м/с., інверсія. Температура повітря +200 С. Здійснити аварійне прогнозування.
Рішення: для швидкості вітру 2 м/с. і інверсії швидкість переносу хмари дорівнює 10 км/год. Коефіцієнт кутового розміру зони забруднення g = 90
- Глибина розповсюдження хмари дорівнює 11.3 км.
-
Термін дії джерела забруднення для
хлору:
= 0.05*1.553/ 0.052*1*1.33 = 1.123 год.
- Площа ЗМХЗ дорівнює: SЗМХЗ = 8.72 * 11.32 * 90 = 100.21 км2
- Площа ПЗХЗ дорівнює: SПЗХЗ = 0.081 * 11.32 4 0.2 = 13.648 км2
- Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення:
ШПЗХЗ = 0.3 * 11.3 0.6 = 1.29 км.
Таблиця 44 – Основні фізико – хімічні властивості НХР
|
Найменування НХР |
Фізико – хімічні властивості |
Токсичні властивості |
Дегазуючи речовини і розчини | |||||
|
Агрегатний стан |
Температура кипіння, 0 С |
Щільністьг/см3 |
Показники вражаючої дії |
ГДК, мг/л |
Уражаюча дія | |||
|
Конц., мг /л |
експозиція | |||||||
|
аміак |
Безбарвний газ |
-33 |
0.68 |
Розчінюється в воді, ефірі. Вибухо – небезпечний при 15 – 28%. Збуджує нервову систему. |
0.05 |
0.2 |
360 |
вода |
|
А |
Безбарвна рідина, яка димить на повітрі |
84 |
1.5 |
Сильний окислювач. Підпалює тирсу, солому. Зі спиртом, скипидаром вибухає. Викликає опіки. |
- |
0.005 |
30 |
Вода, луги |
|
Бензол |
Безбарвна рідина |
80 |
0.88 |
Поражає органи дихання, розчинюється в спирті, ефірі, сам розчиняє гуму, смолу. Вибухонебезпечна концентрація 1.5 – 8 % в повітрі. |
0.5 |
10 - 15 |
20 |
Спалю- вання |
|
Нітро-бензол |
Жовтувата рідина |
210 |
1.2 |
Горить без вибуху. Суміш з повітрям(1.8 %) вибухає. Діє як наркотик. Поражає органи дихання. |
0.2 |
Невідомі |
Спалю-вання | |
|
Гідра-зин |
Жовтувата рідина |
10.5 |
1.01 |
Сильний відновник, суміш з киснем - вибухонебезпечна. Поражає легені, печінку, викликає судороги. |
0.01 |
0.4 |
240 |
Вода |
|
Гептил (йодистий) |
Рідина |
203 |
1.4 |
В воді розчиняється мало, при нагріванні – розкладається. Викликає запалення легенів. |
- |
0.8 |
120 |
Луги, спалювання |
|
Соляна кислота |
Розчин хлористого водню, жовтого кольору. |
- 85 |
1.2 |
Р
Продовження
таблиці 4.4 |
- |
0.64 |
30 |
Вода, луги |
|
Муравьїна кислота |
Безбарвна рідина |
100.8 |
1.2 |
Сильний відновник. Пари з повітрям вибухають. Викликає кашель, запалення легенів. |
0.3 |
0.5 |
3 |
Вода, луги |
|
Сірча-ний ангідрид |
Безбарвний газ |
- 10 |
4 |
Діє як роздражаюча, отруйна речовина. |
- |
0.1 – 0.5 |
30 - 60 |
Гашене вапно, аміак, луги |
|
Сірко-вуглец |
Безбарвна рідина |
46.3 |
1.26 |
Вибухонебезпечний при концентрації в повітрі 1.25 – 60 %. Викликає опіки шкіри і отруєння. Можливі смертельні ураження. |
- |
1.5 – 1.6 |
90 |
Сірчаний натрій або калій |
|
С |
Масляниста безбарвна речовина |
330 |
1.8 |
Сильний окислювач. Викликає опіки, кашель, чхання, запалення легенів. |
- |
1.5 – 1.6 |
90 |
Вода. луги |
|
Синильна кислота |
Безбарвна рідина |
25.7 |
0.7 |
Швидкодіюча отруйна речовина. Викликає слабкість, головний біль, втрату свідомості. |
- |
0.02 – 0.04 |
30 |
Луги, аміак, формалін в приміщенні |
|
Оцетна кислота |
Рідина |
118.7 |
1.04 |
Концентрована викликає опіки, роздратування органів дихання. |
- |
2.3 |
30 |
Вода, луги |
|
Фосген |
Газ |
8.2 |
1.42 |
Отруйна речовина задушливої дії. |
- |
0.01 |
60 |
Самодегазація |
|
Хлор |
Зеленувато –жовтий газ |
- 34 |
1.56 |
Викликає отік легенів, їх сильне ураження. |
- |
0.01 |
60 |
Лугові відходи, вода |
|
Хлорпік-рин |
Безбарвна, масляниста рідина |
13 |
1.2 |
Викликає роздратування очей, носоглотки, легенів |
- |
0.025 |
10 |
Аміачна вода, роз-чини лугів |
зотна
кислота
ірчана
кислота
Таблиця 4.5 - Допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон хімічного зараження
|
№№ пп |
Найменування СДОР |
Густина, т/м3 |
Темпе-ратура кипіння С |
Порого-ва токсо-доза |
Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
|
Газ |
Ріди-на |
К1 |
К2 |
К3 |
К7 для температур, С | ||||||||
|
-40 |
-20 |
0 |
20 |
40 | |||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
Акролеїн |
– |
0,839 |
52,7 |
0,8 |
0 |
0,013 |
0,75 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
2,2 |
|
2 |
Аміак: зберігання під тиском |
0,0008 |
0,681 |
-33,42 |
15 |
0,18 |
0,025 |
0,04 |
0/0,9 |
0,3/1 |
0,5/1 |
1/1 |
1,4/1 |
|
Аміак: ізотермічне зберігання |
– |
0,681 |
-33,42 |
15 |
0,01 |
0,025 |
0,04 |
0/0,9 |
1/1 |
1/1 |
1/1 |
1/1 | |
|
3 |
Ацетонітрил |
– |
0,768 |
81,6 |
21,6 |
0 |
0,004 |
0,028 |
0,02 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,0 |
|
4 |
Ацетонціангідрін |
– |
0,932 |
120 |
1,9 |
0 |
0,02 |
0,316 |
0 |
0 |
0,3 |
1 |
1,5 |
|
5 |
Водень миш’яковистий |
0,0085 |
1,64 |
62,47 |
0,2 |
0,17 |
0,54 |
0,857 |
0,3/0,1 |
0,5/0,1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
|
6 |
Водень фтористий |
– |
0,989 |
19,52 |
4 |
0 |
0,028 |
0,15 |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
1 |
1 |
|
7 |
Водень хлористий |
0,0016 |
1,191 |
85,1 |
2 |
0,28 |
0,037 |
0,3 |
0,64/1 |
0,6/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
|
8 |
Водень бромистий |
– |
1,49 |
66,77 |
2,4 |
0,13 |
0,055 |
6 |
0,2/1 |
0,5/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
|
9 |
Водень ціаністий |
0,0036 |
0,687 |
25,7 |
0,2 |
0 |
0,26 |
3 |
0 |
0 |
0,4 |
1 |
1,3 |
|
10 |
Діметиламін |
– |
0,68 |
6,9 |
1,2 |
0,06 |
0,041 |
0,5 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,8 |
1/1 |
2,5/1 |
|
11 |
Метиламін |
0,002 |
0,699 |
6,5 |
1,2 |
0,13 |
0,034 |
0,5 |
0/0,3 |
0/0,7 |
0,5/1 |
1/1 |
2,5/1 |
|
12 |
Метил бромистий |
0.0014 |
1.732 |
3.6 |
1.2 |
0.04 |
0.039 |
0.5 |
0/0.2 |
0/0.4 |
0/0.9 |
1/1 |
2.3/1 |
|
13 |
Метил хлористий |
- |
0.983 |
23.76 |
198 |
0.125 |
0.044 |
0.056 |
0/0.5 |
0.1/0 |
0.6/1 |
1/1 |
1.5/1 |
|
14 |
Метилакрилат |
0,0023 |
0,953 |
80,2 |
6 |
0 |
0,005 |
0,025 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
3,1 |
|
15 |
Метилмеркаптан |
– |
0,876 |
5,95 |
1,7 |
0,05 |
0,043 |
0,353 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,8 |
1/1 |
24/1 |
Продовження
таблиці 4.5
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
16 |
Метил акрилової кислоти |
– |
0,806 |
77,3 |
0,75 |
0 |
0,007 |
0,8 |
0,04 |
0,1 |
0,4 |
1 |
2,4 |
|
17 |
Окис азоту |
– |
1,491 |
21 |
1,5 |
0 |
0,04 |
0,4 |
0 |
0 |
0,4 |
1 |
1 |
|
18 |
Окис етилену |
– |
0,882 |
10,7 |
2,2 |
0,05 |
0,041 |
0,27 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,7 |
1/1 |
3,2/1 |
|
19 |
Сірчаний ангідрид |
0,0029 |
1,462 |
10,1 |
1,8 |
0,11 |
0,049 |
0,333 |
0/0,2 |
0/0,5 |
0,3/1 |
1/1 |
1,1/1 |
|
20 |
Сірководень |
0,0015 |
0,964 |
60,35 |
16,1 |
0,27 |
0,042 |
0,036 |
0,3/1 |
0,5/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
|
21 |
Сірчаний вуглець |
– |
1,263 |
46,2 |
45 |
0 |
0,021 |
0,013 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
2,1 |
|
22 |
Соляна кислота (концентр.) |
– |
1,198 |
– |
2 |
0 |
0,021 |
0,3 |
0 |
0,1 |
0,3 |
1 |
1,6 |
|
23 |
Триметиламін |
– |
0,671 |
2,9 |
6 |
0,07 |
0,047 |
0,1 |
0/0,1 |
0/0,4 |
0/0,9 |
1/1 |
2,2/1 |
|
24 |
Формальдегід |
– |
0,815 |
19 |
0,6 |
0,19 |
0,034 |
1 |
0/0,4 |
0/1 |
0,5/1 |
1/1 |
1,5/1 |
|
25 |
Фосген |
0,0035 |
1,432 |
8,2 |
0,6 |
0,05 |
0,061 |
1 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,7 |
1/1 |
2,7/1 |
|
26 |
Фтор |
0,0017 |
1,512 |
188,2 |
0,2 |
0,95 |
0,038 |
3 |
0,7/1 |
0,8/1 |
0,9/1 |
1/1 |
11/1 |
|
27 |
Фосфор трьоххлористий |
– |
1,57 |
75,3 |
3 |
0 |
0,01 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
2,3 |
|
28 |
Фосфору хлороокис |
– |
1,675 |
107,2 |
0,06 |
0 |
0,003 |
10 |
0,05 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,6 |
|
29 |
Хлор |
0,0032 |
1,338 |
–34,1 |
0,6 |
0,18 |
0,052 |
1 |
0/0,9 |
0,9/1 |
0,6/1 |
1/1 |
4,4/1 |
|
30 |
Хлорпікрин |
– |
1,658 |
112,3 |
0,02 |
0 |
0,002 |
30 |
0/0,3 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,9 |
|
31 |
Хлорціан |
0,0021 |
1,22 |
12,6 |
0,75 |
0,04 |
0,048 |
0,8 |
0/0 |
0/0 |
0/0,6 |
1/1 |
3,9/1 |
|
32 |
Етиленамін |
– |
0,883 |
56 |
4,8 |
0 |
0,009 |
0,125 |
0,05 |
0,1 |
0,4 |
1 |
2,2 |
|
33 |
Етиленсульфід |
– |
1,005 |
55 |
0,1 |
0 |
0,013 |
6 |
0,05 |
0,1 |
0,4 |
1 |
2,2 |
|
34 |
Етилмеркаптан |
– |
0,839 |
35 |
2,2 |
0 |
0,028 |
0,27 |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
1 |
1,7 |
Таблиця 4.6 - Глибина зон можливого зараження СДОР, км
|
Швидкість вітру м/с |
Еквівалентна кількість СДОР | |||||||||||||||
|
0,01 |
0,05 |
0,10 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
500 |
1000 | |
|
1 |
0,38 |
0,85 |
1,25 |
3,16 |
4,75 |
9,18 |
12,5 |
19,2 |
29,5 |
38,1 |
52,6 |
65,2 |
81,9 |
166 |
231 |
363,0 |
|
2 |
0,26 |
0,59 |
0,84 |
1,92 |
2,84 |
5,35 |
7,20 |
10,8 |
16,4 |
21,0 |
28,7 |
35,3 |
44,0 |
87,7 |
121 |
189,0 |
|
3 |
0,22 |
0,48 |
0,68 |
1,53 |
2,17 |
3,99 |
5,34 |
7,96 |
11,9 |
15,1 |
20,5 |
25,2 |
31,3 |
61,4 |
84,5 |
130,0 |
|
4 |
0,19 |
0,42 |
0,59 |
1,33 |
1,88 |
3,28 |
4,36 |
6,46 |
9,62 |
12,1 |
16,4 |
20,0 |
24,8 |
48,1 |
65,9 |
101,0 |
|
5 |
0,17 |
0,38 |
0,53 |
1,19 |
1,68 |
2,91 |
3,75 |
5,53 |
8,19 |
10,3 |
13,8 |
16,8 |
20,8 |
40,1 |
54,6 |
83,60 |
|
6 |
0,15 |
0,34 |
0,48 |
1,09 |
1,53 |
2,66 |
3,43 |
4,88 |
7,20 |
9,06 |
12,1 |
14,7 |
18,1 |
34,6 |
47,0 |
71,70 |
|
7 |
0,14 |
0,32 |
0,45 |
1,00 |
1,42 |
2,46 |
3,17 |
4,49 |
6,48 |
8,14 |
10,8 |
13,1 |
16,1 |
30,7 |
41,6 |
63,16 |
|
8 |
0,13 |
0,30 |
0,42 |
0,94 |
1,33 |
2,30 |
2,97 |
4,20 |
5,92 |
7,42 |
9,90 |
11,9 |
14,6 |
27,7 |
37,4 |
56,70 |
|
9 |
0,12 |
0,28 |
0,40 |
0,88 |
1,25 |
2,17 |
2,80 |
3,96 |
5,60 |
6,86 |
9,12 |
11,0 |
13,5 |
25,3 |
34,2 |
51,60 |
|
10 |
0,12 |
0,26 |
0,38 |
0,84 |
1,19 |
2,06 |
2,66 |
3,76 |
5,31 |
6,50 |
8,50 |
10,2 |
12,5 |
23,4 |
31,6 |
47,53 |
|
1
|
0,11 |
0,25 |
0,36 |
0,80 |
1,13 |
1,96 |
2,53 |
3,58 |
5,06 |
6,20 |
8,01 |
9,61 |
11,7 |
21,9 |
29,4 |
44,15 |
|
12 |
0,11 |
0,24 |
0,34 |
0,76 |
1,08 |
1,88 |
2,42 |
3,43 |
4,85 |
5,94 |
7,67 |
9,09 |
11,0 |
20,5 |
27,6 |
41,30 |
|
13 |
0,10 |
0,23 |
0,33 |
0,74 |
1,04 |
1,80 |
2,37 |
3,29 |
4,66 |
5,70 |
7,37 |
8,72 |
10,4 |
19,4 |
26,0 |
38,90 |
|
14 |
0,10 |
0,22 |
0,32 |
0,71 |
1,00 |
1,74 |
2,24 |
3,17 |
4,49 |
5,50 |
7,10 |
8,40 |
10,0 |
18,4 |
24,6 |
36,81 |
|
15 |
0,10 |
0,22 |
0,31 |
0,69 |
0,97 |
1,68 |
2,17 |
3,03 |
4,34 |
5,31 |
6,86 |
8,11 |
9,70 |
17,6 |
23,5 |
34,98 |
Примітка: 1 При швидкості вітру >15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с.
2 При швидкості вітру <1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 1 м/c.
Таблиця 4.7 - Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкість вітру
|
Швидкість вітру м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
|
К4 |
1,00 |
1,33 |
1,67 |
2,00 |
2,34 |
2,67 |
3,00 |
3,34 |
3,67 |
4,00 |
5,08 |
Таблиця 4.8 - Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
|
Швидкість вітру м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 | |
|
Швидкість перенесення км/г |
Інверсія |
5 |
10 |
16 |
21 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Ізотермія |
6 |
12 |
18 |
21 |
29 |
35 |
41 |
47 |
53 |
59 |
65 |
71 |
76 |
82 |
88 | |
|
Конвекція |
7 |
4 |
21 |
28 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– | |
Примітка: Орієнтовна структура втрати людей в осередках ураження складає: в легкому ступені – 25%, в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не менше ніж на 2-3 тижні і з потребою госпіталізації) – 40%, зі смертельними випадками – 35%.
Таблиця 4.9 - Значення коефіцієнта К6 в залежності від часу після початку аварії
|
Час, після початку аварії, г |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
К6 |
1 |
1,74 |
2,41 |
3,03 |
Примітка: При часі, після початку аварії N>4 годин значення коефіцієнта К6=N0,8
Таблиця 4.10 - Граничне значення глибин переносу повітряних мас за 4 год. при різних швидкостях вітру, км
|
Стан приземного шару атмосфери |
Швидкість вітру, м/с | ||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 | |
|
Інверсія |
20 |
40 |
64 |
84 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
|
Ізометрія |
24 |
48 |
72 |
96 |
116 |
140 |
164 |
188 |
212 |
236 |
260 |
304 |
352 |
284 |
328 |
|
Конвенція |
28 |
56 |
84 |
112 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Примітка: При часі після початку аварії N > 4 год. значення глибин, які одержані за таблицею 4.6 порівнюються з гранично можливими значеннями переносу повітряних мас ГП, які визначені за формулою: ГП = N V , де V – швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря в залежності від швидкості вітру і ступені вертикальної стійкості повітря (таблиця 4.8)
Таблиця 4.11 - Допустимий час перебування людей в засобах захисту шкіри
|
Температура повітря, С |
+30 і вище |
25 – 29 |
20 – 24 |
15 – 19 |
+15 і нижче |
|
Час перебування, год. |
0,3 |
0,5 |
0,8 |
2 |
3 |