- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
Для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:
1) горючі (займисті) гази, у тому числі:
горючі (займисті) стиснуті гази;
горючі (займисті) зріджені гази під тиском;
горючі (займисті) кріогенне зріджені гази;
2) горючі рідини;
3) горючі рідини, перегріті під тиском.
Якщо рідина являє собою суміш горючих рідин, за температуру кипіння при атмосферному тиску береться температура википання половини маси рідини. Якщо даних про таку температуру немає, за температуру кипіння береться температура на початку кипіння суміші (фракції).
4) вибухові речовини:
- речовини або суміші речовин, які, згораючи в режимі детонації, утворюють ударну хвилю в повітрі;
- речовини або суміші речовин, екзотермічні реакції з якими у режимі детонації, дефлаграції або теплового вибуху в оболонці призводять до руйнування цієї оболонки з утворенням ударної хвилі в повітрі та розкиданням уламків.
Вибухові речовини поділяють на ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні.
Ініціюючі (первинні) вибухові речовини - речовини, які під впливом теплових або механічних зовнішніх факторів здатні до швидкого хімічного перетворення з виділенням тепла і газоподібних продуктів.
Бризантні (вторинні) вибухові речовини - речовини, які під впливом ініціюючих вибухових речовин або значних теплових чи механічних зовнішніх факторів здатні до хімічного перетворення з виділенням тепла і газоподібних продуктів.
Піротехнічні суміші - композиції на основі окислювача та горючої речовини з різними функціональними домішками, що здатні під впливом ініціюючих вибухових речовин або під значним впливом зовнішніх факторів до екзотермічних реакцій із світловим, тепловим, звуковим, реактивним або димовим (зокрема сльозогінним) ефектом;
5) речовини-окисники - речовини 5 класу небезпеки, у тому числі:
- речовини, які підтримують горіння, викликають та/або сприяють спалахуванню інших речовин у результаті екзотермічної окисно-відновної реакції, температура розкладання яких не перевищує 65 град. С, та/або час горіння суміші окисника яких з органічною речовиною (дубовою тирсою) не перевищує часу горіння еталонного окисника з дубовою тирсою (наприклад перманганат калію, бромат калію, перхлорат калію тощо);
- органічні пероксиди (речовини з двовалентною структурою кисню, які можуть вважатися похідними пероксиду водню).
До цієї категорії відносяться речовини, які підтримують процес горіння (наприклад кисень, озон, оксиди азоту та інші речовини в зрідженому стані);
6) високотоксичні та токсичні речовини - речовини, які мають властивості, зазначені в таблиці.
Таблиця 1.1 – Характеристики високотоксичних і токсичних речовин
Клас речовини |
ГДК у повітрі робочої зони, міліграмів на 1 куб. метр |
Середня смертельна доза LD(50) при потраплянні в шлунок, мілігр. на1 кг ваги тіла |
Середня смертельна доза (LD(50) при впливі на шкіру, міліграмів на 1 кг ваги тіла |
Середня смертельна концентрація (LD(50) у повітрі міліграмів на 1 куб. метр |
Дискримінуюча доза міліграмів на на 1 кг ваги тіла |
1 клас -високотоксична |
менш як 0,1 |
менш як 15 |
менш як 100 |
менш як 500
|
менш як 5 |
11 клас - токсична |
0,1-1 |
15-150 |
100-500 |
500-5000 |
5 |
7) речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів)
Таблиця 1.2 – Характеристики речовин високотоксичних для водних організмів
Смертельна концентрація (LC(50), при впливі на рибу протягом 96 годин, міліграмів на 1 літр |
Ефективна концентрація EC(50) при впливі на дафнії протягом48 годин, міліграмів на1 літр |
Інгібуюча концентрація (IC(50) при впливі на водорості протягом72 годин, міліграмів на1 літр |
не більш як 10 |
не більш як 10 |
не більш як 10 |