- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
Приклад за завданням: О 10 год.00 хв. 5.10 ц.р. виникла аварія на N-й АЕС. Тип реактору – РВПК – 1000, кількість аварійних реакторів – 1, час аварії - 10.00, 5.04 ц.р., вихід активності - 30 %. Швидкість вітру - 4 м/с, напрямок вітру – 2700, хмарність - середня. Особовий склад сил ЦО має подолати ЗМЗ на відстані 60 км від аварійного реактора при швидкості 40 км/год. Кут маршруту руху () по відношенню до вісі сліду – 600. Початок подолання – 14 год.00 хв. Визначити, яку дозу отримає особовий склад при подоланні зон зараження.
Розв’язування:
Визначаємо час початку подолання вісі сліду: t под.= 14.00 – 10.00 = 4 год.
Визначаємо час формування сліду (tФ) ЗМЗ на маршруті руху: TФ = 3 год.
3. Визначаємо коефіцієнт, який враховує кут маршруту руху відносно вісі сліду хмари (Кt у спец. Табл..): Кt = 0,79
4. Визначаємо коефіцієнт (Ки), що враховує швидкість руху під час подолання сліду: Ки = 20/40 = 0,5
5. Визначаємо коефіцієнт (Кw), що враховує потужність енергоблоку та частку активності, що викинута під час аварії: Кw = 10 –4.п. w . h = 10 –4.1.1000.30 = 3
6. Визначаємо табличні значення дози випромінювання при подоланні сліду: Дпод. = 60,1 мрад
7. Розраховуємо дозу опромінення при подоланні особовим складом сил ЦО сліду радіоактивної хмари:
Доп = (Дпод. * Кt * Ки * Кw * )/Кпос. = (60,1 * 0,78 * 0,5 * 3)/2 = 36,16 мрад
3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
При вирішенні цього завдання за таблицями визначають розміри зон зараження та положення об’єкту відносно зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або Г) знаходиться об’єкт та розраховують умовну величину – дозу зони за формулою: Д ЗОНИ.= ДЗАД*К ПОСЛ.* К ЗОНИ
Д ЗОНИ. - це така доза, що могла би отримати людина при находженні її у середини зони при відкритому розташуванні. Далі за таблицями визначають час початку перебування.
Приклад за завданням: Особовий склад сил ЦО має виконати роботи на внутрішній межі зони Б. Термін виконання робіт (Троб.) – 9 год., умови перебування в зоні – триповерхові виробничі будинки, задана доза опромінення (Дзад) – 2 рад. Визначити можливий час початку робіт на об’єкті.
Розв’язування:
Розрахуємо дозу опромінення, яку можна отримати всередині зони при відкритому розташуванні - Д ЗОНИ.= ДЗАД*К ПОСЛ.* К ЗОНИ = 2 * 6/ 3.2 = 3.75рад.
де коефіцієнт зони- К зони = 1/3.2 визначаємо за таблицями 3.12 – 3.16
2. За таблицею 3.13для зони Б у стовпці тривалості перебування 9 годин знаходимо значення дози, рівне або близьке розрахованому по пункту 1- це 4,21 і 3,06. Значенню Д ЗОНИ = 4,21 рад відповідає час початку опромінення – 5 діб, а значенню Д ЗОНИ = 3,06 рад – час початку 10 діб. Інтерполюванням знаходимо час початку опромінення – 7 діб.
Рисунок 3.3 - Визначення часу початку перебування в зоні зараження
3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
Як і при визначенні часу початку опромінення в цьому завданні за таблицями визначають розміри зон зараження та положення об’єкту відносно зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або Г) знаходиться об’єкт та розраховують умовну величину – дозу зони. Це така доза, що могла би отримати людина при находженні її у середини зони при відкритому розташуванні. Далі за таблицями визначають тривалість перебування.
Приклад за завданням: На Х – ой АЕС в 3.00 виникла аварія на енергоблоці ВВЕР – 1000. Вихід активності з реактора 10%. Швидкість вітру 3,1 м/с., хмарність – суцільна. Визначити тривалість роботи обслуговуючого персоналу об’єкта, якщо відстань об’єкту від АЕС - 30 км., прибуття зміни на об’єкт о 8.00, можлива доза за час роботи – 0,5 рад. Умови роботи на об’єкті – робота на відкритої місцевості.
Розв’язування: Для виявлення розмірів зон зараження за таблицями визначаємо: категорія стійкості атмосфери – інверсія, швидкість переносу – 10м/с., час формування сліду – 0.8 години.
Таблиця 3.3 – Розміри зон зараження
-
Розміри зон
Зони зараження
М
А
Б
В
Г
довжина/ширина
73/2,1
-
-
-
-
виходячи з відстані об’єкту до місця аварії, визначаємо положення його відносно зон радіоактивного забруднення – об’єкт всередині зони м. Розраховуємо можливу дозу(Д ЗОНИ) в середині зони М:
Д ЗОНИ = Д ЗАД. * КПОС. * КЗОНИ = 0,5* 1* 1 = 0,5 рада.
Час початку робіт – 5 годин після аварії (8.00 – 3.00), час початку формування сліду – 0.8 години, тоді час початку опромінення – 5 годин.
За таблицею 3.12 визначаємо тривалість перебування в зоні – близько 1 доби.