- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
Приклад за завданням: Виявити радіаційну обстановку при аварії на реакторі РВПК– 1000. Час аварії 10.00, швидкість вітру – 4,2 м/с., хмарність середня, кількість зруйнованих реакторів – 1, вихід активності – невідомий.
Розв’язування :
Реально вимірюється рівень радіації (Хвим) на відстані 5 – 15 км від аварійного реактора. Припустимо о 15 год. 00 хв. (5 год. від часу аварії) на відстані 9 км потужність дози випромінювання склала 2,5 рад/годину.
Перерахуємо рівень радіації на одну годину після аварії. Зміна рівня радіації протягом часу, як і активності, підпорядковується експотенційному закону, тобто: Рt = Р1* (t/t0)- 0,4 , де значення (t/t0)- 0,4 в таблицях наводиться як коефіцієнт Кt. За таблицею 3.20 коефіцієнт Кt для 5 – х годин після аварії – Кt = 0.525
Тоді рівень радіації на одну годину:
Р1 = Рt / Кt = 2,5 / 0.525 = 4,76 рад/ годину.
За таблицею 3.4 ступінь вертикальної стійкості атмосфери – ізотермія.
Швидкість перенесення переднього фронту за таблицею 3.6 – 5 м/с.
За таблицями визначаємо потужність дози випромінювання, що прогнозується на 1 год. після аварії в точці виміру рівня радіації. У нашому випадку на відстані 9 км. при виході активності 10% потужність дози склала би 3.1 Р/год., а при виході активності 30% - 6,5 Р/год. Інтерполюванням знаходимо реальний вихід активності:
h = 10 + (30 – 10)/(6,5 – 3,1) * (4,76 – 3,1) = 19,71 %
За таблицею 3.8 визначаємо розміри ЗМЗ методом інтерполяції.
На прикладі зони М( вихід активності – 19,71%) :
Довжина (LМ) =270+ (418 - 270)/(30-10).9,71 = 341,85 км
Ширина (ШМ) = 18,2 + (31,5- 18,2)/(30-10). 9,71 = 24,66 км
Площа (SМ) = 3860 + (10300 - 3860)/(30-10) *9,71 = 7002,72 км2
3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
При вирішенні цього завдання за таблицями визначають розміри зон зараження та положення об’єкту відносно зон – тобто, в якої зоні(М,А,Б,В або Г) знаходиться об’єкт. Далі за таблицями визначають дозу зони - це така доза, яку могла би отримати людина при находженні її у середини зони при відкритому розташуванні. у кінці розраховують реальну дозу опромінення за формулою:
ДОПР. = ДЗОНИ * КЗОНИ / КПОС.
Рисунок 3.2 - Схема визначення ДЗОНИ за таблицями 2.16 – 2.20
Приклад за завданням: Визначити дозу, яку отримає особовий склад формування ЦО при роботі в зоні можливого зараження. Час аварії 4.00, початок робіт на об’єкті – 7.00, тривалість – 12 годин, умови робіт – люди будуть працювати в одноповерхових виробничих будинках.
Зруйнований на АЕС реактор РВПК – один, вихід активності 30%, відстань від об’єкту до місця аварії – 25 км. Метеоумови – швидкість вітру – 6,1 м/с., хмарність – суцільна.
Розв’язування:
1. Визначаємо: категорія стійкості атмосфери – ізотермія, швидкість переносу переднього фронту хмари повітря – 10м/с, час формування сліду на об’єкті – 0.65 год.
Таблиця 3.2 – Розміри зон забруднення
Розміри зон |
Зони забруднення | ||||
М |
А |
Б |
В |
Г | |
Довжина |
482 |
135 |
25 |
12 |
- |
Ширина |
285 |
5,99 |
2.02 |
1,02 |
- |
Площа |
10700 |
635 |
20 |
10.6 |
- |
2. Визначаємо положення об’єкта відносно зон забруднення - об’єкт розташований на дальній межі зони Б.
3. Так як час формування сліду радіоактивної хмари на об’єкті – 0,65 години, а час початку робіт – 3 години (7.00 – 4.00), то час початку опромінення – 3 години після аварії.
4. За таблицею 3.14 Д ЗОНИ. = 16.3 рад
5. Д ОПР. = 16.3 / (3,2* 7) = 0.73рад.(тут – у знаменнику 7 - коефіцієнт послаблення для одноповерхових виробничих будівель, 3,2 - коефіцієнт зони для дальньої межі)