- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
Практичне заняття №5
Оцінка інженерної обстановки при надзвичайних ситуаціях природного характеру
5.1 Короткі теоретичні відомості
5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
5.1 Короткі теоретичні відомості
При надзвичайних ситуаціях техногенного і природного походження наслідком їх протікання є руйнування будинків та споруд, що у подальшому супроводжується пошкодженням обладнання і комунікацій та загибеллю людей. За ступенем руйнування і кількістю загиблих встановлюється категорія аварій і рівень надзвичайної ситуації.
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, обсяги і терміни проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обсяги заходів по відновленню життєдіяльності населення також залежать від ступеня руйнування будинків, споруд, об’єктів і загалом від стану ураження міст та населених пунктів.
Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів: повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх проведення.
Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків , включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають 70% вартості основних виробничих фондів, подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.
Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів , можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій.
Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничих фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.
Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничих фондів. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
Виникаюча при надзвичайних ситуаціях обстановка, яка характеризується руйнуванням об’єкту, і складає інженерну обстановку, яку потрібно оцінювати і враховувати.
Оцінка інженерної обстановки включає:
Визначення масштабів і ступеню руйнування елементів і об’єкту загалом (ступеню руйнування будинків і споруд, комунально – енергетичних і технологічних мереж, у тому числі і захисних споруд для укриття виробничого персоналу; визначення розмірів зон завалів, обсягів і трудомісткість інженерних робіт, можливостей об’єктових і приданих формувань по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і в інших випадках.
Аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом, а також на життєдіяльність населення;
Висновки про стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом у надзвичайних ситуаціях і рекомендації по її підвищенню, пропозиції по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню виробництва.
Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки в надзвичайних ситуаціях є:
- данні про найімовірніші НС та їх характеристики;
- характеристики інженерно – технічного і житлового комплексу міста і об’єктів, характеристики захисних споруд та інше.
Послідовність оцінки інженерної обстановки на об’єкті, в місті, селі можна рекомендувати проводити наступним чином :
Спочатку визначають ступень руйнування окремих елементів об’єкта від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, підраховують кількість елементів, яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування загалом за об’єкт.
За кількістю елементів об’єкту (в %), які отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування визначають ступень ураження об’єкта (за таблицею 5. 1).
Таблиця 5.1 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст в залежності від характеру руйнування будинків і споруд
Ступінь ураження об’єкта, населеного пункту, міста
|
Характер руйнування будинків і споруд об’єктів господарської діяльності, в % | ||
Слабкі |
Середні |
Сильні і повні | |
Слабка - < 0.2 |
До 75 |
До 5 |
До 20 |
Середня – від 0.21 |
До 48 |
6 - 12 |
21 - 50 |
Сильна – від 0.51 |
- |
13 - 20 |
51 - 80 |
Повна - > 0.8 |
- |
- |
Більше 80 |
Визначають ступень руйнування населеного пункту – сіла, міста - за кількістю об’єктів (в %), яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування відповідно (за таблицею 5.2).
За ступенем ураження населеного пункту визначають втрати населення, а також потрібну кількість особового складу сил ЦО, техніки, яка необхідна для проведення аварійно – рятувальних робіт і кількість особового складу медичних формувань для надання медичної допомоги потерпілому населенню.
Таблиця 5.2 - Ступінь ураження міст в залежності від ступеню руйнування об’єктів господарської діяльності
Ступінь руйнування об’єктів, в % |
Ступінь ураження міста | |||||||||
0.1 |
0.2 |
0.3 |
0.4 |
0.5 |
0.6 |
0.7 |
0.8 |
0.9 |
1.0 | |
Повні і сильні |
8 |
16 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
85 |
90 |
Середні |
2 |
3 |
5 |
8 |
10 |
12 |
15 |
18 |
15 |
10 |