- •Цивільний захист
- •5.1 Короткі теоретичні відомості 93
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ 101
- •Передмова
- •Практичне заняття 1 Моніторинг та визначення рівня небезпек при нс
- •1.1.1 Приклади для визначення рівня надзвичайної ситуації
- •1.2 Ідентифікація потенційно небезпечних підприємств
- •1.3 Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки за наявності на об’єкті небезпечних речовин
- •1.3.1 Категорирование небезпечних речовин
- •1.3.2 Групи небезпечних речовин
- •1.3.3 Встановлення класу небезпеки потенційно небезпечного об’єкту
- •1.4 Практичне визначення класу об’єкту підвищеної небезпеки.
- •1.4.1 Коротка схема проведення ідентифікації пно
- •Практичне заняття 2 Практичні розрахунки пов’язані з вибухами та пожежами
- •2.1 Загальні відомості
- •2.2 Визначення надлишкового тиску та ступеню руйнування будівель та споруд при вибуху горючої речовини всередині приміщення
- •2.3 Вибухи горючої речовини ззовні приміщення (у відкритому просторі)
- •2.4 Визначення надлишкового тиску на певної відстані при вибуху вибухонебезпечної речовини у відкритому просторі
- •2.5 Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожеж
- •Практичне заняття 3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поняття про радіоактивність, іонізуючи випромінювання та їх характеристики
- •3.3 Оцінка прогнозованої радіаційної обстановки
- •Виявлення прогнозованої обстановки
- •3.3.2 Виявлення радіаційної обстановки при невідомому виході активності зі зруйнованого реактора
- •3.3.3 Визначення дози опромінення в зонах зараження
- •3.3.4 Визначення дози опромінення при подоланні зон радіоактивного зараження
- •3.3.5 Визначення часу початку перебування в зоні зараження
- •3.3.6 Визначення тривалості перебування в зонах зараження
- •3.3.6 Визначення втрат населення у залежності від отриманої дози опромінення
- •Практичне заняття 4 Оцінка хімічної обстановки
- •4.1 Загрози хімічної небезпеки
- •4.2 Визначення масштабів зон хімічного зараження
- •4.2.1 Визначення глибини зон хімічного зараження
- •Швидкість
- •4.2.2 Урахування впливу перешкод на шляху розповсюдження хмари забрудненого повітря
- •Населений
- •Населений
- •4.2.3 Визначення площі зони хімічного зараження
- •4.3 Визначення тривалості дії нхр
- •4.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до об’єкту
- •4.5 Визначення можливих втрат населення в районах хімічного зараження
- •4.6 Визначення часу перебування людей у засобах індивідуального захисту
- •4.7 Довгострокове (оперативне) прогнозування
- •Практичне заняття №5
- •5.2 Оцінка ступеню руйнування та розмірів зон руйнування при землетрусі
- •5.2.1 Визначення інтенсивності землетрусу в епіцентрі і на відстані від епіцентру
- •5.2.2 Визначення розміру і площі зон руйнувань в осередку землетрусу
- •5.2.3 Визначення ступеню руйнувань окремих будинків і споруд за землетрусу певної інтенсивності
- •5.3 Оцінка інженерної обстановки при повені
- •5.3.1 Визначення параметрів хвилі прориву при руйнуванні гребель водосховищ
- •5.4 Визначення ступеню ураження об’єкту і міста залежно від ступеню руйнувань будинків та споруд
- •5.5 Визначення втрат населення і потреби в медичних формуваннях для медичної допомоги ураженим, кількості особового складу формувань та техніки для проведення аварійно – рятувальних робіт
- •Практичне заняття №6 Оцінка стійкості роботи промислового підприємства за надзвичайних ситуацій
- •6.1 Загальні положення
- •6.2 Оцінка стійкості роботи об’єкту господарювання при дії надлишкового навантаження
- •6.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіоактивного зараження
- •6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
- •Рекомендована література
6.4 Оцінка стійкості об'єкта в умовах хімічного зараження.
Вплив хімічного зараження на виробничу діяльність об'єкта виявляється шляхом дії на людей, а також хімічного зараження поверхні обладнання, сировини, продукції виробництва небезпечними хімічними речовинами. Усе це може привести до поразки людей та необхідності проведення обеззаражування, тобто до зниження стійкості роботи підприємства.
Критерієм стійкості промислового об'єкта до дії хімічного зараження є гранично допустимі втрати робітників та службовців, при яких об'єкт ще не припиняє випуск готової продукції. Ця величина втрат є границею стійкості об'єкта до хімічного зараження (Вг).
Умови стійкості: якщо очікувані втрати (В) перевищують границю стійкості, тобто В>ВГ , об'єкт не стійкий до роботи в умовах хімічного зараження; якщо навпаки - стійкий.
Послідовність оцінки:
1. Розраховують можливі масштаби зон хімічного зараження і виявляють, чи попадає об'єкт у зону хімічного зараження.
2. Розраховують час початку зараження як час підходу хмари зараженого повітря до об’єкту - tпідх, хв.
3. Визначають тривалість вражаючої дії НХР у даних умовах(tур).
4. Визначають можливі втрати (В) робітників та службовців з урахуванням використання засобів колективного та індивідуального захисту.
Методика розрахунків наведених параметрів показана в матеріалах практичного заняття №4.
Якщо кількість виробничого персоналу, які зберегли працездатність, в змозі забезпечити роботу об'єкта і випуск продукції, то об'єкт вважається стійким до хімічного зараження .
У висновках з оцінки стійкості об'єкта зазначається:
- чи попадає об'єкт в зону хімічного зараження ;
- чи стійкий об'єкт до хімічного зараження ;
- доцільні способи захисту робітників та службовців.
Можливі заходи щодо підвищення стійкості об'єкта:
- будівництво захисних споруд (сховищ);
- накопичування та зберігання відповідних типів засобів індивідуального захисту;
- підготовка до проведення евакуаційних заходів у стислі терміни;
- навчання робітників та службовців діям за сигналами оповіщення, а також способам надання само- та взаємодопомоги.
Таблиця 6.6 - Потужність дози випромінювання на вісі зони зараження у залежності від типу реактора, виходу активності, швидкості вітру, СВСП і відстані від міста аварії на одну годину після аварії
Відстань від міста аварії, км |
Тип реактора – РВПК | ||
Вихід активності, % | |||
10 |
30 |
50 | |
Конвекція, швидкість 5 м/с. | |||
2 |
2.7 |
7.0 |
7.7 |
3 |
2.15 |
6.3 |
7.7 |
4 |
1.9 |
5.7 |
6.5 |
5 |
1.7 |
5.1 |
6.0 |
6 |
1.55 |
4.5 |
5.5 |
7 |
1.4 |
3.9 |
5.1 |
9 |
1.15 |
3.9 |
4.7 |
11 |
0.95 |
3.1 |
4.3 |
13 |
0.75 |
2.4 |
3.6 |
15 |
0.65 |
1.6 |
3.0 |
Ізотермія, швидкість 5 м/с. | |||
2 |
6.0 |
8.5 |
31 |
3 |
5.5 |
8.2 |
21.8 |
4 |
5.1 |
7.8 |
19.7 |
5 |
4.5 |
7.6 |
18.5 |
6 |
4.2 |
7.3 |
17.3 |
7 |
3.8 |
7.1 |
16.2 |
9 |
3.1 |
6.5 |
14.3 |
11 |
2.6 |
5.9 |
12.5 |
13 |
2.2 |
5.4 |
10.8 |
15 |
1.55 |
4.85 |
9.35 |
Ізотермія, швидкість 10 м/с | |||
2 |
6.85 |
8.25 |
8.5 |
3 |
6.5 |
7.85 |
8.1 |
4 |
6.15 |
7.3 |
7.7 |
5 |
5.8 |
6.8 |
7.4 |
6 |
5.6 |
6.5 |
7.1 |
7 |
5.3 |
6.1 |
6.7 |
9 |
4.7 |
5.35 |
6.2 |
11 |
4.2 |
4.65 |
5.6 |
13 |
3.8 |
3.9 |
5.1 |
15 |
3.45 |
3.35 |
4.6 |
Таблиця 6.7 - Коефіцієнти перерахунку потужності дози опромінювання на різний час після аварії
Т, год. |
Кт |
Т, год. |
Кт |
Т, год. |
Кт |
Т, год. |
Кт |
0.5 |
1.32 |
4.5 |
0.545 |
8.5 |
0.427 |
16 |
0.33 |
1 |
1 |
5 |
0.525 |
9 |
0.417 |
20 |
0.303 |
1.5 |
0.85 |
5.5 |
0.508 |
9.5 |
0.408 |
1доба |
0.282 |
2 |
0.76 |
6 |
0.49 |
10 |
0.4 |
2 |
0.213 |
2.5 |
0.7 |
6.5 |
0.474 |
10.5 |
0.39 |
3 |
0.182 |
3 |
0.645 |
7 |
0.465 |
11 |
0.385 |
4 |
0.162 |
3.5 |
0.61 |
7.5 |
0.447 |
11.5 |
0.377 |
5діб |
0.146 |
4 |
0.575 |
8 |
0.434 |
12 |
0.37 |
6діб |
0.137 |
Таблиця 6.8 – Значення коефіцієнту за розташуванням сховища - КР
№ пп |
Умови розміщення сховища |
КР |
1 |
Окремо розташоване сховище за межами забудови |
1 |
2 |
Окремо розташоване сховище в межах забудови |
2 |
3 |
Вбудоване в окремо розміщеному будинку сховище :
|
2 4 |
4 |
Вбудоване всередині виробничого комплексу або житлового кварталу сховище: - для стін, які виступають над поверхнею землі - для перекриттів |
4 8 |