- •1.Об'єкт, предмет, функції та завдання порівняльної педагогіки
- •Внутрішньопедагогічні та міжгалузеві зв'язкипорівняльної педагогіки
- •3. Методи порівняльно-педагогічних досліджень
- •4. Основні історичні періоди розвитку порівняльної педагогіки
- •5. Економічна ефективність освіти в розвинених країнах і країнах, що розвиваються
- •6. Якісні зміни соціального попиту на освіту
- •7 Політичні чинники розвитку освіти
- •8. Інтеграція в галузі освіти
- •9. Орієнтація на неперервну освіту
- •10. Проблема демократизації освіти
- •12. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу
- •14. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання
- •15. Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання
- •16. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
- •17. Основні напрями розвитку системи професійної освіти
- •18. Тенденції розвитку системи вищої освіти
- •26. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
- •27. Місце та роль приватних загальноосвітніх закладів в сучасних освітніх системах
- •28. Провідні напрями та стратегії педагогічної освіти
- •10. Освіта дорослих
- •30. Шляхи модернізації шкільної освіти на сучасному етапі
- •31. Професійна орієнтація учнів
- •32. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності
- •33. Провідні критерії диференціації навчання у зарубіжній школі
- •34. Особливості диференціації навчального процесу у школах сша, Великобританії, фрн, Франції, Японії, України
- •2.А. Особливості диференціації навчального процесу в школах сша
- •2.Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
- •2. В. Особливості диференціації навчального процесу в школах фрн
- •2.Г. Особливості диференціації навчального процесуу школах Франції
- •2.Д. Особливості диференціації навчального процесу у школах Японії
- •2. Е. Особливості диференціації навчального процесу в школах Україні
- •35. Стандарти в централізованих та децентралізованих освітніх системах
- •36. Характеристика моделей європейської школи п'ять освітніх моделей масової західної школи.
- •37. Основні причини виникнення та функції альтернативних шкіл
- •38. Розвиток альтернативних шкіл на рубежі хіх-хх століть та у 20-30-х роках XX століття
- •Вальдорфські школи
- •В) Альтернативні середні школи 20-30-х років
- •39. Альтернативні школи другої половини XX століття
- •40. Сучасні альтернативні школи в Україні і Росії
- •41. Комп'ютеризація навчання
- •42. Пріоритети виховання у провідних країнах світу
- •43. Співробітництво школи і сім'ї у провідних країнах світу
- •44. Особливості соціалізації особистості в сучасних освітніх системах
- •45. Виховання дисциплінованості
- •46. Полікультурне виховання
- •47. Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •48. Фізичне виховання
- •49. Самоврядування школярів
- •50. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти
31. Професійна орієнтація учнів
Загальна характеристика. Органічна частина диференціації шкільної освіти — орієнтація, яка передбачає:
• навчальну орієнтацію — розподіл учнів за різними напрямами загальної освіти;
• професійну орієнтацію — здобуття освіти для певної діяльності.
Профорієнтація пронизує навчальний процес і здійснюється на особливих заняттях.
У багатьох країнах профорієнтацією зайняті не тільки вчителі-предметники, а й радники з профорієнтації; поза навчальними закладами діє мережа профконсультацій для школярів та їхніх батьків. Велику зацікавленість у профорієнтації учнів виявляють підприємці.
У США профорієнтація надає можливість учням отримувати не лише інформацію про професії, а й допомогу при виборі майбутньої роботи. Школярі ознайомлюються з різними спеціальностями, беруть консультації у викладачів.
Істотну роль в профорієнтації відіграє психолого-педагогічна служба «Гайденс», яка діє на федеральному рівні й в окремих навчальних закладах. До цієї служби належать соціолог, психолог, викладач, юрист, лікар та інші працівники школи. Служба допомагає школяреві визначитися у навколишньому соціальному середовищі.
В інших країнах також значна увага приділяється профорієнтації учнів, наприклад:
• в Італії банк «Ощадні каси Ломбардії» організовує для 14 —15-річних школярів економічні ігри. Учасники ігор навчаються аналізувати виробництво: бюджет, кредитування, маркетинг; вони отримують знання про сучасні галузі промисловості. Переможці ігор стають власниками коштовних призів;
• у Великій Британії співробітництву шкіл і промисловців було покладено початок завдяки проектові «Лондон Комплект» (1987). Мета проекту — дати змогу учням отримати кваліфікацію і роботу відповідно до їхнього потенціалу і можливостей. В англійській школі профорієнтація — також особливий напрям навчального процесу. У середніх навчальних закладах основні функції при цьому виконують учителі з профорієнтації;
• у Франції профорієнтаційну роботу починають в останньому класі початкової школи і потім активно проводять її в колежі. Педагоги регулярно вивчають інтереси і нахили школярів для профорієнтації їх у майбутньому навчанні й професійній діяльності. У школах діють ради з профорієнтації, до яких входять викладачі, члени адміністрації, батьки та радники з профорієнтації;
32. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності
Одним з недоліків сучасних освітніх систем є їх прагматична орієнтація на пов'язаний зі світом праці зміст навчання, його методи та кінцевий результат - на успішне працевлаштування. Провідним орієнтиром у подоланні недоліків такого підходу є гуманізація навчального процесу. її теоретичною основою стала гуманістична парадигма, що сформувалася в західній психології та педагогіці в середині XX століття завдяки неогуманістичним теоріям А.Маслоу, К.Роджерса, Р.Бернс; А.Комбса та їх послідовників. Пріоритетним завданням школи, відповідно до такої парадигми, є сприяння становленню і вдосконаленню цілісної особистості, котра відкрита для сприйняття нового досвіду і прагне до максимальної самореалізації своїх можливостей та здатна до усвідомленого та самостійного вибору в різних життєвих ситуаціях.
• Важливим аспектом гуманізації освіти є орієнтація навчання на розвиток творчої пізнавальної активності дитини. Головний акцент у цьому зв'язку школа повинна робити на розвиток сили та сприйнятливості розуму особистості.
Одне з центральних місць у брунерівській теорії навчання займає питання про стимули, про "бажання навчатися". Отже, головними є внутрішні мотиви навчання, незалежні від зовнішнього заохочення. Таких мотивів Брунер нараховує чотири: допитливість, мотив компетентності (прагнення людини досягти вміння зробити щось), мотив ідентифікації (прагнення ідентифікувати своє "я" з певним ідеалом), мотив взаємодії (глибинна людська потреба у спілкуванні з іншими людьми та спільних діях для досягнення цілей).
Орієнтація сучасної школи на активізацію пізнавальної діяльності, на надання їй креативного характеру примушує педагогів переглянути пріоритети в системі методів та засобів навчання. Поряд із розповіддю, підручником, наочним посібником, які продовжують займати суттєву роль у навчальному процесі, все більшої ваги набувають лабораторні та практичні заняття, застосування сучасних ІТ (про що вже йшла мова), різного роду групова та індивідуальна діяльність, навчальна та дослідна робота за межами школи.