- •1.Об'єкт, предмет, функції та завдання порівняльної педагогіки
- •Внутрішньопедагогічні та міжгалузеві зв'язкипорівняльної педагогіки
- •3. Методи порівняльно-педагогічних досліджень
- •4. Основні історичні періоди розвитку порівняльної педагогіки
- •5. Економічна ефективність освіти в розвинених країнах і країнах, що розвиваються
- •6. Якісні зміни соціального попиту на освіту
- •7 Політичні чинники розвитку освіти
- •8. Інтеграція в галузі освіти
- •9. Орієнтація на неперервну освіту
- •10. Проблема демократизації освіти
- •12. Провідні стратегії розвитку освіти у різних регіонах світу
- •14. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання
- •15. Особливості реформаційних процесів на етапі початкового навчання
- •16. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
- •17. Основні напрями розвитку системи професійної освіти
- •18. Тенденції розвитку системи вищої освіти
- •26. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
- •27. Місце та роль приватних загальноосвітніх закладів в сучасних освітніх системах
- •28. Провідні напрями та стратегії педагогічної освіти
- •10. Освіта дорослих
- •30. Шляхи модернізації шкільної освіти на сучасному етапі
- •31. Професійна орієнтація учнів
- •32. Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності
- •33. Провідні критерії диференціації навчання у зарубіжній школі
- •34. Особливості диференціації навчального процесу у школах сша, Великобританії, фрн, Франції, Японії, України
- •2.А. Особливості диференціації навчального процесу в школах сша
- •2.Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
- •2. В. Особливості диференціації навчального процесу в школах фрн
- •2.Г. Особливості диференціації навчального процесуу школах Франції
- •2.Д. Особливості диференціації навчального процесу у школах Японії
- •2. Е. Особливості диференціації навчального процесу в школах Україні
- •35. Стандарти в централізованих та децентралізованих освітніх системах
- •36. Характеристика моделей європейської школи п'ять освітніх моделей масової західної школи.
- •37. Основні причини виникнення та функції альтернативних шкіл
- •38. Розвиток альтернативних шкіл на рубежі хіх-хх століть та у 20-30-х роках XX століття
- •Вальдорфські школи
- •В) Альтернативні середні школи 20-30-х років
- •39. Альтернативні школи другої половини XX століття
- •40. Сучасні альтернативні школи в Україні і Росії
- •41. Комп'ютеризація навчання
- •42. Пріоритети виховання у провідних країнах світу
- •43. Співробітництво школи і сім'ї у провідних країнах світу
- •44. Особливості соціалізації особистості в сучасних освітніх системах
- •45. Виховання дисциплінованості
- •46. Полікультурне виховання
- •47. Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •48. Фізичне виховання
- •49. Самоврядування школярів
- •50. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти
41. Комп'ютеризація навчання
Комп'ютер є одним із компонентів інформаційної технології, тому замість терміна «комп'ютерне навчання» нерідко у тому самому значенні вживають термін «інформатизація навчання».
Основні завдання комп'ютерного навчання:
• підготувати підростаюче покоління до життя в інформаційному суспільстві, тобто в суспільстві, де значне місце посідають різні види діяльності з опрацювання інформації за допомогою комп'ютера і провідне місце в усіх галузях виробничої діяльності належить інформаційним технологіям;
• підвищити ефективність навчання шляхом запровадження засобів інформатизації.
Ідея застосування комп'ютера як засобу навчання (комп'ютерного навчання) виникла в 50-х роках XX ст. у межах програмованого навчання [5].
У Франції в 1970—1975 рр. здійснювався «Експеримент 58 ліцеїв», пов'язаний з уведенням ЕОМ у навчальний процес. З 1985 р. процес комп'ютерного навчання розвивався набагато швидше завдяки впровадженню програми «Інформатика для всіх», метою якої було надати всім громадянам, незалежно від віку, професії тощо, можливість ознайомитися з новими технологіями.
Комп'ютерні ігри — принципово новий шлях навчання. Вони дають можливість отримати узагальнене уявлення про подібні ситуації або предмети, а також сприяють розвиткові узагальнення та класифікації як найважливіших операцій мислення. Отже, однією з основних функцій комп'ютерних ігор є навчальна. У дитини розвивається логічне мислення, вона усвідомлює, що предмети на екрані — це лише знаки відповідних реальних предметів. У процесі комп'ютерних ігор у дітей поліпшуються пам'ять і увага.
Під час виникнення інтересу до змісту завдання ігрова мотивація поступово переходить у навчальну. Крім загальнорозвивальних комп'ютерних ігор існують спеціальні ігри для навчання школярів математики, мови, логіки. Цінність таких ігор полягає в тому, що вони в наочній формі доносять зміст зазначених предметів, що дає змогу легше й швидше опановувати навчальний матеріал.
Інтерактивне відео. Поєднання відеозапису з комп'ютером зумовило виникнення нової форми використання відео — інтерактивного відео, що надає такі переваги:
• з екрана школярі сприймають зображення об'єкта або явища;
• комп'ютер пропонує їм запитання або завдання;
• свою відповідь школяр фіксує на комп'ютері;
• залежно від того, правильна відповідь чи ні, зображення переміщується або видається додаткова інформація. Дослідження, проведені в університетах США та інших країн (В. Аллен, Т. Філліпс, Е. Сміт та ін.), підтвердили високу ефективність інтерактивного відео, особливо в процесі організації індивідуальної роботи.
42. Пріоритети виховання у провідних країнах світу
Програма Всесвітньої ради з порівняльної педагогіки. Перед світовим співтовариством постала глобальна проблема — визначити ієрархію цілей, завдань, пріоритетів виховання, виходячи із загальнолюдських, фундаментальних цінностей. Екс-президент Всесвітньої ради з порівняльної педагогіки В. Міттер пропонує фокусувати таку ієрархію навколо проблемних блоків:
• виховання толерантного ставлення до інших людей, рас, релігій;
• виховання персональних морально високих якостей;
• виховання навичок співіснування з людьми — представниками іншої раси, мови, релігії, етносу тощо;
• виховання співчуття й готовності допомогти іншим людям;
• виховання в ім'я миру.
США. Програмний документ «Америка-2000: стратегія розвитку освіти» (1991) передбачає використовувати школу як «центр, здатний перебудовувати розвиток цивілізованого суспільства».Згідно з документом, програму морального виховання пропонують укладати, спираючись на біблійні цінності та принципи.
В одній із програм морального виховання 1972 р., яка неодноразово перевидавалася, пропонується система універсальних цінностей у цитатах з Біблії і праць батьків християнської церкви. Йдеться передусім про чесність, цілісність, прямоту, старанність, особисту відповідальність. Описано 60 основних рис характеру, які слід формувати у дітей (відвага, сталість, рішучість, наполегливість, співчуття, терпимість тощо).
Велика Британія. У доповіді Національної комісії з освіти (1993) велику увагу приділено школі, яка має передавати підростаючому поколінню такі цінності, як правдивість, повага до інших, почуття обов'язку стосовно суспільства, турбота про людей, культурна спадщина (музика, театр, живопис) тощо.
У доповіді наголошується на важливості того, щоб діти росли громадянами демократичного суспільства, знали, як воно функціонує, знали свої права й обов'язки, виховувалися в дусі терпимості й волі.
Україна. Основні завдання виховання учнівської молоді відображено в Законі про освіту, концепціях та інших документах. Держава створює умови для забезпечення виховання учнівської молоді. Зокрема:
• особистість, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, має орієнтуватися в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки і бути підготовленою до життя та праці у світі, що змінюється;
• збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, що проживають на території України, а також формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;
• виховання людини демократичного світогляду, яка має дотримуватися громадянських прав і свобод, з повагою ставитися до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;
• формування у дітей і молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.