Методичні рекомендації

Курсантам доцільно ознайомитися з сутністю елементарних психічних пізнавальних процесів, - відчуттів та сприйняття. Треба розуміти, що ці два психічних процеси є схожими за механізмом функціонування. Цей механізм базується на аналізаторах. Структура аналізаторів людини складна, вона охоплює три основні елемента: рецептори, нервові шляхи та кору головного мозку. Рівень чутливості рецепторів залежить від сили зовнішніх чи внутрішніх подразників.

Необхідно враховувати, що основу сприйняття складає сукупність відчуттів. Як правило, аналізатори спрацьовують лише при умові безпосереднього впливу на них подразників з зовнішнього середовища чи з середовища свого організму.

Треба зрозуміти сутність явища адаптації, що проявляється в зміні рівня чутливості рецепторів. Адаптація забезпечує особі можливість пристосування до умов зовнішнього середовища, які постійно змінюються. Явище сенсибілізації також пов’язано з процесом пристосування людини до умов зовнішнього середовища, воно виконує компенсаційну функцію. Як правило, сенсибілізація відбувається при втраті особою певного аналізатора.

Високий рівень чутливості різних аналізаторів дозволяє моряку-професіоналу сприймати інформацію про характеристики зовнішнього середовища на більш досконалому рівні, що є підставою адекватного реагування на цю інформацію в процесі виконання функціональних обов’язків.

При розробці плану самоудосконалення особистих елементарних психічних процесів курсанти повинні визначити мету, рівень сформованості своїх елементарних психічних пізнавальних процесів. Далі є доцільним розробити шляхи їх удосконалення, визначити індивідуальну програму по удосконаленню особистих психічних процесів, методи роботи, форми самоконтролю тощо.

Курсанти повинні зрозуміти значимість релаксації у системі індивідуальних занять по удосконаленню особистих психічних процесів та психологічних властивостей.

Підготовка до семінару вимагає усвідомлення сутності та значення основних вищих психічних пізнавальних процесів особистості, - пам’яті, уяви та мислення, які є тісно пов’язаними між собою. Об’єднує їх те, що вищи психічні пізнавальні процеси безпосередньо не спираються на аналізатори.

Структура пам’яті як процесу складається з наступних елементів: запам’ятовування, збереження, відтворення та забування. Пам’ять буває різних видів, зокрема зорова, рухова, слухова, образна, довготривала, короткотривала тощо. Треба знати основні ознаки індивідуальної пам’яті особистості - об’єм, швидкість, точність, міцність.

Уява дозволяє формувати особі в своєї свідомості образи певних об’єктів чи явищ, які ця особа не може сприймати безпосередньо на підставі сприйняття. Визначають образи сучасного, минулого, майбутнього та фантастичного. Існує два основних видів уяви, - відтворювальна та творча. Курсанти чітко повинні розуміти значення кожного виду уяви в своїй професійної діяльності.

Мислення як вищий психічний пізнавальний процес дозволяє особистості шукати та знаходити принципове нову інформацію на основі особистих розумових дій, - порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, моделювання тощо. Доцільно запам’ятати, що усі вищи психічні пізнавальні процеси є органічно пов’язаними з елементарними психічними пізнавальними процесами. Високий рівень розвитку відчуттів, сприйняття, пам’яті, мислення, уяви є підставою високого професіоналізму майбутнього моряка. Усі психічні пізнавальні процеси можна удосконалювати на основі спеціального тренування.