Передмова

Навчально-методичний посібник з дисципліни «Соціальна відповідальність» підготовлений з метою надати допомогу студентам у вивченні теоретичного матеріалу, набутті та розвитку навичок управління сучасними організаціями, що функціонують у міжнародному діловому середовищі.

Вивчення дисципліни «Соціальна відповідальність» в Україні посилюється тією обставиною, що вітчизняне господарське середовище не пройшло у своєму історичному розвитку необхідних етапів, які у західному суспільстві призвели до усвідомлення важливості філософії соціальної відповідальності. Разом з тим, неефективність більшості системоутворюючих інститутів вітчизняного ринкового середовища актуалізує потребу у формуванні національної моделі соціальної відповідальності в межах тріади «бізнес - влада - суспільство».

Програмою навчальної дисципліни передбачається вивчення детяти тем.

У першій темі "Соціальна відповідальність як чинник стійкого розвитку" розглядається сутність соціальної відповідальності та значення соціальної відповідальності, внутрішнє і зовнішнє середовище соціальної відповідальності, можливості покращення впливу бізнесу.

У другій темі "Соціальна відповідальність людини, держави та суспільства" розглядаються загальна концепція сталого розвитку, міжнародний досвід державного регулювання соціальної відповідальності, внесок в підвищення довіри до компанії, Проблема соціальної відповідальності вищої освіти та Соціальна відповідальність вищих навчальних закладів, співпраця освіти та бізнесу в незалежній Україні

У третій темі «Організаційно-економічне забезпечення управління корпоративною соціальною відповідальністю» розглядається Системна діяльність корпорацій, соціальні програми підприємств, вплив корпоративної соціальної політики на основну діяльність підприємства, матриця заінтересованих сторін соціальної відповідальності. Здійснення соціальних програм та їх наслідки. Розглядається накопичений міжнародний досвід інтеграції принципів і технологій СВ.

У четвертій темі «Формування відносин роботодавців із працівниками на засадах соціальної відповідальності» розглядаються питання права людини і трудові практики, діяльність на міжнародній арені та глобальними мережами постачальників, міжнародні стандарти прав людини, Тристороння декларація принципів стосовно багатонаціональних підприємств і соціальної політики МОП і Настанови ОЕСР для багатонаціональних підприємств, фундаментальні принципи, права та міжнародні трудові стандарти.

У п’ятій темі «Формування відносин бізнесу із зовнішніми організаціями на засадах соціальної відповідальності» передбачається вивчення корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами, ефективні інструменти підтвердження відповідної якості, Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів, законодавство із захисту прав споживачів, сутність соціально-відповідального маркетингу. Концепція соціально-відповідального маркетингу, принципи добросовісної конкуренції, відповідальне ставлення до інвесторів та дотримання принципів корпоративного управління

У шостій темі «Екологічна компонента соціальної відповідальності» розглядаються проблеми відповідального ставлення організацій до довкілля, розвиток відповідального ставлення до довкілля. Повноваження органи місцевого самоврядування з охорони природних ресурсів та навколишньої середи, програми з контролю забруднення та захисту довкілля, збереження природних ресурсів, дотримання екологічних стандартів тощо, міжнародні документи щодо навколишнього середовища, Екологічне законодавство України.

У сьомій темі «Соціальне партнерство як інструмент формування соціальної відповідальності» розглядаються загальна концепція розвитку партнерств з місцевою владою та громадою, системний підход до соціальних інвестицій, формування інституту патронату та благодійності, основні показники ефективності соціального інвестування, необхідність посилення соціальної відповідальності всіх суб'єктів суспільної взаємодії, особливості співпраці бізнес-структур з неурядовими організаціями.

У восьмій темі «Моніторинг корпоративної соціальної відповідальності» розглядається сутність основних понять корпоративної інформаційної політики, принципи взаємодії з різними цільовими аудиторіями. Ключові групи впливу, інтерпретація сутності соціальних процесів з позиції теорії соціальної комунікації, принципи, розроблених Європейським Банком Реконструкції та Розвитку, ресурси в сфері соціальної звітності, принципи Global Reporting Initiative, як основа для соціального звіту, форми соціального звіту для українських великих підприємств.

У дев’ятій темі «Оцінювання ефективності соціальної відповідальності» розглядаються проблеми внутрішньої соціальної відповідальності підприємства, характеристика та приклади, ефективність реалізації соціальних програм, методи і параметри оцінки ефективності СВ в міжнародній практиці, сутність соціального аудиту, його мета та практика, сутність концепції потрійного результату, підходи до визначення та вирішення проблеми управління діловою репутацією, підведення підсумків та оцінка ефективності впровадження соціального звіту.

У десятій темі «Стратегічні напрями розвитку соціальної відповідальності в Україні» розглядаються питання Глобального договору, основні принципи та цілі, порівняльний аналіз моделей корпоративного управління соціальною відповідальністю, культура соціально відповідального бізнесу в Україні, екологічно відповідальні практики, управління природними ресурсами, які використовуються на виробництві, структура етичних кодексів та їх функції, міжнародній досвід впровадження етичних кодексів.

Навчально-методичний посібник побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна відповідальність» є формування у студентів фундаментальних знань в теорії та практики соціальної відповідальності і відповідних професійних компетенцій.

Основним завданням вивчення дисципліни «Соціальна відповідальність» є вивчення теоретичних положень і практики взаємодії держави, бізнесу, суспільства та людини у сфері соціальної відповідальності як умови стійкого розвитку суспільства.

Предметом вивчення навчальної дисципліни теоретико-методологічні, методичні та організаційно-економічні аспекти формування і розвитку соціальної відповідальності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні володіти компетенціями:

Інструментальні компетенції: знати сутність, види, категорії, еволюцію, концепції, моделі та рівні соціальної відповідальності; знати особливості соціальної відповідальності різних суб’єктів суспільного розвитку; знати сутність, структуру, вимоги та особливості міжнародних стандартів соціальної звітності; знати сутність соціальних інвестицій як форми вияву корпоративної відповідальності роботодавців; уміти розвивати корпоративну соціальну відповідальність як чинник підвищення конкурентоспроможності.

Міжособистісні компетенції: знати місце соціальної відповідальності в управлінні організацією; уміти посилювати соціальну відповідальність суб’єктів суспільного розвитку через соціальне партнерство; уміти визначати напрями активізації індивідуальної та колективної екологічної відповідальності; уміти формувати ефективну взаємодію роботодавців з персоналом на засадах соціальної відповідальності.

Системні компетенції: знати особливості вияву соціальної відповідальності бізнесу в українських реаліях; знати критерії, показники та методику оцінювання соціальної відповідальності; знати сутність, складові та пріоритети розвитку соціально відповідальної політики управління персоналом; уміти здійснювати моніторинг корпоративної соціальної відповідальності; уміти оцінювати ефективність корпоративної соціальної відповідальності.

Спеціальні компетенції: знати нормативно-правові засади розвитку соціальної відповідальності; знати моделі корпоративної соціальної відповідальності і становлення різних типів корпоративної культури; знати екологічні аспекти соціальної відповідальності та їх нормативно-правове регулювання; уміти формувати механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю; уміти формувати відносини підприємства із зовнішніми організаціями на засадах корпоративної соціальної відповідальності.

Основними формами організації навчання з дисципліни «Соціальна відповідальність» є: лекції, семінарські заняття, індивідуальні заняття, самостійна робота і контрольні заходи.

Формою підсумкового контролю є іспит.