Питання для обговорення

1. Яким чином особливості норм моралі, що містяться в культурі певного народу, визначають специфіку морально-етичних вимог до поведінки керівника? Наведіть приклади.

2. Які переваги та недоліки мають різні стилі управління? Чим це викликано?

3. Яким чином правила ефективного управління детермінуються певним стилем управління?

4. Які проблеми існують у сфері адміністративної етики в сучасній Україні?

5. Застосування яких заходів може забезпечити підвищення морального рівня держслужбовців?

Ключові терміни та поняття

управління управлінська етика

авторитарний стиль управління демократичний стиль управління

патріотизм гуманізм

справедливість громадянська совість

моральна воля професійна честь

колективізм мужність

принциповість працелюбність

скромність відповідальність

оптимізм великодушність

адміністративна етика етичні принципи

етичний стандарт моральний кодекс

Питання для самоконтролю

1. У чому сенс управлінської етики?

2. Які функції виконує управлінська етика?

3. Чим визначаються особливі морально-етичні вимоги до поведінки керівника?

4. Які основні морально-етичні вимоги висуваються до поведінки керівника?

5. У чому особливість авторитарного стилю управління?

6. Чим відзначається демократичний стиль управління?

7. Якими показниками визначається ступінь ефективності управління?

8. У чому сутність правил ефективного управління?

9. У чому полягає проблема службових викриттів?

10. За якими ознаками можливо визначити наявність маніпулювання?

11. З якими головними етичними проблемами стикаються працюючі жінки?

12. У чому полягає зміст етики вигідних зв’язків?

13. Чим визначаються особливості професійної етики державних службовців?

14. Чим регламентуються етичні стандарти поведінки держслужбовців?

15. На яких основних принципах засновано етичні вимоги до державних службовців?

Теми для підготовки доповідей і презентацій

1. Специфіка морально-етичних вимог до поведінки керівника.

2. Моральний рівень керівника як чинник ефективного управління.

3. Фактори, які провокують неетичну поведінку керівника.

4. взаємовідносини керівника і підлеглого у системі управлінської етики.

5. Проблеми адміністративної етики в сучасній Україні.

6. Світовий досвід підвищення морального рівня держслужбовців

7. Засоби підвищення морального рівня держслужбовців в Україні.

Бібліографічний список

Основна література: 5, 6, 9, 10.

Додаткова література: 3, 5, 6, 7, 15, 20, 25.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 6-7

Тема 4. Корпоративна культура і корпоративна етика

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• сутність і місце корпоративної етики в системі корпоративної культури;

• естетичний компонент корпоративної культури;

• основи та критерії типологізації корпоративних культур;

• методи та значення підвищення етичного рівня організації.

План заняття

1. Місце корпоративної етики в системі корпоративної культури.

2. Естетичний компонент корпоративної культури.

3. Типологія корпоративних культур.

4. Засоби формування єдиної корпоративної культури організації.

5. Методи підвищення етичного рівня організації.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці до семінарських занять з даної теми необхідно усвідомити, що корпоративна культура в різних організаціях може відрізнятися за своїм змістом. Як показує сьогоднішня практика, часто спеціалісти, які вирішують питання про перехід на роботу до іншої організації, цікавляться поряд з іншими питаннями і тим, який тип корпоративної культури в ній, які закладено в ній корпоративні цінності, типи поведінки тощо. Зважаючи на це, потрібно підкреслити, що ключовим моментом, який відрізняє корпоративні (організаційні) культури одна від одної, є корпоративна етика і естетика.

Спираючись на це, можливо звернутися до класичної типології корпоративної культури, запропонованої Джеффрі Зоненфельдом:

1. «Бейсбольна команда» – цей тип корпоративної культури виникає в ситуаціях, коли приймаються ризиковані рішення, де реалізується безпосередній і швидкий взаємозв'язок із зовнішнім середовищем. У такій культурі стимулюються талант, новаторство та ініціатива. Це команда зірок. Ключові успішні працівники вважають себе «вільними гравцями» і їх дуже цінують, а працівники з невисокими показниками швидко потрапляють на лаву «запасних».

2. «Клубна культура» характеризується лояльністю, відданістю та спрацьованістю командної роботи. Тут цінується досвід працівників, сюди приходять молодими і залишаються працювати довгий час (нерідко до пенсії), поступово просуваючись до вищої службової сходинки. Працівники мають високу професійну компетенцію. Це команда — Зірка. Такі організації сприймаються іншими як закриті, зміни в них відбуваються повільно та поступово.

3. «Академічна культура» – в таких організаціях кожний працівник має свій специфічний напрям, в якому він розвиває свій творчий та професійний потенціал. Хоча вузька спеціалізація й сприяє професійному зростанню та забезпечує гарантію якісної роботи, проте така культура обмежує широкий розвиток особистості працівника і заважає внутрішньоорганізаційній кооперації.

4. «Захисна культура» – виникає в ситуації, коли організації треба виживати. За такої культури немає гарантії постійної роботи та можливостей для професійного зростання, бо треба часто реструктуризуватися і скорочувати персонал. Така культура згубна для працівників, хоча деяким упевненим у своїх силах спеціалістам надає можливості для кар'єрного зростання. Ті менеджери, які впоралися із складною ситуацією в таких умовах, отримують визнання не тільки серед колег по бізнесу, а й у широкому масштабі в суспільстві.

Спираючись на цю типологізацію культур, можливо провести аналіз різних засобів формування єдиної корпоративної культури організації в залежності від типу корпоративної культури, розробити специфічні методи підвищення етичного рівня організації.

Звертаючись до аналізу стану корпоративної культури в Україні, потрібно усвідомити, що у наших умовах поки що складно виділити чіткі типи корпоративної культури, бо в деяких організаціях вона зароджується, а в деяких вживають термін «змішана культура». Спеціалісти, що аналізують корпоративну культуру в пострадянських країнах, виділяють такі її типи:

1. «Культура влади» – в таких організаціях передбачається ефективне використання і перерозподіл керівником ресурсів. Цей тип культури ґрунтується на принципах ієрархічної структури, просування по сходинках якої здійснюється за критеріями відданості загальній місії. При цьому головну роль відіграє лідер–керівник, його особистісні якості та здібності, що дають змогу оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, приймати і реалізовувати складні рішення;

2. «Рольова культура» — організації з таким типом культури характеризуються суворим функціональним розподілом ролей та спеціалізацією підрозділів. Цей тип організацій функціонує на основі правил, процедур та стандартів діяльності, дотримання яких гарантує їх виконання.