Питання для самоконтролю

1. У чому сутність управлінської діяльності?

2. Чим визначаються особливості управлінської діяльності на сучасному етапі?

3. У чому сенс управлінської етики?

4. Які функції виконує управлінська етика?

5. Яким чином пов’язані етика бізнесу і управлінська етика?

6. У чому зміст етики нейтралітету?

7. Які фактори визначають характер етики структури?

8. Чим визначаються особливі морально-етичні вимоги до поведінки керівника

9. Які основні морально-етичні вимоги висуваються до поведінки керівника?

10. Які існують сучасні стилі управління?

11. У чому сутність правил ефективного управління?

12. У чому полягає проблема службових викриттів?

13. За якими ознаками можливо визначити наявність маніпулювання?

14. З якими головними етичними проблемами стикаються працюючі жінки?

15. У чому полягає зміст етики вигідних зв’язків?

16. Чим визначаються особливості професійної етики державних службовців?

Бібліографічний список

Основна література: 5, 6, 9, 10.

Додаткова література: 3, 5, 6, 7, 15, 20, 25.

Тема 4. Корпоративна культура і корпоративна етика

Мета: вивчити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• сутність понять корпоративної культури та корпоративної етики;

• місце і роль естетичного компоненту корпоративної культури;

• фактори впливу на формування корпоративної культури;

• типологію корпоративних культур;

• засоби та методи підвищення етичного рівня організації.

План вивчення теми

1. Поняття корпоративної культури і корпоративної етики. Місце корпоративної етики в системі корпоративної культури.

2. Естетичний компонент корпоративної культури.

3. Фактори, що впливають на формування певного типу корпоративної культури.

4. Типологія корпоративних культур.

5. Засоби формування єдиної корпоративної культури організації.

6. Методи підвищення етичного рівня організації.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення поставлених питань повинно ґрунтуватись на розумінні того факту, що у сучасних умовах, коли персонал стає основним ресурсом організації, дуже важливого значення набуває діяльність кожного члена колективу. Серед чинників, що сприяють трудовій активності працівників або, навпаки, що перешкоджають цьому, важливу роль грає їхня міжособистісна сумісність. Починається вона із середовища усередині організації: із культури взаємовідносин персоналу різних рівнів між собою і з керівництвом, із шанобливого ставлення керівництва до своїх підлеглих, із визнання організацією їхніх заслуг і заохочення за досягнення. Її основу складають ті ідеї, погляди та базові цінності, що розділяються членами організації. Із цінностей випливає стиль поведінки, спілкування тощо. Так формується культура організації. Якщо культура є виразом ставлення людини до навколишнього світу, то, безперечно, і людина виступає в якості суб’єкта культурної творчості. Звідси призначення її – внесення суб’єктивного смислу в історію соціальної організації. Отже, корпоративна культура постає продуктом творчості людини як суб’єкта організації.

Доцільно акцентувати увагу на тому факті, що корпоративна культура як термін застосовується для розгляду загальної культури організації, яка складається із окремих часток, окремих культур груп. Корпоративна культура спрямовує поведінку працівників на виконання статутних завдань та підтримку певного рівня відносин між учасниками процесу діяльності. На основі колективної системи цінностей виникає відповідна система норм та стандартів поведінки сукупного працівника. При цьому керівництво організації впроваджує такий арсенал стимулів, який не повинен вступати в протиріччя з корпоративною мораллю та загальнолюдськими цінностями. Корпоративна культура є організацією тих явищ діяльності (норм, вчинків), предметів (засобів, речей створених з допомогою знарядь), ідей (віри, знань) і почуттів (настанов, цінностей), які пов’язані з використанням символів. Отже, символічна оболонка людської діяльності може служити «іміджем» культури.

Важливо усвідомити, що корпоративна культура, яка створює загальну сприятливу атмосферу серед персоналу усіх рівнів, це ефемерне явище, яке не можна помацати в буквальному значенні, але чиї плоди дуже матеріальні, тому що сприяють збільшенню результативності організації. До того ж, корпоративну культуру правомірно розглядати як базисну дисципліну, оволодіння якою дозволяє керівництву глибше зрозуміти причини і фактори поведінки людей у господарській організації і на цій основі підвищити ефективність управління головним чинником діяльності організації – персоналом – і забезпечення конкурентоспроможності і виживаності організації. Цілі управління організацією і розвитку корпоративної культури спільні: забезпечити задоволення потреб суспільства, споживачів і працівників, підвищити ефективність їх праці, реалізувати економічні та інші утилітарні завдання функціонування організації.